Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK_BANKIVS_KI_OPERATsIYi.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
134 Кб
Скачать
☆

23.Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень

Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин: - верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); - нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму постачальникові. Банк приймає до оплати вимоги-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника. У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він про мотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувача коштів у порядку і в строки зазначені в договорі. 1. Постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, надає послуги), виписує вимогу-доручення і разом із товарно-транспортними документами, які передбачені угодою, направляє платникові. 2. Платник, отримавши платіжну вимогу-доручення та інші документи, при згоді оплатити її заповнює нижню частину вимоги-доручення і здає її в обслуговуючий банк. 3. Банк платника на основі першого примірника платіжної вимоги-доручення списує кошти з рахунка платника. 4. Банк платника перераховує кошти в банк постачальника в день їх списання. 5. Банк постачальника проводить зарахування коштів на рахунок свого клієнта.

24.Валютні цінності та валютний ринок

До валютних цінностей відносять:

  • валюту України;

  • платіжні документи та інші ЦП, виражені у валюті України;

  • іноземну валюту;

  • платіжні документи та інші ЦП, виражені в іноземній валюті або банківських металах;

  • банківські метали.

Класифікатор іноземних валют,

затверджений Постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34

  • 1 група – вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів у міжнародних операціях і продаються на головних валютних ринках світу.

  • 2 група – обмежено конвертовані валюти, які не використовуються широко для здійснення платежів у міжнародних операціях і не продаються на головних валютних ринках світу;

  • 3 група – неконвертовані валюти.

Валютний ринок як економічна категорія – це сукупність відносин щодо здійснення операцій з валютними цінностями та руху іноземних капіталів.

З практичного погляду валютний ринок – це офіційні фінансові центри, в яких зосереджено здійснення валютних операцій;

з функціонального погляду валютні ринки забезпечують своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків;

з інституціонального погляду валюні ринки – це сукупність уповноважених банків, інвестиційних компаній, бірж, брокерських контор, іноземних банків, які здійснюють валютні операції;

з організаційно-технічного погляду валютний ринок – це сукупність телеграфних, телефонних, телексних, електронних комунікаційних систем, які зв`язують між собою банки різних країн, що здійснюють міжнародні розрахунки та інші валютні операції.

Класифікація валютних ринків:

1. За територіальним рівнем:

  • міжнародні ринки: Європейський (Лондон, Цюрих, Париж, Франкфурт-на-Майні) – 40% обсягу валютних операцій; Північноамериканський (Нью-Йорк) – 35%, Азійський (Токіо, Сінгапур, Гонконг) – 25%;

  • національні ринки.

2. За видами валютних операцій:

  • ф`ючерсні;

  • опціонні;

  • форвардні;

  • депозитні.

3. За способом організації:

  • біржовий: валютні біржі;

  • позабіржовий (міжбанківський).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]