84.Якими факторами забезпечується охорона рослинного світу?

Вищенаведений аналіз факторів навколишнього середовища, що впливають на накопичення діючих речовин, досить загальний і має ознайомлювальний характер.

1)фактори навколишнього середовища впливають на накопичення БАР в

рослина

2)групи рослин групи щодо поглинання волог

3)Вплив світла і тепла на накопичення БАР в рослинах

4)Вплив географічного фактору на накопичення БАР в рослинах

5)вплив біоритми на накопичення БАР в рослинах

85.Вуглеводи-це органічні сполуки, які складаються з вуглецю і води з емпіричною формулою Cm(H2O)n.

86. Класифікація вуглеводів. Моносахариди (тріози, пентози, метил пентози, тетрози, гексози, гептоди). Похідні моносахаридів (дизоксисахариди, уронові кислоти, аміно сахариди, ненасичені сахариди). Олігосахариди (дисахариди, трисахариди, тетрасахариди і ті що містять до 10 залишків цукрів), полісахариди (гомо полісахариди (глюкани, фруктами, галактани, манани) і гетеро полісахариди (крохмаль, клітковина, слизи, камеді, пектинові речовини).

87.Моносахариди - прості вуглеводи, вони не піддаються гідролізу, не розщеплюються водою на простіші вуглеводи. До моносахаридів відносяться глюкоза, фруктоза, рибоза.

Моносахариди, як альдегіди чи кетоспирти є сполуками зі змішаними функціями; природа їх ускладнена властивістю внутрішньомолекулярних взаємодій спиртових гідроксильних груп з альдегідною чи кетоновою карбонільною групою. Завдяки цьому моносахариди існують і вступають в реакцію не тільки у відкритій ланцюговій формі, але й в циклічних формах.

89. Мед – солодкий продукт, що виробляється у слинних залозах медоносних бджіл з нектару квіток або паді(солодка рідина, яку виділ комахи переробивши сік рослин). Мед може бути квітковий, падовий або змішаний. хім. Склад 15-18% води, 0.4-0.8 протеїнів, 70-80 інвертних цукрів, 38 % фруктози. 31% глюкози 5% сахарози 7? Мальтози 3% вітамінів. Фермент інвертаза, каталаза. Оксидаза, аміни, мінеральні солі. Органічні кислоти. Флавоноїди. Кумарини. Терпенові сполуки. Фіз вл. Свіжа густа прозора напіврідка речовина, яка має густину 1,42-1,44 г/мгЗ часом мед кристалізується, що свідчить про доброякісність, застив ший мед розтоплюють на водяній бані, запах зумовлюють леткі реч нектару.

90. Мед – солодкий продукт, що виробляється у слинних залозах медоносних бджіл з нектару квіток або паді(солодка рідина, яку виділ комахи переробивши сік рослин). Мед може бути квітковий, падовий або змішаний. Застосування живлення серцевого мязу покражею обмін речовин. Посилення діурезу. Знижує кислотність, стимулює кровотворення підвищує імунітет. Має седативну, протимікробну і слабильну дію.

91. Сахаро́за,цукро́за,буряковий та тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С₁₂Н₂₂О₁₁ — важливий дисахарид. Побутова назва — цукор. Білі, солодкі на смак кристали, добре розчинні у воді, погано — в спиртах.Молекула цукрози складається з залишків молекул глюкози і фруктози. Піддається гідролізу під дією кислот і ферменту сахарази. В результаті гідролізу розпадається з утворенням молекули глюкози і молекули фруктози.

Дуже поширена у природі: синтезується в клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, коренях, плодах. Видобувається з цукрового буряку (він містить до 28% цукрози) чи з цукрової тростини; міститься в соку берези, клену та деяких фруктах.Цукроза — цінний харчовий продукт.

Також її використовують у харчовій та мікробіологічній промисловості для одержання спиртів, лимонної та молочної кислот, поверхнево-активних речовин. Ферментацією цукрози виробляєтся значний обсяг етилового спирту.

92.Полісахариди – це високо молекулярні природні вуглеводи, що утворюються з моносахаридів, що з’єднані через о-глікозидні зв’язки.(гомо полісахариди і гетеро полісахариди). Гомополісахариди складаються з моносахаридів одного типу. Гетерополісахариди складаються з залишків різних моносахаридів та їхніх похідних. Гомополісахариди беруть участь у біохімічних процесах рослин в результаті чого утвор вторинні метаболіти, окрім того целюлоза, пектинові речвиконують скелетну роль при побудові клітинних оболонок рослин. А такі, як крохмаль та інулін є резервними та запасними реч.

