- •1. Поняття цивільного процесуального права, його система і предмет.
- •2. Правила доказування в цивільному судочинстві.
- •1.Субєкти, які здійснюють правосуддя в цивільних справах і діяльність яких пов’язана з ним:
- •2. Особи, які беруть участь у справі:
- •3. Особи, які залучаються до участі у справі для сприяння у здійсненні правосуддя:
- •Принцип процесуальної рівності сторін.
- •Поняття факультативної співучасті.
- •Складові частини судового засідання та їх характеристика.
- •Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення в апеляційній інстанції.
- •Поняття принципу безпосередності судового розгляду і винятки з дії цього принципу.
- •Форми захисту відповідача проти позову.
- •Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Поняття осіб, які беруть участь у справі. Їх характерні риси.
- •Поняття доказів. Класифікація доказів. Характеристика окремих засобів доказування.
- •Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Форма і зміст апеляційної скарги.
- •Процес доказування. Роль суду в процесі доказування. Чи може суд за власною ініціативою витребувати докази по справі?
- •Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Участь прокурора у цивільному процесі. Форми участі та процесуальне становище прокурора.
- •Поняття доказів. Засоби доказування.
- •Поняття договірного представництва. Підстави договірного представництва.
- •3Міст судового рішення. Порядок ухвалення та проголошення судового рішення.
- •Форма і зміст касаційної скарги.
- •Поняття та види судових витрат. Розподіл витрат між сторонами. Звільнення від сплати судових витрат.
- •Процес доказування та його стадії. Роль суду в процесі доказування.
- •Поняття та суть касаційного перегляду судових рішень.
- •Поняття осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.
- •Порядок пред’явлення позову. Позовна заява та її реквізити.
- •Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •3Міст судового рішення.
- •Процесуальний порядок допиту свідків. Особливості допиту неповнолітніх свідків. Чи може свідок відмовитись від давання показань? Чи можна свідкові заявити відвід?
- •Приюдиційність судового рішення.
- •Реалізація принципу диспозитивності в цивільному процесі України.
- •Попереднє судове засідання: мета і зміст.
- •Процесуальний порядок виправлення описок та явних арифметичних помилок у судовому рішенні
- •Поняття процесуальних строків. Види процесуальних строків. Продовження та поновлення процесуальних строків. Закінчення та зупинення процесуальних строків.
- •Поняття та підстави зупинення провадження у справі.
- •Підготовка розгляду справи апеляційним судом.
- •Поняття сторін у цивільному процесі України. Їх права та обов’язки.
- •Порядок відкриття провадження у справі у суді першої інстанції. Підстави відмови у відкритті провадження.
- •Роз'яснення судового рішення. При порушенні якої вимоги, що ставиться до судового рішення, можливе роз’яснення рішення? Який суд роз’яснює рішення і в які строки це можливо?
- •Поняття обов’язкової співучасті. Правовідносини, що лежать в основі обов’язкової співучасті. Чи можна притягнути до справи співпозивача, якщо він не бажає вступати в процес?
- •Форми ускладнень цивільного процесу.
- •Процесуальний порядок розгляду справ про визнання громадянина обмежено дієздатним та оголошення громадянина померлим.
- •100. Зміст судового рішення
- •101. Предмет доказування, факти, що не входять до предмету доказування.
- •Зміст принципу безпосередності судового розгляду в цивільному процесі. Фіксування судового засідання.
- •104. ( Ст. 87 цпк) Фіксування судового процесу
- •Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду судом в апеляційної інстанції.
- •106 Поняття принципів цивільного процесуального права та їх система.
- •107. Особливості пояснень сторін і третіх осіб як засобів доказування.
- •Процесуальні строки у цивільному процесі.
- •1. Перебіг процесуального строку починається з наступногодня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
- •110 Правила доказування в цивільному судочинстві.
- •111. Презюміруємі факти, тобто які припускаються встановленими законом (правові презумпції).
- •Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •112 Підсудність справ за вибором позивача.
- •113. Судове засідання та його складові частини. Завдання кожної складової частини судового засідання.
- •Глава 2. Складові частини судового засідання
- •2.2 Розгляд справи по суті
- •2.4. Постанова і оголошення рішення
- •Глава 3. Протокол судового засідання
- •Глава 4. Мирова угода
- •114 Спеціаліст в судовому процесі
- •115. Джерела цивільного процесуального права. Дія цивільного процесуального закону в часі, просторі та щодо кола осіб.
- •116. Порядок дослідження письмових та речових доказів.
- •117. Підстави для скасування судового рішення апеляційної інстанції і передачі справи на новий розгляд.
- •118 Суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •119. Забезпечення доказів. Підстави, способи забезпечення доказів.
- •120. Вимоги, які пред'являються до судового рішення.
