- •«Розробка проекту нормативу гранично допустимого викиду від котельні гімназії міста Коростень Коростенського району Житомирської області»
- •Завдання
- •Екологічний стан атмосферного повітря в районі розташування котельні
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні, тис.Т
- •Ознайомлення з еколого – кліматичними особливостями району розташування об'єкта
- •2.2.1. Програма досліджень
- •2.1. Суб’єкт дослідження
- •2.1.1. Склад котельні, технічні характеристики
- •2.1.2. Технології отримання теплоносіїв
- •2.2. Програма та методики оцінки впливу котельні на атмосферне повітря
- •2.2.2. Методики оцінки впливу котельні на атмосферне повітря
- •Визначення максимальної концентрації забруднюючої речовини на відстані Хм від труби котельні
- •2.3. Результати дослідження
- •Характеристики джерел викиду
- •3.1. Розробка проекту нормативу гдв
- •0,079 М(с2·град.).
- •3.2. Розрахунок максимальної концентрації забруднюючої речовини на відстані Xм від котельні передбачає розрахунок валових викидів забруднюючих речовин
- •3.3. Розрахунок меж санітарно – захисної зони
- •Обчислюємо розміри сзз в залежності від рози вітрів (табл. 1.2) за формулою (2.15):
- •3.4. Оцінка стану повітря на межі сзз та селітебної
- •3.5. Визначення класу небезпечності котельні
- •Висновки та пропозиції
- •Літературні джерела
3.3. Розрахунок меж санітарно – захисної зони
В таблиці 1.2 наведені дані про напрям вітру за даними метеостанції м. Житомир. Нормативний розмір СЗЗ дорівнює відстані від джерела викидів, на якій приземна концентрація за несприятливих метеорологічних умов досягає максимального значення Lо = Xм.
Обчислюємо розміри сзз в залежності від рози вітрів (табл. 1.2) за формулою (2.15):
Таблиця 3.1
Результати розрахунків розмірів СЗЗ
Напрям вітру |
Розмір СЗЗ, м |
Північний |
11 |
Північно-східний |
3 |
Східний |
2 |
Південно-східний |
2 |
Південний |
20 |
Південно-західний |
16 |
Західний |
38 |
Північно-західний |
6 |
LПн = 398,4 ∙11∙0,08= 350 м.
LПн-Сх = 398,4 ∙3∙0,08= 95 м.
LСх= 398,4 ∙2∙0,08= 63 м.
LПд-Сх = 398,4 ∙2∙0,08=63 м.
LПд = 398,4 ∙20∙0,08= 637 м.
LПд-Зх = 398,4 ∙16∙0,08= 509 м.
LЗх = 398,4 ∙38∙0,08=1211 м.
LПн-Зх = 398,4 ∙6∙0,08=191 м.
Графічне зображення санітарно – захисної зони наведено на рис. 3.1.
Висновок. Розмір СЗЗ залежить від розрахункового розміру ділянки місцевості в даному напрямі та рози вітрів.
3.4. Оцінка стану повітря на межі сзз та селітебної
ГДК двооксиду нітрогену становить 0,085 мг/с та оксиду вуглецю – 3 мг/с .На підставі формули (2.16) визначаємо, чи є небезпека від забруднення повітря населеного пункту забруднюючими речовинами:
Висновок. З проведених розрахунків видно,що з врахуванням сумарної дії декількох шкідливих компонентів в повітрі населеного пункту небезпека від їх дії існує.
3.5. Визначення класу небезпечності котельні
На підставі формули (2.17) визначаємо категорію небезпечності котельні:
Висновок. Виходячи із розрахунків можна зробити висновок,що дана котельня відноситься до IV класу небезпечності,оскільки згідно таблиці 2.3 значення КНП <103.
Пн
Пн-Сх
П
н-Зх
З
х
Сх
Пд-Сх
Пд-Зх
Пд
Рис.3.1 Графічне зображення санітарно – захисної зони:
А) котельня Б) гімназія
Висновки та пропозиції
З розрахунків
видно,що з врахуванням сумарної дії СО
та NO2
небезпека від їх дії існує, тому що не
виконується умова
,
у нашому випадку ця сума дорівнює ≈
39,97. Значення максимальної концентрації
оксиду вуглецю більше за гранично
допустиму концентрацію на 2,3
(ГДК=3 мг/c),
а оксиду нітрогену – перевищує на 37,6
разів
(ГДК=0,085 мг/c).
ГДВсо =
0,18 г/с, що менше за секундні викиди на
059; ГДВ
NO2
=0,0019 г/с, що
менше секундних викидів на 0,014.
Котельня Брусилівської гімназії не завдає надмірної шкоди довкіллю, оскільки відноситься до IV категорії небезпечності, але з метою зниження існуючого рівня впливу слід провести певні природоохоронні заходи щодо охорони атмосферного повітря та стабілізації його екологічного стану
Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: оксиду вуглецю і діоксиду азоту тому, що при подальшому інтенсивному забрудненні в людей можуть виникати захворювання пов’язані з ушкодженням дихальних шляхів (бронхіальна астма, набряк легень та ін.)
На характер поширення шкідливих речовин в атмосфері та на величину зон забруднення впливають метеорологічні умови. Крім метеорологічних факторів на розсіювання забруднень впливає рельєф місцевості, наявність лісів, водоймищ, гір тощо.
Для обмеження впливу забруднюючих речовин відводять санітарно-захисну зону для даного підприємства.
