81. Назвіть вигоди та недоліки протекціонізму та вільної торгівлі.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняних виробників товарів від конкуренції з боку іноземних фірм. Ця назва походить від англійського ргоtесt — захист, прикриття, її суттю є створення для вітчизняних тор­говців і підприємців особливих пільгових умов порівняно з Іно­земцями, її наслідком стає одержання державною казною додаткових грошових надходжень від митних та Інших зборів. Прихильники протекціонізму стверджують, що обмеження імпорту є необхідним, по-перше, для того, щоб підтримати вітчизняних виробників, зберегти робочі місця і цим самим забезпечити соціальну стабільність. По-друге, скорочення імпорту збільшує сукупний попит у країні, що стимулює зростання виробництва і зайнятості. Захист молодих галузей.

Забезпечення економічної безпеки та оборони країни. Аргумент на користь протекціонізму щодо галузей, які виготовляють стратегічну та військову продукцію, має не економічний, а швидше за все військово-політичний характер. Стверджується, що надмірна залежність країни від імпорту може поставити її в скрутне становище у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

Протекціонізм має не лише позитивні, а й негативні наслід­ки. Він може, зокрема, призвести до підвищення цін на продук­ти, принаймні, двома способами. По-перше, ціна імпорту зростає за рахунок тарифів. По-друге, ціни на вітчизняні товари можуть піднятися у зв'язку з послабленням конкуренції з боку іноземних товарів. Протекціоністська торговельна політика, скорочуючи імпорт та збільшуючи чистий експорт країни, неминуче впливає на рівень обмінного курсу національної валюти, приводячи до його підвищення. У свою чергу, підвищення обмінного курсу стимулює імпорт і стримує експорт. В кінцевому випадку погіршується стан платіжного балансу країни, що має серйозні негативні макроекономічні наслідки.

Протилежним підходом до регулювання торгівлі є система лібералізму, або вільної торгівлі. Лібералізм — це зовнішньо­економічна політика, за якої митні органи виконують тільки реєстраційні функції, не збирають імпортного та експортного мита, не визначають ніяких кількісних або інших обмежень.

Вільна торгівля стимулює конкуренцію й обмежує монополію. Існування іноземних фірм на ринку змушує місцеві фірми переходити до виробничих технологій з меншими витратами. Це також сприяє нововведенням, покращує якість продукції. Вільна торгівля надає споживачам свободу вибора з більш широкого асортименту продукції. Якщо лібералізація торгівлі здійснюється у конкуруючих з імпортом галузях (що, звісно ж, зумовлює зниження цін на відповідну продукцію), виробники, на відміну від споживачів, опиняться у гіршому становищі. Саме тому, навіть за умови досягнення загального позитивного економічного ефекту, стосовно тих експортоорієнтованих галузей, які не спроможні оперативно реагувати на нові умови торгівлі й відповідати вимогам зростаючої конкуренції, держава повинна реалізовувати програму їхньої підтримки шляхом цільових втручань.