100. Зміст судового рішення
У теорії цивільного процесу з приводу юридичної природи судового рішення було висловлено різні судження, у яких виділяються окремі властивості, що його характеризують. Вважається, що воно є актом судового підтвердження наявності чи відсутності певних правовідносин і наказом суду; актом визнання, підтвердження існування чи не існування спірного права і наявності в підтвердженні наказу; актом захисту прав громадян, підприємств, установ і організацій та охорони правопорядку шляхом встановлення права і сприяння в його здійсненні; актом застосування норми права, що владно підтверджує правовідносини сторін5, тощо.
Справді, судовим рішенням підтверджується наявність або відсутність між сторонами правовідносин, є в ньому і елементи наказу, воно є актом застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Але зазначені риси підкреслюють лише окремі властивості рішення, які не дають повного уявлення про його суть.
Має імперативний характер ( забезпечується державою силою примусу)
Носить декларативний характер (підтвердження наявності або відсутності між сторонами спірних правовідносин, права чи факту, що має юридичне значення)
Судове рішення — акт правосуддя у цивільних справах, у зв'язку з чим визначення його суті невіддільно від завдань і мети правосуддя, на досягнення яких воно спрямовано, від його політичної, економічної і юридичної характеристики.
Ухваленням рішення завершується стадія судового розгляду. Отже, судове рішення є цивільним процесуальним актом, який підсумовує діяльність суду першої інстанції щодо розгляду і вирішення справи по суті. У рішенні відображається вся проведена судом діяльність щодо дослідження і оцінки доказів, встановлення юридичних фактів, а також застосування норм права до конкретних правовідносин та їх суб'єктів
Вимоги, яким має відповідати судове рішення:
Норми глави 7 розділу III «Судові рішення» ЦПК України визначають, що рішення суду має бути законне і обґрунтоване (ст. 213), ухвалене у передбаченому порядку (ст. 209), викладене за встановленим змістом (ст. 215) і проголошене публічно (ст. 218).
Законність рішення суду визначає його правосудність. Це якісний стан рішення, що характеризується правильним застосуванням судом при розгляді і вирішенні справи норм матеріального і процесуального права. Законним є рішення, яким суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом (ч. 2 ст. 213 ЦПК України). Відповідно до статей 8, 213, 215 ЦПК України умовами законності (тобто правильного застосування норм матеріального права) є: правильне застосування закону, який підлягає застосуванню; незастосування закону, який не підлягає застосуванню; правильне тлумачення закону.
Вимога правильного застосування матеріального закону зумовлюється завданням суду щодо захисту прав, які реалізуються шляхом встановлення судом суб'єктивних прав і обов'язків сторін, існуючих між ними правовідносин, та сприяння в їх здійсненні — усунення порушень і реалізація положень.
Обґрунтованість судового рішення — це його правильність з фактичного боку. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні (ч. З ст. 213 ЦПК України). Відповідно до статей 8, 213,215, 309 ЦПК України умовами обґрунтованості рішення є: повне з'ясування обставин, що мають значення для справи; доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; відповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи.
Рішення суду має викладатися письмово, за змістом — відповідати вимогам ст. 215 ЦПК України і складатися із вступної, описової, мотивувальної, резолютивної частин. У вступній частині зазначаються: час і місце ухвалення рішення; найменування суду, що ухвалив рішення; прізвище та ініціали судді (суддів — при колегіальному розгляді); прізвище та ініціали секретаря судового засідання; найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог.
Описова частина повинна містити узагальнений виклад позиції відповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, інші докази, досліджені судом. У мотивувальній частині зазначаються: встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався. У резолютивній частині зазначаються: висновки суду про задоволення позову або відмову у позові повністю чи частково; висновки суду по суті позовних вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Резолютивна частина рішення у деяких справах, залежно від характеру спірних правовідносин і змісту позовних вимог, має певні особливості (статті 216, 217 ЦПК України).
Рішення суду ухвалюється у нарадчій кімнаті з додержанням її таємниці — ніхто не має права бути присутнім у ній, крім складу суду у даній справі. Суддям забороняється розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті (ст. 196 ЦПК України).
Ухвалене рішення виготовляється на спеціальному бланку у письмовій формі головуючим або одним із суддів при колегіальному розгляді справи, підписується всім складом суду і скріплюється печаткою суду. Виправлення у рішенні можуть бути застережені перед підписом суддів.
Ухвалене судом рішення проголошується прилюдно, крім рішень про усиновлення дітей тощо (ст. 6 ЦПК України). Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження (ч. 1 ст. 218 ЦПК України).
Сторонам та особам, які брали участь у справі, що не були присутні у судовому засіданні при її розгляді, суд надсилає копії рішення протягом п'яти днів з дня його проголошення. На вимогу інших осіб, які брали участь у справі, суд видає копії судового рішення не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення (частини 2, 3 ст. 222 ЦПК України).