Прохолодні напої світу

Назва „прохолодні напої” об’єднує безалкогольні напої, що виготовляються з фруктово-ягідних соків, цукрового сиропу і води, ароматизовані фруктами, ягодами та екстрактами ароматичних рослин, насичені вуглекислим газом.

Вода, що є основою приготування цих напоїв, - це переважно очищена і спеціально оброблена питна вода, хоча може використовуватися і природна мінеральна вода. Цукор, що входить до складу цих напоїв, обов’язково повинен бути рафінованим до найвищого рівня чистоти. До прохолодних напоїв додають нешкідливі консерванти, стабілізатори та органічні кислоти.

Основні прохолодні напої:

Оранжина (Orangina). Газований напій на основі соку та м’якоті апельсину. Був створений у 1936 році іспанським аптекарем лікарем Тріго, потім його секретну рецептуру продали одному французу, а з 1984 року Оранжина – власність французької групи „Перно Рікар”. Цей напій, що чудово втамовує спрагу, зазнав значного успіху у Франції та Європі, що пояснюється його якісним складом (високо відсотковий вміст натурального соку та м’якоті помаранчі), оригінальністю пляшки і незабутніми рекламними роликами.

Лимонад. У цього напою американське походження, його назва походить від слова „лимон”, сік якого входить до його складу, поряд із газованою водою і цукром. Найближчими до лимонадів і водночас найпоширенішими напоями є лимонади, ароматизовані екстрактом імбиру (їх називають Ginger Ale (Джинжер Ель), а також лаймом, наприклад, Sprite (Спрайт) чи Seven Up (Севен ап).

Содова. Для європейців слово „содова” означає газований, підфарбований солодкий напій із м’якоттю фруктів чи без, хоча в Америці так називають звичайну газовану воду.

Тонік (Tonic). Газований, переважно безбарвний напій на основі хініну, підсолоджений і гіркий, він близький за своїм складом до лимонадів. Його досить часто змішують із алкогольними напоями.

Кола (Cola). Газований напій на рослинній основі з додаванням листя екстракту рослини кока, карамелі та цукру.

Прохолодні напої завжди подаються охолодженими. Склянки також мають бути трохи холодними для запобігання надто швидкого виділення газу.

Соки

Згідно з регламентацією, соком може називатися напій, отриманий відпресовуванням різним плодів. Соки роблять з апельсинів, журавлини, грейпфрутів, манго, папайї, яблук та ін. Їх п’ють і в чистому вигляді, і додають до коктейлів, а останнім часом дедалі більшою популярністю користуються безалкогольні (або, як їх часто називають, „невинні”) коктейлі, що виготовляються на основі соків.

Розрізняють такі види соків:

Свіжі соки – це свіжовичавлені соки зі свіжих плодів.

Натуральні соки – це соки зі свіжих плодів, що пройшли процес пастеризації. До цієї групи відносять високоякісні і дорогі соки. Їх рекомендують вживати упродовж 24 годин після відкриття пляшки.

Концентровані соки – це найпоширеніший вид соків. Їх отримують із натурального соку, вилучаючи відразу після відтискання плодів більшу частину води. Потім отриманий концентрований сік додають у воду, в пропорції від 30 до 100% відповідно до його вмісту в натуральному соку. Тільки 100-відсоткові соки, отримані із концентратів рекомендуються для коктейлів.

Нектари. Найчастіше їх отримують як і концентровані соки, але тільки не з соку, а ще й із плодової м’якоті. Вміст натурального соку в нектарах коливається від 25 до 50%. Існують фрукти та ягоди (персик, абрикос, груша, манго), з яких неможливо виготовити 100%-й сік через великий вміст м’якоті. Крім того, є й такі фрукти і ягоди, сік яких просто не можна пити в чистому вигляді. Це гранат, чорна смородина, вишня та ін. Тому їх доводиться розбавляти водою, додаючи цукор, аскорбінову чи лимонну кислотую

Фруктово-ягідні напої – виробляються із питної води і соку. Їхня концентрація, як правило, досить незначна (6-30%). До них додають цукор, різні ароматизатори та лимонну кислоту.

Так звані сокові бари зарекомендували себе як провідники здорового способу життя. У багатьох із них пропонуються стимулюючі напої, які, на думку багатьох, роблять людей енергійнішими і зібранішими. Ці напої складають із суміші різних соків, додаючи туди настої цілющих трав, амінокислоти, кофеїн і цукор, — і дають їм гучні назви, на кшталт „вибуху протоплазмової енергії” або „підвищувача інтелекту”.

Ті, хто створює інші фірмові напої, також прагнуть не відстати від моди, підіграваючи прагненню споживача до чогось здоровішого, легкого і освіжаючого. Найчастіше вони рекламують свою продукцію як натуральну, натякаючи, що при виготовленні їхніх напоїв використовувалися справжні фрукти, а не хімія. На жаль, зазвичай для цих напоїв використовують фруктову есенцію, що не має ніякої поживної цінності. Деякі виробники напоїв змішують різні фруктові есенції для отримання якогось нового, абсолютно екзотичного смаку, даючи своїй продукції відповідні назви, на кшталт „ківі-полуничної пристрасті” або „манго-бананового захоплення”.

Питна вода

Питні мінеральні води – це підземні води природних джерел з постійним хімічним складом. Залежно від рівня мінералізації (вмісту розчинених солей) і вмісту специфічних компонентів розрізняють столові, лікувально-столові і лікувальні питні мінеральні води.

Столові мінеральні води використовуються як питна вода, а також як основа для приготування їжі. Найпоширенішими для щоденного вживання є води, що не містять специфічних біологічно активних компонентів, при загальній мінералізації води не більше 1 г/л. Їхня цінність полягає в тому, що вони природно чисті і не піддаються додатковому очищенню із застосуванням різних хімічних інгредієнтів, на відміну від водогінної води.

Води з мінералізацією від 1 до 10 грамів на літр є лікувально-столовими мінеральними. Такі води не тільки використовуються для супроводу їжі, але й мають лікувальну дію. До лікувально-столових відносять також мінеральні води з мінералізацією менше 1 г/л, якщо в ній присутні біологічно активні компоненти.

Води з мінералізацією понад 10 г/л є лікувальними. Такими можуть вважатися води з меншою мінералізацією, але з підвищеною кількістю біологічно активних компонентів. Ці води вживають не для вгамовування спраги, а тільки для лікування, за рекомендацією лікаря.