- •2.1.2. Нижня та верхня інтегральні суми Дарбу
- •2.1.3. Критерій інтегровності
- •2. Обчислити, виходячи з означення, інтеграл
- •2.1.4. Властивості інтегралу
- •2.1.5. Формула Ньютона-Лейбніца
- •2.2. Формула заміни змінної
- •2.3. Інтегрування по частинам
- •2.4. Обчислення площ плоских фігур
- •2.6. Обчислення об’ємів тіл
- •2.5. Обчислення довжин кривих
- •2.7. Обчислення площ поверхонь
- •2.8. Застосування означених інтегралів до питань механіки, фізики, техніки
- •2.9. Типові завдання
- •Список літератури
2.7. Обчислення площ поверхонь
Нехай
неперервна
диференційована на сегменті
функція. Площа поверхні, утвореної при
обертанні графіка цієї функції навколо
осі
,
дорівнює:
(2.21)
Знак модуля враховують в залежності від того, в якій пів площині (нижній чи верхній) розміщена крива. У випадку параметричного задання кривої маємо
(2.22)
При аналогічних умовах площа поверхні, утвореної при обертанні кривої навколо осі відповідно дорівнює:
(2.21’)
. (2.22’)
Нагадаємо,
що площа поверхні, утвореної при обертанні
навколо полярного променя кривої
дорівнює
(2.23)
де
неперервна
диференційована на
функція. При цих же умовах площа поверхні,
утвореної обертанням навколо променя
кривої
дорівнює:
(2.24)
1
.
Знайти площу поверхні, утвореної при
обертанні еліпса
навколо осі
(мал. 2.12). Дугу
еліпса можна розглядати як графік
функції
або
в параметричній формі
.
Шукану площу поверхні знаходимо по
формулі (2.22):
Після заміни
одержимо:
.
2.
Обчислити площу поверхні, утвореної
обертанням лемніскати Бернуллі
навко-ло полярного променя. Повинно
бути
тобто
(права
гілка лемніскати), або
(ліва
гілка лемніскати) (мал. 2.13). З урахуванням
симетрії тіла обертання по формулі
(2.23):
.
2.8. Застосування означених інтегралів до питань механіки, фізики, техніки
1. Знайти
масу
фігури (густина
),
статичні моменти
і
,
моменти інерції
та
відносно осей
і
,
координати
та
центра мас фігури, обмеженої кривими
,
,
.
Зобразимо задану фігуру (мал. 2.14). Відомо, що
(2.25)
(2.26)
(2.27)
(2.28)
Маємо:
.
По
формулі (2.27) маємо
.
2. Знати
тиск, що діє на півкруг, вертикально
занурений в рідину, якщо його радіус
дорівнює
,
а верхній діаметр лежить на вільній
поверхні рідини (мал.2.15). Питома вага
рідини дорівнює
.
П
роводимо
горизонтальну смужку на глибині
.
Нехай ширина смужки
,
а довжина
.
Приймаючи
цю смужку за елемент площі, для диференціала
площі одержимо вираз
,
але
звідки
отже:
Сила
тиску рідини на елементарну смужку
Таким
чином
3. Яку
роботу необхідно виконати, щоб розтягнути
пружину на 4см, якщо відомо, що від
навантаження в
вона розтягнулася на 1см?
Згідно
з законом Гука сила
,
яка розтягнула пружину на
м,
дорівнює:
.
Коефіцієнт пропорційності
знайдемо з умови: якщо
,
то
,
отже
та
.
Тоді
(Дж).
4. Ракета
з початковою масою
з стану спокою проходить ділянку довжини
з постійним прискоренням
,
зазнаючи дію сталої сили опору
.
Швидкість витікання горючих газів стала
і дорівнює
.
Знайти витрати топлива на ділянці
.
Рух матеріальної точки змінної маси
описується рівнянням І.В.Мещерського
(2.29)
де
―
рівнодійна
сил, прикладених до точки;
―
реактивна
сила, яка визначається з формули
(2.30)
де
– швидкість частинок маси, які приєднуються
чи відділяються відносно даної точки.
В даному випадку
зовнішня
сила
;
враховуючи, що вектори
і
протилежно направлені, з (2.29) і (2.30)
одержуємо
звідси
Враховуючи,
що
знаходимо
і
витрати дорівнюють:
.
5.
Електричне коло містить опір
і має коефіцієнт самоіндукції
.
В початковий момент струм в колі
відсутній.
В коло подається зовнішня напруга
де
Знайти
залежність
струму
в колі від часу. Струм
та швидкість його зміни
зв’язані рівнянням
(2.31)
з якого
випливає, що
Помножимо обидві частини цього рівняння
на
і
одержимо, що ліва частина
представляє похідну добутку
тому
Звідси
Тут ліва частина дорівнює
оскільки
Правий інтеграл обчислимо, застосовуючи
формулу інтегрування по частинам, в
результаті чого одержимо:
.
6.
Визначити витрати води через прямокутний
водозлив висотою
і довжиною
.
Швидкість, з якою рідина витікає з досить
малого отвору в посудині, що знаходиться
на глибині
:
(2.32)
Д
ля
води приймають
Нехай
–
розбиття висоти водозлива
(тобто
сегменту
).
В точках прямо-кутника висоти
і довжини
(мал.2.16) швидкість витікання води
де
Об’єм
води, що витікає в одиницю часу з такого
прямокутника, дорівнює:
Повний
об’єм води, який проходить в одиницю
часу через водозлив, тобто витрати води,
дорівнює:
.
В правій частині цієї рівності стоїть
інтегральна сума для інтегралу
В
граничному випадку одержимо:
Прийнявши
будемо мати
