- •1.Види діял під-ва. Сутність та завдан
- •2.Склад.Функції та процедура фор-ня вк
- •3. Цілі, джерела та шляхи збільшення статутного капіталу підприємств
- •4.Сутність та етапи емісійної політики. Види форми випуску та вартість акцій
- •5. Цілі. Шляхи зменшення ск
- •6. Зміст. Типи та фак фор-ня дивід пол під-ва
- •7. Порядок нарах-ня, джерела та форми виплати дивід.
- •8.Джерела фор-ня та приз резервного та додат капіталу.Сутність та види забезп наступних витрат і платежів
- •10.11,Банківське кред-ня під-в:сутність, види та умови.Товарний(комерційний)кредит
- •9.Внутрішні джерела фін-ня під-в
- •12.Внутр кред заб-сть як форма позич капіт під-ва
- •13.Процедура, вартості та види факторингу
- •14.Лізинг
- •15.Особл,переваги та недоліки емісії облігацій для під-ва
- •16.Кредитне забезп під-ва
- •17.Оцінка вартості капіталу під-ва
- •18.Основні засади фуну-ня фіз ос-підприємця та прив підпр
- •19.Особл фін діял господ тов-а:ат,тов,твд…
- •20.Сутність, завд та види реорганізації:укрупнення
- •21..Сутність, завд та види реорганізації:розукрупнення
- •22.Фінансове інвестування: сут,цілі.Види та обєкти
- •23.Принципи,суб,види та основи рег-ня зовнішньоек діял підп
- •24.Особливості фор-ня пасиву балансу комер банку
- •25.Особл фор-ня активу балансу комерц банку
- •27. Особл форм ск, резервів та рес страх комп в
- •28.Структура дох та витрат страх компаній
- •29.Особ-сті оподаткування страховика в Ук
- •30.Види та основні напрямки діял небанк фін
16.Кредитне забезп під-ва
До основних видів забезпечення кредиту належать:
а) застава (майна, майнових прав, цінних паперів тощо);
б) гарантії (банків, підтверджені фінансами чи майном третьої особи);в) інші види забезпечення (поручительство, свідоцтво страхової організації).Застава означає, що в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання кошти, одержані від реалізації заставленого майна, спрямовуються передусім на задоволення вимог заставодержателя. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).Предметом застави є майно (рухоме і нерухоме) та майнові права, які можуть бути відчужені та на які може бути звернено стягнення. Використання застави того чи іншого майна як забезпечення кредиту залежить від ряду чинників:по-перше, визначається, наскільки легко реалізувати дане майно і чи це взагалі можливо;по-друге, чи є можливість встановити точну ціну і чи ця ціна постійна.Крім того, оцінюються ймовірні додаткові накладні витрати, збитки та перешкоди у разі відчуження.Кредити під заставу нерухомості (іпотечні кредити). Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, за якої предмет застави залишається у заставодавця або третьої особи. Предметом іпотеки можуть бути: земельна ділянка;жилий будинок, квартира, частина будинку;дачний будинок, гараж та будь-яке інше приміщення господарського призначення;підприємство або його структурний підрозділ.Надійним засобом забезпечення кредитів може бути заклад (застава) цінних паперів. . За загальним правилом застава фондових цінностей, тобто цінних паперів, що мають вільний обіг на біржовому ринку, повинна бути зареєстрована в депозитарію або відповідному реєстрі. Якщо акція чи інший вид цінних паперів можуть бути продані лише акціонерам чи співробітникам підприємства, то це суттєво обмежує можливості використання даних цінних паперів як інструменту застави. Крім того, слід мати на увазі, що вартість цінних паперів залежить від тенденцій на фондовому ринку, а середній індекс вартості даного виду забезпечення становить 50—60 % їх курсової вартості.В Україні досить популярними є кредити під заставу векселів. Прийняття векселів у заставу банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем-позичальником договору застави, в якому також встановлюється місце зберігання заставлених векселів. Як правило, в заставу приймаються векселі, строк платежу за якими є віддаленішим у часі, ніж термін дії позички.Поручительство являє собою додаткове (акцесорне2) зобов’язання стосовно кредитора, оформлене договором між кредитором за основним зобов’язанням і поручителем для забезпечення виконання основного зобов’язання (як правило, укладається тристороння угода). Відповідно до такого договору поручитель бере на себе зобов’язання перед кредитором третьої особи (боржника) відповідати за виконання зобов’язання цієї особи цілком або частково. Кількість поручителів за договором не обмежується, і всі вони відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не передбачено договором поруки.Гарантія харає зобов’язання третьої особи задовольнити вимоги кредитора у разі настання певних, заздалегідь обумовлених гарантійних випадків. На відміну від поручительства, гарантія не має акцесорного характеру, тобто безпосередньо не пов’язана з умовами договору між кредитором і боржником. Гарант, який виконав зобов’язання боржника, не вправі жадати від боржника відшкодування, якщо інше не обумовлено в умовах видачі гарантії. Крім того, якщо поручитель зобов’язаний відповідати в тому ж обсязі, що і боржник (тобто сплачувати неустойку, проценти, відшкодовувати збитки), то гарант у договорі може обмежити розмір своєї відповідальності виконанням основної вимоги.Гарантія відрізняється від звичайного договору поруки тим, що оформляється у формі гарантійного листа.