93. Полісахариди — це вуглеводи, які складаються з моно­сахаридів або близьких до них речовин.Дві групи: перша виконує головним чином опорну, структурну функцію (целюлоза), друга є основним поживним матеріалом (глікоген, крохмаль).полісахарид гіалуронова кислота має бар'єрну функ­цію. Клітковина (целюлоза) є найбільш поширеним структурним полісахаридом. Вона утворює оболонку рос­линних клітин. Камеді — це густі соки, які виділяються з надрізів або пошкоджених ділянок деяких рослин. Розчини камедей у воді застосовуються в медицині як обволікаючі засоби для сповільнення всмоктування лікар­ських речовин у кишках або зменшення подразнювальної дії їх. Камеді також використовують як емульгатори при виго­товленні масляних емульсій. Пектинові речовини — це дуже поширена група полісахаридів, і яких найбільш важливими є полігалактуронові кислоти, етерифіцировані метиловим спиртом. Харак­терною властивістю їх є здатність утворювати драглі. У киш­ках пектинові речовини майже не всмоктуються і виводять­ся з організму у незміненому стані. Пектинові речовини поліпшують травлення, зменшують гнильні процеси в кишках, знешкоджують отрути, які утво­рюються в кишках або потрапляють через рот. Вони сприяють синтезу вітамінів мікрофлорою кишок, прискорюють виведення надлишків холестерину з орга­нізму. Пектинові речовини, які всмокталися в кров, сповільню­ють зсідання її (діють як антикоагулянти). Слизи — це група колоїдних полісахаридів, які утво­рюють в'язкі й клейкі розчини у воді. За хімічною структу­рою їх відносять до безазотистих сполук полісахаридної при­роди. Слизи дуже подібні до камедей, від яких їх важко відрізнити.У медичній практиці слизи, як і камеді, використовують­ся як пом'якшувальні й обволікаючі засоби, що захищають слизову оболонку від подразнень, сповільнюють всмокту­вання отрут і ліків, а також подовжують дію ліків у киш­ках. 94.Крохмаль – полісахарид, який складається замілози та амілопектину.

Джерела. Картопля,зерна пшениці, кукурудзи, рису. Реакції ідентичності розчин йоду забарвлює крохмаль у синьофіолетовий колір. Фіз.хім. особл – це білий або злегка жовтуватий порошок без запаху та смаку, що не розчин в холодній воді, спирті, хлороформі, розчинний в гарячій воді50-70 за С утвор клейстер або колоїдний розчин. Під впливом кислот гідролізує, фермент амілаза розщеплює його до ізомальтози і мальтози.

95.Застос крохмалю. Використ зовнішньо в присипках, внутрішньо клейстер, як обволікаючий засіб, у вигляді клізм. Вход до складу мазей і таблеток, як зв’язуючи компонент.

96. Клітковина – це складова частина оболонок рослини клітин. Це лінійний полісахарид, побудований із залишків бета д глюкопіранози, що поєднані 1,4 глікозидними зв’язками.

Целюлоза – це складова частина оболонок клітини. Молекула складається з 60 залишків глюкози, які утвор сітчасті структури. Джерела. Деревина, трава, відходи сільського господарства. Власт. Біла реч., що розчиняється в концентрованих розчинах мінерал кислот, в інших розчинниках не розчинна, при кислотному гідролізі утвор. Глюкоза.

Застос. Використ для виробн. Волокна, паперу, у фармації для створення перев’язочного матеріалу.

97.Фруктани – це полісахариди , що побудовані з залишків д-фруктози, накопич у вакуолях.

характеристика інуліну. Джерела бульби топінамбура, жоржини перистої. Корені цикорію. Бульбаки, оман, ехінацея. Його макромолекули легко гідролізуються.Викор при шкірних захворюваннях, цукровому діабеті, покращення апетиту.

