10. Монументальний живопис Високого Відродження. Настінні розписи Рафаеля, Мікельанджело.

Рафаель Санти видатний художник високого відродженні, пробувався в архітектури, народивси в містечкови Урбіно, в сім’ї придворного художника. На початку 16 ст. переїхав до Флоренції., де вивчав твори своїх сучасників – Леанарда і Мікеланджела, і переїхав у Рим. туди його запросив земляк-архіектор Браманте. У римі Рафаель отримує почесне замовлення – розписати папські покої. Ці кімнати називалися Станци. Кожна станца має свою назву:

• Станца печатки (підпису) іт. – Stanca Signatura

• Станца еліодора

• Станца пожежі – Stanca Incendio

Рафаель розписував їх довго з 1509 по 1517 рокє. Його розписи це фрески, Вони усі за компоновані у півциркульній площині. Основні композиції фресок мають такі назви: Афінска школа, Парнос (міфічна гора у греції), Диспута, Чудесне визволення апостола Петра з вязниці, вигання Еліодора, пожежа у місті Бордо.

Папа Юлій ІІ керував цією роботою. Одночасно з цією роботою Р. виконав великий вівтарний образ – Сікстинська Мадонна – це було замовлення для монастиря св.. Сікста, Р. дуже часто писав великі вівтарні картини. Він завжди робив чіткий поділ між небесним життям і земним. У творах Р. дуже досконалий рисунок, чіткі композиції, образи Мадон надзвичайно миловидні, лагідні. Р. прославився як дуже гармонійний художник. Відомі такі його мадонни: Мадонна із Щигликом, Мадонна серед зелені, Свята родина, Тондо Мадонна Констабіле – заручини Марії.

Рафаель виконував також і світські замовлення – розписав віллу Фарнезіна, для одного з родини медічі. Знаменита фреска – Тріумф Галатеї.

В доробку рафаеля є ряд портретів. Всі вони виконані за схемою потретів Кватроченто. Це портрети подружжя Донні. Портрет кардинала Бабієни. Потрет графа Кастільйоне. Груповий портрет папи Лева дисятого з кардиналами.

В 1519р. Рафаель разом з учнями виконав декоративний розпис аркової галереї на 2 поверсі ватиканського палацу, (лоджії Рафаеля). Точна копія цієї лоджії влаштована в Ермітажі.

Творчість Мікілянжело.

Народився у містечку Капрезе у родині юриста. В кінці 15ст. М. поїхав до Риму. У 1508р. М. почав виконувати розпис стелі сікстинської капелли у ватикані (плафон), ця робота тривал по 1512р. фреска площею 600м2, 343 людські фігури у композиції, писав їх на висоі 18м. Стеля цієї каплиці містить сюжети із біблії, переважно історія створення світу, створення адама, відокремлення світла і темряви, поміж ними є фігури пророків і сивілл (пророчиці), фігури оголених юнаків.

У 1530р. почався пізньоримський період у творчості М., він знову робить фресковий розпис у сікстинській капеллі, але цього разу розписує вівтарну стіну, тема страшний суд.

19. Західноєвропейські меблеві фірми XVIII – XIX століття.

На зміну рококо в др. пол. XVIII століття приходить класицизм. В Європі в той час працювали фірми, які через альбоми-каталоги пропонували різні варіанти інтер’єрів. Це фірма братів Адам, вони виготовляли меблі, тканини, портьєри. Вони розробили свій стиль — це повітряна, легка і невимушена версія раннього класицизму з витонченим дизайном інтер'єру. Не цуралися неоготики. Роберт Адам мав великий вплив на смаки сучасників стосовно меблів (зокрема, на Чиппендейла).

Томас Чиппендейл (Thomas Chippendale; 1718-1779) - найбільший майстер англійського меблевого мистецтва епохи рококо і раннього класицизму. Виготовлені з червоного дерева, меблі цього майстра відрізнялася поєднанням раціональності форм, ясності структури предмета з витонченістю ліній і примхливо візерунка.

Одним з яскравих представників цього періоду був німецький мебляр Давид Рентген, що поставляв меблі королівським дворах Франції і Німеччини, а з 1784 року і Російському імператорському двору в новому, класичному стилі. Особливо славилися його монументальні бюро з циліндричною кришкою і письмові столи. Одним з його найкращих і найталановитіших учнів і був Генріх Гамбс (1765-1831). На перших порах Гамбс наслідує меблів Рентгена, тому в предметах зроблених на фабриці І.Отта та Г.Гамбса в перші роки її існування, значною мірою відчувається вплив робіт Д. Рентгена, але поступово вплив втрачається. Виготовляється велика кількість бюро найрізноманітніших форм, комодів та інших предметів корпусних меблів. Меблі Гамбса мали складні механізми, іноді музичний супровід.

На межі XVIII - початку XIX століття виникає стиль ампір. Видатним художником і законодавцем мод цієї епохи був Луї Давид. Стиль ампір у найбільш чистому вигляді проявився в інтер'єрах заміських резиденцій, що зводилися для першого консула, пізніше — імператора. Оздоблення апартаментів велося за проектами паризьких архітекторів П'єра Фонтена і Шарля Персьє. Їх і можна вважати творцями стилю ампір. Широкому поширенню нового стилю значною мірою сприяв виданий Персьє та Фонтен, їхніми співробітниками були знамениті меблярі Жорж Жакоб і його син, Жакоб-Демальте (1770-1841). (клеймо)

У Німеччині та Австрії стилеві ампір притаманні прості, навіть спрощені форми, але в античному дусі.

Стиль ампір збагатив меблеві форми і рядом нових типів шаф. Інші новинки: вузький сервант і вузькі вітрини, круглі сервіровочні столи, призначені для складання фарфорового посуду. Типовим в ампірі є така форма меблів, як рекам’є. Характерними були також великі круглі столи і маленькі круглі столики на одній ніжці, туалетні столи та масивні тумбочки циліндричної форми, симетрично розставляються по обом сторонам ліжка. Всі ці предмети прикрашалися бронзовими алегоричними фігурами.

У середині XIX століття у Франції виникає новий напрям в меблевому мистецтві названий «другим ампіром».

Новий стиль, заснований на з'єднання (часто механічному) різних стилістичних елементів минулих історичних епох.

Еталоном нового стилю стає «стиль Макарта», названий на ім'ям австрійського художника і законодавця мод Ганса Макарта.