5. Архітектура раннього Відродження в Італії. Творчість ф. Брунелескі.

Філіппо Брунелескі – архітектор періоду раннього відродження, що працював у Флоренції і задав тон всій ренесансній архітектурі Італії. Він був не тільки архітектором,але й інженером, математиком, вченим. Він заклав основи теорії лінійної перспективи. Відомо, що він займався ще й годинникарством, ювелірною справою. Б. у флоренції з’явився у 1418р., до того часу він багато працював у містах Італії. Одразу ж після прибуття у Флоренцію він бере участь у конкурсі, на спорудження купола над собором Санта-Марія дель Фіорре.. Його купол складався з двох оболонок (стінок, між якими знаходились ажурні конструкції, сходи). Він був яйцевидної видовженої форми. Купол зводили з 1420 до 1431р. Висота від підлоги до вершини купола 116м. Санта-Марія дель Фіорре – найбільший собор Італії. За проектом Б. увінчали купол ліхтарем. Білий ліхтар доповнюють його 8 білих ребер купола.

Паралельно з роботою над куполом, Б. споруджував притулок для сиріт. Це була перша світська споруда в італійській архітектурі це був комплекс приміщень з аркадою, з басейнами, сушилами для білизни, майстернями, де сироти набували професій. Прикрашали цю споруду на фасаді круглі керамічні вставки, на яких були зображені спеленуті немовлята. Б. належать кілька церков у Флоренції, він обладнав їх інтер’єри, які були дуже простими, гармонійними і ритмічними. В них застосовано ордер, півциркульні арки, карнизи, рамочки та кесони на стелях.

Б. також побудував капеллу Пацці, у стародавньому монастирі Санта-Кроче. Це маленька будівля, центрична в плані. Вона поєднує в собі невеликий купол і шестиколонний портик, але цей портик прорізаний півциркульною аркою. Кілька разів

Риси арх. споруд Б.

• чіткі членування споруди, видно каркас будівлі, переважають горизонтальні і вертикальні лінії, прямий кут.

• Завжди півкруглі арки, ордер Б. базується на давньоримському, коринфському, іонічному ордерах.

• В інтер’єрах Б. користуються таким ефектом: білий колір стін, на фоні яких із темного мармуру знаходились карнизи, краї арок, пілястри, а також рамки різної форми. Б. запропонував зразок ренесансного флорентійського палаццо. Палаццо це міський особняк, де проживали знатні родини. Класичний палаццо має 3 поверхи розділені карнизом, на кожному поверсі ряд вікон, верхній карниз важкий, і нависає над стіною. Зовнішні стіни не штукатурені. Їх прикрасою є руст. Всередині палаццо знаходиться квадратний двір (атріум). Б. зробив палаццо Пітті, а його учні спорудили такі палаццо, як Строцці, Медічі-Рікарді.

3. Мистецтво королівського двору у Франції 11-половини xvіі століття. Архітектурно-парковий ансамбль Версалю.

В другій половині 18ст. у Франції склався особливий тип правління абсолютизм, це означало, що вся влада зосередилась в руках однієї людини — короля, відома його фраза — «держава — це я». Правив Францією тоді Людовік14 або Луї14. Сформувалася особлива ідеологія в країні — це культ порядку, організованості, логіки, а не емоцій, у мистецтві це відобразилося у таких формах, як симетрія при плануванні споруд і парків, підпорядкування другорядних елементів основному, центричні мотиви: коло, зірка, радіальні мотиви. Строгі форми без декору. Такий стиль одержав назву класицизм.

Версальський палац (архітектор — Лєво; - декоратор — Лєбрен; - садівник — Лєнотр)

В інтер’єрі навідміну від строгого фасаду панує стиль бароко. Це характерна риса першого французького класицизму, що він поєднується з популярним стилем бароко. У Версальському палаці сім основних залів, що мають назви планет, зал Аполона — тронний зал, бо Людовіка14 називали король-сонце. У Версалі є внутрішня каплиця, театр. Унікальним приміщенням версальського палацу є дзеркальна галерея добудована пізніше архітектором Мансаром, це довге приміщення (79м), з одного боку стіна прорізана великими вікнами — це вихід у парк, а на протилежній стіні велетенські дзеркала в срібних рамах, вони відображають парк. Обличкована ця галерея всередині сіро-рожевим мармуром і висять кришталеві люстри. На стінах кімнат були монументальні картини Лєбрена, які прославляють короля, але крім картин висіли також гобелени, їх тоді називали шпалерами. Французька шпалера — це унікальний вид мистецтва, на ній зображалися сюжетні сцени: міфологія, сцени полювання, замки франції, пори року, історія О.Македонського. Дуже багато відтінків ниток, тому має назву 1000кольорів. Їх виготовляли за картонами художника і виготовляли ці вироби у Королівській гобеленовій мануфактурі, тут робили меблі, штори, люстри, керував мануфактурою Лєбрен.

Версальський парк розкинувся на площі 30га, він поєднує в собі водні портери, трав’яні портери, орнаментальні клумби, скульптурні фонтани, стрижені кущі і деревця правильної форми. Доріжки дуже симетричні, зіркоподібні, посипані кольоровим піском.

Версальський парк був першим парком такого типу і тому такі парки називали французьким, синонімом є регулярний. Потім на них поширилась мода по всій Європі.