- •18. Меценатська діяльність Івана Мазепи
- •21. Мислитель Григорій Сковорода
- •22. «Повість минулих літ» - найвизначніша пам’ятка літописання Русі-України
- •23. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •24. Микола Гоголь – останній «малоросійський» геній
- •25. Культурне життя Русі – України в 13- першій половині 16 ст.
- •Початок українського друкарства.
- •3. Усна народна творчість
- •Архітектура
- •Образотворче мистецтво
- •26. Українці в умовах становлення та розвитку радянської культури. Проблема ідентичності
- •33. Перший професійний історик України Микола Костомаров.
- •34. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •35. Українська література і театр в умовах радянського мистецького життя
- •36. Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •37. Украънське культурно-національне відродження 2 половини хvi – 1 пол. Хvii ст.. Діяльність в.-к. Острозького та інших меценатів.
- •38. Спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на українське мистецтво
- •39. Перший укр. Політолог Михайло Драгоманов
- •40. Пересопницьке Євангеліє та Острозька Біблія - досконалі зразки релігійного тексту та друкарського мистецтва 16 ст.
- •41. Етика й естетика радянського тоталітаризму в україні.
- •45. Феномен Івана Франка
- •46. Військове мистецтво козаків.
- •47. Національна складова трансформації української культури на радянський манер. Шістедесятники.
- •48. Худонжня творчість Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Івана Іжакевича, Івана Труша.
- •53. Історія радянської повсякденності: звичаї, манери, побутові практики
- •54. Михайло Грушевський і його внесок до національної культури українців
- •55. Українська культура середини – другої половини XVIII ст.
- •56. Історія української церкви хх ст у постатях: Іван Огієнко, Андрій Шептицький, Йосип Сліпий
- •57. Пам’ятники б.Хм (Микешин) та г. Сковороді ( Кавалерідзе)
- •58. Троїцький собор у Новомосковську.
- •60. О. Довженко і його культурна спадщина. Проблема бюрократичного тиску на культуру.
- •61. Початки модерного культурно - національного відродження України.
- •62. Українці на зламі культурних епох ( рубіж хх – ххі століття). Оксана Забужко.
- •63. Творчість о.Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •64. Українські романтики кінця хvііі- першої половини хіх століття.
- •65 Українська освіта і наука, преса та радіо, театр і кіно, образотворче мистецтсво, спорт у 1990-ті роки – поч. Ххі ст. Видатні українські спортсмени сучасності.
- •66. Творчість українських митців – зачинателів нових течій у світовому мистецтві: к. Малевич, м. Бойчук.
- •70. Українська культура 19 ст. Між західництвом і слов*янофільством
- •71. Сучасне українське суспільство і проблема співвідношення субкультур
- •73. Структура укр. Культури на етапі переходу від традиційного до модерного суспільства (19-поч.20ст.)
- •75. Феномен Ліни Костенко
57. Пам’ятники б.Хм (Микешин) та г. Сковороді ( Кавалерідзе)
Пам’ятник Богдану Хмельницькому був відкритий 23 червня 1888 року на Софійськой площі. Тут в грудні 1648 року кияни зустрічали гетьмана Б. Хмельницького, що вступив з козацькими полками до Києва через Золоті ворота після перемоги над польським військом (на честь цієї події в 1954 році була встановлена на Золотих воротах, до їх реконструкції в 1981, меморіальна дошка). Ідея спорудження пам’ятника виникла ще в 50-х роках 19 століття, його передбачалося звести на Бессарабській площі, проте царський уряд дав дозвіл на будівництво лише в 1870 році. Пам’ятник будували на добровільні пожертви. Композиція попереднього проекту пам’ятника (скульптор М. О. Мікешин) включала фігуру гетьмана на коні, барельєфи, що відтворювали битву під Збаражем, в’їзд козацького війська до Києва, Переяслівську раду, а також скульптурні фігури українця, росіянина та білоруса (ескізи пам’ятника зберігаються в Київському Державному музеї образотворчого мистецтва). Через нестачу коштів в 1879 році в Петербурзі на заводі Берга відлили тільки фігуру вершника. Декілька років пам’ятник простояв у дворі Присутствених місць. У 1888 році він був встановлений на гранітному постаменті (архітектор В. Н. Ніколаєв) в центрі Софійської площі. Загальна висота пам’ятника 10,85 метрів.
Пам'ятник Григорію Сковороді прикрашає Контрактову площу в Києві. Він з'явився у столиці України 1 березня 1977 року на тоді ще Червоній площі. Сковорода звернений обличчям до Києво-Могилянської академії, де він провів декілька років свого життя й як студент, й як викладач. Сковорода ніби повертається до своєї альма-матер. Місце було вибране невипадково, адже без Києво-Могилянської академії, її системи навчання та виховання, не було б у нас в Україні, та в усій Росії науково-педагогічних кадрів, не сформувалася б національна еліта - у політиці, культурі, духовенстві.
Автором скульптури виступив Іван Кавалерідзе, на той момент йому було майже 90 років. Згідно з першим проектом, який запропонував Кавалерідзе, Сковорода був босим, з Біблією під пахвою й хрестиком на шиї. Такий варіант не припав до душі партійному начальству. Було вирішено прибрати натільний хрестик й, якщо подивитися на Сковороду під певним кутом, то на тому місці, де був хрестик, до цих пір можна побачити нерівності. Також ідеологічне начальство міста вирішило, що філософ не має ходити без взуття, й наділи на нього постоли. Біблію в руках у Сковороди замінили сумкою.
Монумент став незамінним атрибутом Києво-Могилянської академії. У студентів навіть є така традиція - щорічно мити пам'ятник на день академії, який святкується 14 жовтня. Ця добра, символічна акція так й називається "чистий Сковорода". Крім того, кожен рік 28 червня в день вручення дипломів на голову Сковороді одягають бонет - чорну шапочку випускників. Студенти вірять, що саме ті, "вдягнені" радянською владою, черевики приносять удачу. Тому перед сесією до пам'ятника приходять цілі натовпи студентів. Вони впевнені, що досить кілька секунд потриматися за взуття філософа, й викладач обов'язково поставить гарну оцінку. Сквер, в якому стоїть пам'ятник Сковороді, - це по-справжньому культове місце для студентів та випускників Могилянки.