- •2.1.2. Нижня та верхня інтегральні суми Дарбу
- •2.1.3. Критерій інтегровності
- •2. Обчислити, виходячи з означення, інтеграл
- •2.1.4. Властивості інтегралу
- •2.1.5. Формула Ньютона-Лейбніца
- •2.2. Формула заміни змінної
- •2.3. Інтегрування по частинам
- •2.4. Обчислення площ плоских фігур
- •2.6. Обчислення об’ємів тіл
- •2.5. Обчислення довжин кривих
- •2.7. Обчислення площ поверхонь
- •2.8. Застосування означених інтегралів до питань механіки, фізики, техніки
- •2.9. Типові завдання
- •Список літератури
2.3. Інтегрування по частинам
Якщо
функції
та
неперервні разом зі своїми похідними
на
,
то
(2.8)
Цю
формулу називають формулою інтегрування
по частинам. Вона залишається справедливою
і для випадку, якщо замість неперервності
похідних
і
вимагається лише інтегровність.
1. Знайти
інтеграл
Оскільки
то
2. Знайти
інтеграл
Знайшовши
з одержаного рівняння значення
,
одержимо
3.
Обчислити
Проводячи інтегрування по частинам
маємо
звідки
За допомогою знайденої рекурентної
формули можливо одержати остаточний
результат для будь-якого натурального
.
Нехай
тоді
оскільки
Нехай
тоді
оскільки
Таким
чином,
(2.9)
Зауважимо,
що формула справедлива і для
В деяких випадках доцільно комбінувати метод заміни змінної з методом інтегрування по частинам.
4. Знайти
інтеграл
.
Застосовуючи
формулу (2.8)
,
одержимо інтеграл
Зробивши
в ньому заміну
одержимо
інтеграл
.
Наведемо відповідь:
2.4. Обчислення площ плоских фігур
Н
ехай
функція
неперервна і невід’ємна на сегменті
.
Площа фігури
(мал. 2.1), обмеженої графіком функції
відрізком
осі
і відповідними відрізками прямих
та
дорівнює
(2.10)
Фігуру називають криволінійною трапецією.
Функція
може бути задана параметричними
рівняннями
,
де функція
має неперервну невід’ємну похідну на
,
а
функція
неперервна і невід’ємна на
,
тоді площа фігури
обчислюється по формулі:
(2.11)
Н
ехай
задана функція
,
де
неперервна і невід’ємна на
.
Площа сектора
(мал. 2.2), обмеженого графіком функції
в полярних координатах і відповідними
відрізками променів
і
,
обчислюється за формулою:
(2.12)
Знайти площі фігур, обмежених кривими.
1.
Побудуємо криві, які обмежують фігуру
(мал. 2.3). Знайдемо абсцису точки перетину
тангенсоїди і косинусоїди:
Звідси маємо рівняння
Оскільки
одержимо
Враховуючи, що
,
маємо
,
(кв. од.)
2
.
П
обудуємо
криві, які обмежують фігуру
(мал. 2.4). Розв’язавши систему рівнянь
знайдемо
точки перетину параболи та прямої:
(0;-1)
і (4;3).
.
Враховуючи,
що фігура
симетрична відносно осі ОХ,
її площу знайдемо як
.
Площу
фігури
знайдемо як
Тут
враховано, що довільна пряма, проведена
знизу вгору паралельно осі
має
точку входу на прямій
а
точку виходу –
на
додатній гілці параболи
Маємо:
(кв.од.)
3.
Для
побудови кривої, яка обмежує фігуру
,
приймемо до уваги, що
звідки
Тоді
звідки
Точки перетину кривої (а вона симетрична
відносно осі
)
знайдемо з умови
.
Маємо
Врахуємо,
що
отже,
Спочатку
крива попаде в точку (0;0), потім у точку
і, утворивши п
етлю,
знову в точку (0;0) – точку саме перетину
кривої. Оскільки
то
в
початковій точці (0;0)
в
кінцевій точці половини петлі
(мал.2.5) По формулі (2.11):
4.
П
ерейдемо
до полярних координат
і
,
поклавши
Рівняння
кривої буде мати вигляд
,
звідки
(крива
двічі виходить і виходить в полюс) і
Оскільки
(маємо на увазі
),
то
звідки
З
умови зрозуміло, що
отже,
крива розміщена в І і ІІІ чвертях
симетрично і відносно початку координат,
і відносно бісектриси
Зауважимо, що найбільше значення
буде мати при
Враховуючи
сказане, будуємо дану криву (мал. 2.6).
Площу фігури знайдемо по формулі (2.12):