98. Слизи – це гетеро полісахариди, що накоричуються в окремих непошкоджених органах рослин: бульбах коренях насінні. Вони утворюються як продукти нормального обмуну речовин і є харчовим резервом або речовинами які утримують воду особливу в тканинах сукулентів.Слиз класифікують за хім.буд. і поділ на нейтральний і кислий. З росл сировини слиз вилучають за допомогою води. Ідентиф рном метиленового синього. Нейтральні ммоносахариди з р Фелінга дає оранжево цегляний осад, кислий з конц сульфатною ктою – червонофіолетовий. Застос. При затвор травного каналу, верхніх дихальних шляхів, як обволікаючий та пом’якшуючий засіб.

99.Камеді - утвор внаслідок переродження оболонки клітини, вмісту клітини і міжклітинної речовини та механічно пошкодж дерев та кущів. Хім склад.К, Са, Магній солей уронових кислот та моносахаридів. Поділ на кислі і нейтральні, розчинні у воді і набухаючи та нерозчинні у хол воді. З реактивом Дрогедорфа дають різного кольору осади залежно від виду камеді.Роблять надрізи на стовбурах камедь витікає засихає і її заготовляють. Застос. Чисті прозорі камеді викор у фармації, забруднені у техніці.

100.Пектини. Речовини, що складаються з залишків альфа-Д-галакуронової кти, що з’єднані глікозидними зв’язками. До складу вход нейтральні полісахариди арабани і кислі арабогалактани. Власт.Аморфні білі порошки іноді жовтого кольору без запаху. Не розчинні у хол воді, розчин у гарячій утвор колоїдні рни.

Застос. В присутності цукрі і кислот пектини утвор гелі, в медицині використ як відхаркувальний, пом’якшувальний,обволікаючий, протизапальний засіб.

101.Ехінацея пурпурова. ЛРС трава, заготовляється під час цвітіння.

Хім.склад. полісахариди, ефірна олія, флавоноїди, дубильні речовини, інулін, фенол карбонові кислоти, мікроелементи. Застос. Імуностимулюючий засіб, антидепресант, ранозагоювальний, проти опіковий при ураж верхніх дих шляхів.

102.Цикорій звичайний. ЛРС:корені цільні або розрізані вздовж.

Хім.склад. полісахариди, інулін, фруктоза, гіркі глікозиди, цикорієві феноло кислота, вітаміни гр. В і С , білкові, смолисті речовини. Застос.Покращ апетит, діяльн органів травлення, жовчогінна , антисептична , послаблююча, гіпоглікемічна, тиреостатична дія. Викор. При колітах, гастритах ентеритах.

131.Льон звичайний. ЛРС: насіння. Хімічний склад.60% гліцериду ізолінолевої кислоти, 15% лінолевої, 15% гліцериду ліноленової кислоти. Біологічна дія та застосування. Легкий проносний засіб, зовнішньо заст. при опіках, променевих ураженнях; перорально- для профілактики і лікування атеросклерозу.

106.Алтея лікарська ЛРС:корені. Хім.склад.полісахариди, слиз, крохмаль, пектини, Флавоноїди, каротини, аскорбінку, фенол карбонові кислоти.

Застос. Відхаркувальний засіб,протизапальний, обволікаючий, пом’якшувальний засіб. При хворобах верх дих шляхів і ШКТ.

107. Ламіна́рія японська. ЛРС: слань. Хімічний склад ламінарії:йод -3 %,бром,манган,кобальт,цинк,магній,залізо,калій,натрій,сірка,фосфор,азот

вітаміни А, В₁, В₂, В₁₂, С, D, Е, К, РР,пантотенова і фолієва кислоти,полісахариди — до 21 % альгінова кислота і її солі — до 25 %,L

фруктоза — до 4 %,білкові речовини — до 9 %.Доведено, що морська капуста містить комплекс речовин, необхідних для відновлення організму після екстремальних дій — радіоактивного опромінювання, отруєння важкими металами і токсичними речовинами. Зовнішнє застосування морської капусти активізує клітинні процеси, зволожує і насичує шкіру киснем, усуває набряки і роздратування, сприяє загоєнню ран і опіків. Маски з ламінарії покращують стан шкіри обличчя — роблять її еластичною, розгладжують зморшки і очищають від продуктів виділення і мікроорганізмів.

