- •«Розробка проекту нормативу гранично допустимого викиду від котельні гімназії міста Коростень Коростенського району Житомирської області»
- •Завдання
- •Екологічний стан атмосферного повітря в районі розташування котельні
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні, тис.Т
- •Ознайомлення з еколого – кліматичними особливостями району розташування об'єкта
- •2.2.1. Програма досліджень
- •2.1. Суб’єкт дослідження
- •2.1.1. Склад котельні, технічні характеристики
- •2.1.2. Технології отримання теплоносіїв
- •2.2. Програма та методики оцінки впливу котельні на атмосферне повітря
- •2.2.2. Методики оцінки впливу котельні на атмосферне повітря
- •Визначення максимальної концентрації забруднюючої речовини на відстані Хм від труби котельні
- •2.3. Результати дослідження
- •Характеристики джерел викиду
- •3.1. Розробка проекту нормативу гдв
- •0,079 М(с2·град.).
- •3.2. Розрахунок максимальної концентрації забруднюючої речовини на відстані Xм від котельні передбачає розрахунок валових викидів забруднюючих речовин
- •3.3. Розрахунок меж санітарно – захисної зони
- •Обчислюємо розміри сзз в залежності від рози вітрів (табл. 1.2) за формулою (2.15):
- •3.4. Оцінка стану повітря на межі сзз та селітебної
- •3.5. Визначення класу небезпечності котельні
- •Висновки та пропозиції
- •Літературні джерела
Екологічний стан атмосферного повітря в районі розташування котельні
На даний час стан навколишнього природного середовища у Коростенському районі вважається стабільним. Характеризується, як благополучний регіон із невисоким рівнем забруднення атмосферного повітря.
Головним чинником забруднення атмосфери Коростенського району залишається:
- Теплове та енергетичне устаткування;
- Сільське господарство;
- Автомобільний транспорт;
Автотранспорт, як і раніше є одним із найбільшим забруднювачів атмосферного повітря Коростенського району. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80% внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря . У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом майже 75,9% становлять оксиди вуглецю, 11,5% - не метанові леткі органічні сполуки, 10,2% - оксиди азоту, 1,1 % - сажа, 0,97% - сірчистий ангідрид.[8]
Не меншу роль у забрудненні атмосферного повітря відіграють теплові та енергетичні устаткування. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів. Дані про динаміку викидів наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні, тис.Т
|
2000 р. |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
Коростенський район |
0,652 |
0,191 |
0,219 |
0,263 |
0,93 |
Ознайомлення з еколого – кліматичними особливостями району розташування об'єкта
Коростенський район займає Територію — 1739 квадратних кілометрів. Він розташований на півночі області в Українському Поліссі. Територією району протікає річка Уж, а також її притоки: Могилянка, Лемия, Кремно та Синявка. Структурно Коростенський район можна поділити на три частини: північна частина — лісова, у східно-західній частині розташовано 10 кар'єрів, у селі Лісівщина — рудник, південна частина теж лісова. Географічне положення і геологічна будова дозволяють району домінувати в каменедобувній та каменеоброблювальній промисловості не тільки в Житомирській області, але й в Україні.. [8]
На території району розвинена харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів і лако-фарбної продукції та сільське господарство, яке спеціалізується на рослинництві та тваринництві. Не зважаючи на те, що сільськогосподарське виробництво займає в районі провідне місце, значна увага приділяється розвиткові переробної галузі. В районі працює завод з переробки молока, який виробляє широкий асортимент продукції: молоко пастеризоване, масло, казеїн, ряжанку, кефір, сметану, вершки пастеризовані, глазуровані сирки.
Виробництвом сільськогосподарської продукції в районі займаються 27 колективних сільськогосподарських підприємств, 4 колгоспи, 2 сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю, 2 відкриті акціонерні товариства і одне господарство з державною формою власності «Грозинське». Основними напрямами є виробництво тваринницької продукції, зерна (жита) і картоплі.
Характер природної рослинності тісно пов’язаний із рельєфом, вологістю та типом ґрунтів. Одним із основних представників рослинності є ліси, в яких переважають сосна, дуб, береза, чорна вільха, осика. Типовою трав’яною рослинністю в лісах є жовта глуха кропива, тонконіг лісовий, фіалка та інші. Клімат помірно-континентальний, з теплим і вологим літом, м’якою хмарною зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить – 60, найтеплішого (липня) +17 – +190.
Роза вітрів наведена в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Роза вітрів за даними метеостанції м. Житомир
Напрям вітру |
Повторювання |
Північний |
10 |
Північно-східний |
5 |
Східний |
2 |
Південно-східний |
2 |
Південний |
13 |
Південно-західний |
23 |
Західний |
35 |
Північно-західний |
10 |
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
