14. Сукупний попит та його компоненти. Детермінанти сукупного попиту.

СП – реальна маса продукту нац. виробництва, яку всі споживачі придбали за нинішнього рівня цін.

На зміну СП можуть вплинути багато причин як індивідуального, так і нац. масштабу. Н: - люди турбуються про своє майбутнє і заощаджують гроші. Отже, споживання зменшується; - з розвитком житлового будівництва деякі люди й фірми здійснюють сучасні ремонти та реконструкцію приміщень, споруджують будинки, дачі – СП зростає.

Величина СП зависит от уровня цен и представляет собой то кол-во конечных товаров и услуг на которые будет предъявлен спрос всеми макроэкономическими агентами. Чем выше общий уровень цен, тем меньше будит величина СП. Следовательно, зависимость величины СП от общего уровня цен обратная.

цена Чим вища ціна на товар, тим менший попит і, навпаки, чим менша ціна,

тим більший попит.

товар

15. Валютний ринок та вал-не регулювання.

Валютний ринок включає себе ринок золота та послуг.

ВР – складний ек. механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют, формування валютних курсів.

Існує 3 групи суб’єктів ВР:

1. фірми, організації, окремі особи, які займаються зовнішньо-ек. діяльністю;

2. комерц. банк. установи, які забезпечують валютне обслуговування;

3. держ. установи – центр. банки та казначейства (держ. скарбниці) окремих країн.

ВР охоплює також операції страхування валютних ризиків. Все більшого значення в діяльності ВР набувають операції спекулятивного хар-ру, розраховані на отримання прибутків від зміни валютних курсів.

16. Закон грошового обігу.

Гроші – необхідний інструмент функціонування ринкової економіки. Грошовий обіг здійснюється грошима тоді, коли ними користуються, купуючи або продаючи певні товари та послуги. Обмін продукту на продукт (бартер) має великі незручності: потруби виробників можуть не збігатися. А за допомогою грошей може бути придбано той товар, який тобі більш до вподоби.

В ек. теорії завжди актуальним було питання: Скільки грошей повинно бути в обігу? Деякі вчені вважають (Монтеск’є), що більше грошей у країні, то вищі ціни на товар.

Згідно з законом грошового обігу кільк. грошових одиниць, необхідна в цей період для забезпечення товарно-грошового обігу, прямо пропорційна кільк. товарів та послуг, їхній ціні. Цей закон має математичне вираження:

MV=PQ,

M – грошова маса Q – рівень товарних цін

V – швидкість обігу грошей P – кількість товарів та послуг

Ця фор-ла виражає кількісні залежності між сумою товарних цін і грошовою масою, шо перебуває в обігу.

Якщо ж грошей буде більше, ніж потрібно для нормативного товарообороту, їхня купівельна спроможність почне падати, а ціни на товари зростатимуть. Це поступово перейде в інфляцію.

17. Сутність, види і структура витрат.

Явні та наявні витрати.

Витрати вир-ва – витрати на придбання основних чинників вир-ва: робочої сили; засобів вир-ва.

Затраты:

1).оперативные (связ-е с основным видом деят. пп.-я).

2).инвестиционные (затраты, кот. пп.-е осущ-т при долгосрочном вложении капитала с целью получения прибыли (капитальные строительства, покупка ЦБ).

3).финансовые (осущ. в случ. выплаты % за получ-е фин. средства в форме кредита).

По способу отнесения на 1 прод-и:

1).прямые – расходы строка целевого назначения.

2).косвенные – затраты на освещение пп-я.

В соответствии с ж. содержанием затраты:

1). Основные - связанные с выпуском прод-и

2). Накладные – на организацию, управление, техн. подготовку произв-а.

По степени зависим. от V произв-а:

1).условно-переменные затр. – затр., кот. зависят от V произв-а (затр. На сырье, матер., ЗП, топливо.)

2).условно- пост-е – не зависят от V произв., а измен-я только во времени.

Явні витрати – витр. на відшкодування використаних чинників вир-ва, які підлягають безпосередній грошовій оплаті. До них належать витрати на оплату робочої сили (ЗП), капіталу, землі (орендна плата), а також оплата транспортних витрат, комун-х послуг, відсотків за кредит...Сукупність усіх явних витрат ще назив. собівартістю прод.

Неявні витрати – витр., які підп-вом не виплачуються. До них належать нормальний прибуток підпр-ця та гроші, які б могло отримати пп.-во у разі вигідного використання власних ресурсів.