108. Подорожник великий.ЛРС: листки. Хім. склад: містить полісахариди 20%. Манніт. Сорбіт алантоїн іридоїдистероїди фловоноїди дубильні речовини. Каротиноїди вітамін С і К. Застос. настоянка внутрішньо при бронхітах, коклюші. Астмі, зовнішньо лікує фурункули і свищі. Сік при гастритах хронічних колітах. Фармакологічні властивості і використання. Відвар листків - один з найкращих засобів при шлунково-кишкових недугах, кашлі та інших захворюваннях органів дихання. Настойка з листків подорожника знижує артеріальний тиск. Подрібнене насіння, розмочене у гарячій воді, застосовують місцево у вигляді припарок при запаленнях слизових оболонок і шкірних хворобах, для лікування тріщин сосків у матерів-годувальниць. Народна медицина радить пити настій з листків при проносі, запаленні сечового міхура, раку шлунка і легень.

110.Жири – запасний, енергетичний структурний резерв життєдіяльності організму. високомолекулярні органічні сполуки, які складаються виключно з тригліцеридів жирних кислот загальної формули: тобто вони є складними ефірами гліцерину і вищих одноосновних жирних кислот з кількістю атомів вуглецю в ланцюгу від 6 до 24 (R/, R", R"'). В утворенні жирів беруть участь як насичені, так і ненасичені кислоти.

111.Класифікація жирів.1) Рослинні, тваринні.2)Тверді, рідкі.

112.Класифікація жирних олій. Невисихаючі, висихаючи, напіввисихаючі.

Насичені, ненасичені.

114. Фізико-хім власт. жирів. У воді жири і олії не розчиняються, але утворюють емульсії з допомогою ПАР. В етанолі важкорозчинні, або

нерозчинні. Добре розчинні в органічних розчинниках: діетиловий етер,

хлороформ. Змішуються між собою, є добрими розчинниками для ефірних олій, камфори, смол,сірки, фосфору.Т_плав.зростає із зростанням числа атомів вуглецю ЖК.Т_плавл і Т_{застигання} не є чіткою. Показник заломлення тим вищий,чим більше в жирах тригліцеридів ненасичених к-т. Густина жирів : 0,910 – 0,945 г/мл. Але рейцинова олія ( касторка) має 0,970 г/мл .

115.В чому зміст омилення?Жири з нерозчинних у воді переходять у розчинні.Омилення проводять НаОН і КОН.

116.Числа, що характеризують жири.Число омилення, кислотне число, число Рейхера – Мейсля, число Полєнске, Ефірне число, Перекисне число. 117.Гідрогенізація жирів.По подвійних зв’язках легко приєднується гідроген і жири при цьому набувають щільної консистенції.Цю властивість

використовують у фармації : з різни рослинних олій виробляють основу для мазей, кремів, супозиторіїв. Речовини, які супутніми три гліцеринами у жирах – це пігменти,стироли, вітаміни А, Е, Д, К,F

118. Біологічна роль жирів.Жири і жироподібні речовини є запасним енергетичним і структурним резервом для життєдіяльності організму.90 % видів рослин містять жири у насінні, проте воно може накопичуватися і в інших органах рослин. Основна роль запасн. жирів в рослині це викор. їх як резервного матеріалу під час проростання насіння і розвитку зародку. Крім того жири виконують захисну функцію – допомагають рослині переносити несприятливі умови.

119.Способи одержання жирів. Пресування і екстракція,витоплювання.

Соксклета- апарат для одержання екстракту.

Пресування. 1)сортування насіння, 2)Зняття твердих оболонок, 3)Вивілбнення ядер, 4)Подрібнення ядер, 5)Підсмажування і змочув водою отриманої маси, 5)Пресування за допомогоє гідравлічного пресу.

120. Число омилення жиру – це кількість мг КОН,яка необхідна для нейтралізації вільних і зв’язаних у вигляді тригліцеридів ЖК,що містяться в 1 г жиру.

121.Кислотне число жиру – кількість міліграмів калію гідроксиду, яка необхідна для нейтралізації вільних кислот, що містяться в 1 г досліджуваного жиру. За величиною кислотного числа можна робити висновок про доброякісність жиру.

122. Ефірним числом – кількість міліграмів калію гідроксиду, яка необхідна для омилення складних ефірів, що містяться в1 г досліджуваної сировини. Ефірне число дорівнює різниці між числом омилення та кислотним числом..

