- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Поняття про сенсорні системи та аналізатори, їхня структурно-функціональна організація. Провідниковий та кірковий відділи сенсорної системи, функціональна характеристика.
- •Загальні властивості рецепторів
- •Класифікація рецепторів
- •Сенсорні функції спинного мозку
- •Сенсорні функції стовбура мозку
- •Сенсорні функції таламуса
- •Сенсорні функції кори великого мозку
- •Неспецифічні системи мозку
- •Ретикулярна формація
- •Аміноспецифічні системи мозку
- •Взаємодія сенсорних систем.
- •Будова ока
- •Ядро ока.
- •Оптична система ока
- •Акомодація ока
- •Оптичні недосконалості ока
- •Аномалії рефракції ока
- •Срийняття та обробка сигналів у сітківці
- •Механізм збудження фоторецепторів
- •Обробка зорової інформації у нейронах сітківки
- •Передачу сигналів по нейронах сітківки можна описати за такою схемою:
- •Сприйняття кольору Трикомпонентна теорія Юнга та Гельмгольца.
- •Теорія опонентних кольорів (Герінг).
- •Світлова і темнова адаптація
- •Сприйняття простору
- •Слухова сенсорна система
- •Функції зовнішнього і середнього вуха
- •Механізм сприйняття звукових коливань рецептивними клітинами
- •Розпізнавання висоти тону
- •Розпізнавання сили звуку
- •Існує декілька теорій звукосприйняття.
- •Аналіз звукових сигналів проводиться за певними параметрами.
- •Обробка звукової інформації у центральній нервовій системі
- •Слухова орієнтація у просторі
- •Отолітовий апарат
- •Півколові канали
- •Центральні відділи вестибулярної системи
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Функції зовнішнього і середнього вуха
До того як звукові коливання досягнуть внутрішнього вуха, вони проходять через зовнішнє і середнє вухо.
Зовнішнє вухо вловлює звукові коливання, підтримує потрібну вологу і температуру біля барабанної перетинки.
Барабанна перетинка сприймає звукові коливання і передає їх на систему кісточок, розташованих у середньому вусі (молоточок, коваделко і стремінце). Ці кісточки не тільки передають коливання на мембрану овального вікна, але і підсилюють їх.
Відбувається це тому, що коливання спочатку передаються на довший важіль, утворений ручкою молоточка і відростком коваделка. Підсиленню сприяє і різниця між площинами поверхонь стремінця і барабанної перетинки.
Тиск звукової хвилі на барабанну перетинку підсилюється приблизно у 22 рази. Але за умови посилення коливання барабанної перетинки відбувається зниження амплітуди хвилі.
М'язи середнього вуха (м'яз - натягувач барабанної перетинки і стремінцевий м'яз), впливаючи на натяг барабанної перетинки та обмежуючи амплітуду руху стремінця, беруть участь у рефлекторній адаптації органа слуху до інтенсивності звуку.
Сильний звук може викликати небажані наслідки як для апарату слуху (аж до ушкодження барабанної перетинки і волосків рецептивних клітин, збудження мікроциркуляції в завитку), так і для ЦНС. Тому для запобігання означеним наслідкам рефлекторно зменшується натяг барабанної перетинки. У результаті цього знижується, з одного боку, можливість травматичного розриву барабанної перетинки, а з іншого - інтенсивність коливання кісточок і розташованих за ними структур внутрішнього вуха.
Зі скороченням стремінцевого м'яза пов'язаний барабанний рефлекс, який полягає у забезпеченні можливості чути голос іншої людини під час звучання свого. Якби цього рефлексу не було, то людина оглухла б від свого голосу, особливо, коли він звучить голосно.
Справа в тому, що під час розмови рефлекторно починається скорочення стремінцевого м'яза, а рухомість сполучення коваделка й стремінця зменшується і змінюється передача коливань на мембрану овального вікна. Тому розмова (лемент) під час дії голосного звуку дуже корисна.
Механізм сприйняття звукових коливань рецептивними клітинами
Орган Корті розміщений на базальній мембрані і містить волоскові клітини, які є слуховими рецепторами.
Слухові рецептори є вторинно-чутливими. На базальній мембрані завитки розташовуються рецепторні клітини двох типів:
внутрішні - в один ряд,
зовнішні - в 3-4 ряди.
У внутрішніх клітинах знаходиться 30-40 відносно коротких (4-5 мкм) волосків (внутрішні волоскові клітини), а в зовнішніх - 65-120 тонших і довших волосків (зовнішні волоскові клітини).
Коливання мембрани овального вікна, викликані стремінцем, передаються перилімфі присінкових сходів, а потім через вестибулярну мембрану - на ендолімфу.
На вершині завитки між присінковими барабанними сходами є отвір, що їх з'єднує, - гелікотрема, через який коливання передаються на перилімфу барабанних сходів.
Хвиля тиску, що виникає, призводить у рух базальну і покривну мембрани.
Волоски рецептивних клітин, які доторкуються до покривної мембрани, деформуються, що й спричинює генерування рецепторного потенціалу.
Звукова хвиля може надходити до органу Корті не тільки повітряним шляхом( повітряна провідність), але й через кістки черепа (кісткова провідність). Переконатися у наявності кісткової провідності можна досить легко, якщо поставити на тім'я ніжку коливного камертона. Однак ефективність кісткового шляху є значно нижчою, ніж повітряного.
