2. Підготовче засідання господарського суду

Наступною стадією провадження у справах про банкрутство є стадія підготовчого засідання господарського суду, яке проводиться не пізніше тридцяти днів з моменту порушення справи про банкрутство. Основною метою цієї стадії є підготовка та збір всіх необхідних даних для проведення наступних стадій провадження у справах про банкрутство, а також оцінка наданих документів. Для досягнення означеної мети на даній стадії господарський суд вирішує наступні задачі: 1) уточнення суми вимог до банкрута; 2) визначення структури майна банкрута; 3) застосування заходів, що направлені на заборону змін в майновому та організаційно-правовому статусі боржника; 4) інформування громадськості про порушення справи про банкрутство з метою виявлення кредиторів та інвесторів.

Для вирішення першої задачі у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачена процедура подачі боржником відзиву на заяву кредитора, який повинен відповідати вимогам ч. 3 ст. 11 вказаного Закону. Відзив має бути наданий до проведення підготовчого засідання. Втім, відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі. Таким чином, господарський суд може не тільки заслухати заперечення боржника та взяти їх до уваги, але й відхилити безпідставні вимоги кредиторів.

Для уточнення структури майна боржника у підготовчому засіданні суду або під час розгляду справи про банкрутство суддя може призначати експертизу. За дорученням суду експертиза проводиться Державним органом з питань банкрутства із залученням спеціалістів для її проведення.

Крім цього, господарський суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов’язати боржника надати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього. Відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Як вбачається, експертиза фінансового стану боржника та аудиторська перевірка переслідують одну й ту ж мету. Також необхідно встановити терміни проведення даної експертизи. Було б доцільно, щоб експертиза була проведена до попереднього засідання господарського суду, щоб сторони та учасники процесу могли б ознайомитися з її результатами на попередньому засіданні господарського суду.

He менш важливим, ніж попередні задачі, є недопущення зміни майнового та організаційно-правового положення боржника. Для цього, окрім заходів щодо забезпечення грошових вимог кредиторів, з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство у разі призначення арбітражного керуючого рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи-боржника приймається лише під його контролем.

В українському законодавстві не вирішене питання про те, які дії повинні бути вжиті стосовно судових справ, в яких боржник є відповідачем, якщо на час порушення справи про банкрутство рішення по них ще не прийняте. За логікою речей провадження у таких справах повинно бути припинене, оскільки розгляд і задоволення вимог позивачів все одно буде здійснюватися у рамках процедури банкрутства. При цьому судовий збір повинен бути повернений позивачу або частково зарахований як сплата судового збору за участь у справі про банкрутство. Дане питання повинно бути вирішене на стадії підготовчого засідання.

Із метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов’язує заявника подати до офіційного друкованого органу у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Втім, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є два види офіційних друкованих органів: газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр» (тобто всеукраїнські) та друковане видання відповідної обласної ради за місцем знаходження боржника (тобто місцеві). Законодавством не вирішено питання, чи повинно бути оголошення надруковано в одному з цих органів або в обох. В останньому випадку виникає ще одна проблема: з якої дати починається термін подання заяв кредиторів та інвесторів, адже не завжди можливим є друкування оголошення в обох офіційних друкованих органах однією датою. Як вбачається, оголошення повинно друкуватися і в місцевому, і у всеукраїнському офіційних органах. До того ж, якщо неможливо опублікувати обидва оголошення одночасно, першим повинно друкуватися оголошення у всеукраїнському офіційному друкованому органі. Ця міра дозволить максимально довести інформацію про порушення справи про банкрутство до всіх зацікавлених осіб. Місячний термін повинен починатися з дати появи оголошення у першому офіційному органі, але якщо оголошення у другому офіційному органі друкується пізніше, в ньому повинен бути вказаний кінцевий термін подання заяв відповідно дати друкування оголошення у першому друкованому органі.

Існує ще одна проблема, пов’язана з оголошенням про порушення справи про банкрутство. Ч. 5 ст. 11 Закону України не містить серед відомостей, що повинні бути в оголошенні, дату порушення справи про банкрутство, що є його недоліком, адже відповідно до ч. ч. 2 і 3 ст. 12 Закону України з дати прийняття постанови про порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів припиняється нарахування неустойки та інших фінансових санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків та зборів. Проте, кредитори, які відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України подають заяви з грошовими вимогами до боржника з урахуванням неустойки, не мають відомостей про дату, з якої така неустойка не нараховується. Це безперечно викликає певні труднощі при розгляді та визнанні їх вимог боржником (розпорядником майна) та господарським судом. Включення до відомостей, що повинні бути відображені у оголошенні, дати порушення справи про банкрутство дозволить уникнути цих труднощів.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить заходи відповідальності за порушення термінів публікації оголошення. Якщо заявник не виконує вимоги ухвали господарського суду щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк, господарський суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.

У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. У разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше, ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладання мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у відповідний строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не було укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. До того ж господарський суд має право за мотивованим клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця, змінити план погашення боргів, який подається відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Якщо в результаті виконання боржником плану погашення боргів вимоги кредиторів задоволені в повному обсязі, провадження у справі про банкрутство припиняється.

За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, зміст якої визначено ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ha підготовчому засіданні суд може винести ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених п. п. 1 – 3, 5, 7 і 8 ч. 1 ст. 40 Закону України.