123. Йодне число — це кількість грамів йоду, еквівалентна галогену,що приєднується до 100 г досліджуваної речовини. Визначення цього показника базується на здатності галоїдів приєднуватися до сполук з подвійним зв'язком. Йодне число є одним з найважливіших хімічних констант жирів, бо дає можливість відрізняти окремі групи олій (висихаючі, напіввисихаючі, невисихаючі.

124. Застосування жирів у фармації. У фармацевтичному виробництві жири використовуються як основа для мазей, пластирів, лініментів, супозиторіїв, емульсій. Маслинову, мигдальну та персикову олії використовують

як розчинник камфори, статевих гормонів, інших жиророзчинних речовин. Фармакологічна дія жирів залежить від вмісту есенціальних жирних кислот і супутніх речовин. Жирні олії, до складу яких входять ненасичені жирні кислоти, виявляють гіпохолестеринемічну активність (вітамін F). Вони застосовуються як харчові добавки для профілактики атеросклерозу. Жири широко використовують у парфумерно-косметичній промисловості та для виробництва мила, гліцерину, стеарину, пластмас, цуми, мастильних матеріалів

125.Маслина Європейська. ЛРС: плоди. Хімічний склад олії. Жирна олія (близько 7 %), до складу якої входять гліцериди олеїнової (до 80 %), пальмітинової (до 10 %),стеаринової (5-8 %), лінолевої та інших кислот. Деякі сорти маслинової олії містять 13-25 % твердих тригліцеридів, до 5 мкг токоферолів, каротиноїди. Біологічна дія та застосування. З плодів маслини одержують медичну, харчову та технічну олію. У медицині маслинова олія застосовується як проносний, жовчогінний, репаративний засіб; використовується як розчинник ін'єкційних препаратів, у складі мазевих основ та косметичних засобів. Вітчизняними замінниками маслинової олії є мигдальна та персикова.

126.Мигдаль звичайний. ЛРС: насіння. Хімічний склад олії. Жирна олія солодкого та гіркого мигдалю складається переважно з тригліцериду олеїнової кислоти (майже 85 %); серед інших кислот лінолева (12 %) та насичені жирні кислоти (3 %). Біологічна дія та застосування. Замінник маслинової олії. Рафіновану мигдалеву олію, що одержують гарячим пресуванням, використовують як харчовий продукт та у парфумерній промисловості.

128.Соняшник однорічний. ЛРС: насіння. Хімічний склад. Насіння містить напіввисихаючу жирну олію (35 %), яка складається з гліцеридів олеїнової (39 %), лінолевої (47 %) і насичених кислот (9 %), серед яких пальмітинова, стеаринова, арахінова та лігноцеринова; є стерини, каротиноїди і токофероли (60 мг %).Біологічна дія та застосування. Соняшникову олію використовують як основу для мазей, пластирів та розтирань, вживають як жовчогінний засіб при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Входить до складу аерозолю лівіан (для лікування опікових ран), є розчинником лікарських речовин (камфори, концентратів каротиноїдів шипшини, горобини, обліпихи тощо).

129.Кукурудза звичайна. ЛРС:кукурудзяні зародки. Хімічний склад сировини. Кукурудзяні зародки містять жирну олію (57 %), білкові речовини (18 %), фітин (близько 5 %), токофероли. До складу кукурудзяної олії входять тригліцериди олеїнової (43%), лінолевої й гіпогеєвої (46 %) кислот та ненасичених кислот (до 11 %). До насичених кислот входять пальмітинова, стеаринова, арахінова, капронова, каприлова та капринова кислоти. Кукурудзяна олія містить токофероли (100 мг %), багато фітостеринів.Характеристика олії. Одержують її з зародків зернин кукурудзи (Embryonis Maydis), які є відходами борошномельного виробництва. Олія холодного пресування має золотисто-жовтий колір, приємний смак. Біологічна дія та застосування. Кукурудзяну олію використовують для профілактики й лікування атеросклерозу та гіпертонії.

130.Пальмове дерево. ЛРС: плоди, які збирають 4 рази в рік. Хімічний склад: м’якоть плода містить 20-70% жирної олії і насіння містить 20-30%. Отримують дану олію шляхом пресування або випарювання. Складається з тригліцеридів олеїнової, стеаринової і карбонової кислот. Біологічна дія та застосування. У фармації застосов як основа для виготовлення мазей і супозиторіїв.

