1920-1921 Pp. Воєнно-політичний союз між ррфср і усрр.

Згідно з умовами цих договорів військові сили, фінансова система,

управління економікою, шляхи сполучень, пошта, телеграф були спільними і

підпорядковувались об'єднаним наркоматам.

УСРР підписує мирні договори, встановлює дипломатичні відносини з

обмеженим колом країн Литвою, Латвією, Естонією (1921 p.), Туреччиною,

Німеччиною (1922 p.).

В грудні 1922 р. було створено нову державу — СРСР — Союз Радянських

Соціалістичних Республік, до складу якого увійшли РРФСР, Україна,

Білорусія, Закавказька Федерація (яка, в свою чергу, складалася з

Арменії, Азербайджану, Грузії).

Внутрішнє становище УСРР в 1921 р було надзвичайно тяжким. Уряд

неодноразово використовував регулярну армію для придушення повстань

робітників і селян.

Внутрішнє становище УСРР (1921—1922 pp.)

• Економіка УСРР знаходиться у зруйнованому стані. Випуск промислової

продукції становить лише 10 % від довоєнного обсягу.

• Сільське господарство також зруйновано. Посівні площі скоротилися в

1,5 Рази, відбулося різке падіння врожаїв. Починається голод.

• Державний контроль над культурою, духовним життям суспільства.

• Боротьба зо всіма проявами вільнодумства, ухилами від політичної лінії

РКП(б), КП(б)У.

• Перебудова культури на ідеологічних засадах марксизму.

• Використання українізації для досягнення цієї мети на початковому

етапі.

Досягнення в галузі літератури і мистецтва

В літературі з'являються нові талановиті твори (М Драй-Хмари, М.

Зерова, М. Куліша, В. Сосюри, М. Хвильового, П. Тичини, В. Ялового та

ін.).

Набуло подальшого розвитку музичне мистецтво (композитори Г. Верьовка,

П. Козицький, Л. Ревуцький та ін.; хорова капела "Думка").

В образотворчому мистецтві працювали художники О. Кокель, С. їжакевич,

Ф. Кричевський та ін., що прагнули правдиво відображувати сучасність.

В 1922 р. в Києві було відкрито театр "Березіль" під проводом видатного

театрального діяча Л. Курбаса.

В 20-ті роки в Україні діє 45 професійних театрів.

В 1922 р. увійшла до ладу Одеська, а потім Київська кіностудії. Було

відкрито біля 500 кінотеатрів. З'являються кіномитці світового рівня (О.

Довженко):

Досягнення в галузі освіти і науки

Продовжується розширення мережі шкіл і вищих навчальних закладів.

Завершується в основному боротьба з неписьменністю.

Створюються навчально-виховні заклади для сиріт і безпритульних.

Здійснюється, незважаючи на опір партійного і державного апарату,

політика українізації.

До 1925 р. плідно працювала Всеукраїнська Академія наук (потім вона стає

філією АН СРСР).

Серед членів Всеукраїнської Академії було багато видатних вчених:

ботанік В. Липський; математики Д. Граве і М. Крилов; хіміки Л.

Писаржевський та В. Костяковський; історик М. Грушевський та ін.

Наприкінці 20-х pp. тиск державного і партійного апарату посилюється.

Тривожною ознакою у культурному житті країни стає літературна дискусія

другої половини 20-х pp.

Літературна дискусія 1925-1928 pp.

• Ініціатори дискусії • ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської

літератури)

• Головна проблема дискусії • Шляхи подальшого розвитку української

літератури.

• Позиція М. Хвильового і його прибічників. • Українська культура

повинна розвиватися, спираючись на європейський досвід і досягнення.

• Підсумки дискусії. • В 1926 р. діяльність М.Хвильового була оцінена

пленумом ЦК КП(б)У як заклик до відокремлення України від Росії, тобто

сепаратизм, націоналізм, вороже ставлення до радянської влади.

• В націоналізмі і сепаратизмі було звинувачено також інших численних

митців слова (М.Рильського, М.Драй-Хмару, Є. Плужника, Г.Косинку та

ін.)

• В 1927 p. M. Хвильового було виключено з ВАПЛІТЕ; через рік академія

самоліквідовується.

Релігійне життя в Україні в 1920-1928 pp.

Позиція більшовиків щодо релігії

• Офіційно релігію не було заборонено; вона лише була відокремлена від

держави; але в реальному житті органи державної влади переслідували

релігію, пропагували атеїзм.

• В історичній перспективі, на думку більшовиків, релігія повинна

зникнути.

Ставлення державних і партійних органів до Православної Церкви

ої Церкви •

Ставлення до Православної Церкви було настороженим, ворожим.

• Священиків було піддано репресіям; численні храми, зруйновані в роки

громадянської війни, не відбудовані.

• Уряд підтримував різні сектантські угруповання, що підривали єдність

Церкви.

Створення УАПЦ (Української автокефальної"* Православної Церкви) •

Ініціатором створення автокефальної Церкви України стала Всеукраїнська

Церковна Рада, створена в 1918 р.

• В 1921 р. Всеукраїнська Церковна Рада обрала священика В.Липківського

митрополитом і оголосила про створення УАПЦ.

УАПЦ в роки непу • За короткий час авторитет УАПЦ серед населення зріс,

кількість її прибічників швидко зростала.

• УАПЦ не змогла створити належну матеріальну базу.

• УАПЦ не було визнано Патріархом Московським і Всея Русі.

• В УАПЦ було багато внутрішніх суперечностей, що стосувалися виборних

посад.

• В 1926 р. митрополита В. Липківського було заарештовано за

звинуваченням у націоналізмі. Всеукраїнська Церковна Рада була

розпущена. Почалися арешти діячів УАПЦ.

Скасування урядом УСРР Декрету про свободу совісті • В 1 928

р. було введено в дію Адміністративний кодекс УСРР, в якому був розділ

"Правила про культи". 3 його ухвалою Декрет про свободу совісті втрачав

чинність. Відношення до релігії з боку уряду стає непримиренним,

посилюються репресії проти священиків, починається масове закриття

храмів.

* ГОЕЛРО — Державна комісія з електрифікації Росії.

** Натуральний податок — податок продукцією сільського господарства,

який сплачували селяни державі за користування землею.

* Автокефалія (від грецьк. autos - сам, kephale - голова) -

незалежність, самоврядування Православних Церков.