132.Кокосова пальма. ЛРС: плоди (горіхи). Хімічний склад. Взрілому ендоспермі плода – 30-35% жирної олії, що містить тригліцериди міристинової та лауринової кислот, а також тригліцериди летких кислот (2-3%) – каприлова, капронова, капронова. Біологічна дія та застосування. Масло викор як мазеву основу.

133.Шоколадне дерево. ЛРС: насіння (1 дерево – 1-4 кг в рік). Характеристика масла. Тверда маса жовтуватого кольору, масляниста на дотик, має приємний запах і смак; при кімнатній темпера-

турі ламка, при 30-35 °С плавиться, перетворюється на прозору рідину. Розчинна у 10 частинах спирту. Справжня олія какао, що не має домішок, повністю розчиняється у трьох частинах ефіру і розчин її залишається прозорим при температурі 15 °С протягом доби. Кислотне число 2,25, йодне — 28-43. Хімічний склад сировини. До складу олії входять дво- і трикислотні гліцериди стеаринової (до 34 %), лауринової та пальмітинової (до 25 %), олеїнової (40 %) і лінолевої (2 %) кислот. Біологічна дія та застосування. Температура топлення знаходиться у межах температури тіла людини, тому його використовують як основу для виготовлення супозиторіїв, кульок та паличок або (в розтопленому вигляді) змішують з відповідними лікарськими речовинами і розливають у форми.

134. Риб’ячий жир.Одержують риб'ячий жир з печінки тріскових риб — трісковий жир. Основними промисловими видами є тріска атлантична ,тріска балтійська. Для медичних потреб одержують тільки з печінки свіжої риби. Забруднення навколишнього середовища потребує його додаткового багатостадійного очищення. Характеристика жиру. Прозора оліїста рідина блідо-жовтого або жовтого кольору з різким характерним запахом і смаком. Йодне число високе — 150-175.Хімічний склад.Трісковий жир має специфічні тригліцериди, в утворенні яких бере участь докозагексаєнова та ейкозапентаєнова кислоти, на долю яких припадає 25 % гліцеридів; серед інших кислот фізетолова, аселінова (гептадецилова), олеїнова, ерукова, терапінова. Міститься також вітамін А, лецитин, холестерол, сліди мікроелементів, серед яких бром і йод.Біологічна дія та застосування. Риб'ячий жир вживають при гіпо- та авітамінозах А і D. Випускають риб'ячий жир з підвищеним вмістом вітаміну А і D. Зовнішньо застосовують при ранах, виразках, опіках та в клізмах. Для лікування очей використовують екорофталмол.

135.Жироподібні речовини. Запасний енергетичний і структурний резерв. До них належать воски, фосфоліпіди, гліколопіди, ліпопротеїди.

Воски – складні ефіри жирних к-т і спиртів (крім гліцерину).

Фосфоліпіди – тригліцерди жир к-т і гліцерину, але один з гідроксилів гліцерину етерифіковано фосфорною к-ою, яка пов’язана з холіном, або ін. азотистими основами.

Ліпопротеїди – комплекси ліпідів і білків.

Гліколіпіди – гліцериди, в яких гідроксил гліцерину пов’язаний із залишком цукрів.

136.Природні воски. Переважно складні ефіри високомолекулярних аліфатичних одноосновних кислот (С₄ - С₃₆) і вищих спиртів (кількість атомів вуглецю (С₁₆ - С₃₆); за консистенцією — тверді та рідкі. За походженням воски поділяють на рослинні, тваринні,викопні та синтетичні. Рослинні воски виділяються тканинами рослин. До тваринних належать: бджолиний віск (виділяється восковими залозами бджоли), шерстяний віск — ланолін (одержують під час миття овечої вовни), спермацет (добувають із китів). Викопні воски: церезин — гірський віск, монтанний віск (добувають з бурого вугілля або торфу). Синтетичні воски - одержують гідруванням окису вуглецю або з низькомолекулярних поліфенолів. Складні ефіри є основною частиною восків і зумовлюють їх характерні властивості. Жирні кислоти, що входять до складу восків, відносяться, як правило, до насичених; іноді зустрічаються й інші кислоти. До складу восків входять також вільні спирти,кислоти, вуглеводні. При звичайній температурі воски — це тверді, іноді мазеподібні речовини білого або жовтого кольору, з приємним запахом або без запаху та смаку. Розчиняються в ефірі, хлороформі, важко — в холодному спирті, не розчиняються у воді. Подібно до жирів при розтопленні залишають жирний слід на папері. На відміну від олій воски дуже повільно омиляються водними розчинами лугів. їх омиляють спиртовими розчинами лугів при температурі 300 °С з розпадом, але без виділення акролеїну. Воски є захистом від води, оскільки не змочуються (бджолиний віск, ланолін, віск водяних птахів).

137.Бджолиний віск — це продукт, що його виробляють залози, розміщені на животі медоносної робочої бджоли. Для одержання воску щільники, вощину або воскові нарости з вуликів варять з водою. Розплавлений віск спливає, його відокремлюють, проціджують і виливають у форми. Так одержують натуральний віск (жовтий). Під дією сонця або УФ-випромінювання жовті пігменти руйнуються, і віск стає білим з температурою топлення 63-65 °С. У хімічному відношенні віск — це складні ефіри одноатомних спиртів з жирними кислотами; в основному ефіри мелісилового спирту з пальмітиновою кислотою. Крім того, до нього входять вільні кислоти С₆—С₃₆ (15 %)— неоцеритинова, церитинова, монтанова, мелісинова та спирти —неоцериловий, цериловий, мерициловий та мелісиловий, насиченінерозгалужені вуглеводні С₂₁—C₃₁ (12-15 %). Жовтий віск містить каротиноїди та вітамін А. Використовують при виготовленні мазей (для ущільнення основи). Сприяє загоюванню ран за рахунок присутності вітаміну А.

138.Ланолін - це вовняний віск, який виробляють шкірні залози вівці; він рясно вкриває вовну (5-16 % від маси). Топиться при температурі 38-42 °С, добре розчиняється в ефірі, бензолі, ацетоні, хлороформі; дуже важко розчиняється в спирті і не розчиняється у воді, але при розтиранні поглинає її в 1,8-2 рази більше за свою масу і не втрачає мазеподібної консистенції. Одержують також водний ланолін, який містить до 30 % води; у порівнянні з безводним ланоліном він менш густий. До складу ланоліну входять складні ефіри жирних кислот і вищих спиртів, у тому числі ланолінового СН₂СН₂ОН. Вміст кислот — 12-40 %, спиртів — 44-45, вуглеводнів — 14-18, стеринів (холестерин, ізохолестерин, ергостерин) у вільному вигляді та в складі ефірів — 10 %. Основне використання ланоліну як емульгатора пов'язане з його здатністю поглинати воду. Він добре всмоктується шкірою і вживається у супозиторіях, мазях і косметичних засобах.

139.Спермацет (кашалотовий жир) - соскоподібна маса, яку одержують з морського ссавця — кашалота. Голова кашалота має спермацетовий мішок, з якого добувають жир. Під час його охолодження виділяється тверда частина — спермацет. З одного кашалота одержують 15 т рідкого жиру та 3 т спермацету.

Спермацет — це білі легкі шматки з перламутровим блиском, кристалічної будови. На 98 % він складається з спирту цетину(С₆Н₃₃ОН) та ефірів пальмітинової та стеаринової кислот. Знайдені також лауринова, міристинова, пальмітинова кислоти. Рідка частина жиру, яка містить цетиловий спирт, під час гідрування утворює спермацетоподібну речовину зі схожими властивостями. Спермацет — компонент мазевих основ та лікувальних кремів.

140. Одержаня спермацету соскоподібна маса, яку одержують з морського ссавця — кашалота. Голова кашалота має спермацетовий мішок, з якого добувають жир. Під час його охолодження виділяється тверда частина — спермацет. З одного кашалота одержують 15 т рідкого жиру та 3 т спермацету.

141.Одержання ланоліну. Ланолін одержують з промивних вод вовномийки або екстрагуванням вовни органічними розчинниками. Після обробки лугами, відбілення окислювачами і адсорбентами отримують очищений ланолін. Він являє собою густу, в'язку, жовтувато-буру масу, мазеподібної консистенції, зі специфічним запахом, нейтральної реакції.

142. Ліпопротеїди - складні білки, що утворюються з простих білків та ліпідів. Містяться в клітинах тваринних та деяких рослинних організмів.

143.Гліколіпіди - гліцериди, в яких гідроксил гліцерину пов’язаний із залишком цукрів.