4. Світовий валютний ринок, його основні функції

Міжнародний обмін товарів, послуг і капіталів втягує у свою орбіту валютний ринок. Імпортери обмінюють національну валюту на валюту тієї країни, де вони купують товари та послуги. Експортери, у свою чергу, одержавши експортний виторг в іноземній валюті, продають її в обмін на національну валюту. Інвестори, вкладаючи капітал в економіку тієї або іншої країни, відчувають потребу в її валюті.

Валютні ринки – сукупність операцій з валютними цінностями та механізмів їх організації. Ринок, на якому відбуваються міжнародні угоди з валютами, називається міжнародним (світовим) валютним ринком.

Валютний ринок – це особливий ринок, на якому здійснюються валютні операції, тобто обмін валюти однієї країни на валюту іншої країни по певному валютному курсу. Найбільш повні дані про світовий валютний ринок збираються та узагальнюються Банком міжнародних розрахунків (БМР) у рамках проведення раз у три роки при сприянні центральних банків оглядів положення на світовому ринку валют і фінансових дериватів. Передумовами формування світових ринків валют, кредитів, цінних паперів є:

• концентрація капіталу у виробництві та банківській справі;

• інтернаціоналізація господарських зв'язків;

• розвиток міжбанківських телекомунікацій.

Валютні ринки являють собою сукупність організаційно-економічних відносин із приводу купівлі-продажу платіжних документів, виражених в іноземній валюті, самої валюти та інвестування валютного капіталу.

З погляду обсягу, характеру валютних операцій, кількості валют, що беруть участь в операціях, валютні ринки підрозділяються на національні, регіональні та світові.

Національні валютні ринки обслуговують рух грошових потоків усередині країни та зв'язок зі світовими валютними центрами. Регіональні валютні ринки виникають на хвилі інтеграції (наприклад європейський валютний ринок).

Світові валютні ринки зосереджені у світових фінансових центрах (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Цюріх, Франкфурд-на-Майне, Париж, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн). Тут проводяться операції з валютами, які широко використаються у світовому платіжному обороті, і майже не роблять угоди з валютами регіонального й місцевого значення, незалежно від їхнього статусу й надійності. Наприкінці 90-х рр. більше половини міжнародних валютних операцій концентрувалося на трьох світових валютних ринках: Лондон-30% обсягу операцій, Нью-йорк-16%, Токіо-10%.

Світовий валютний ринок обслуговує рух грошових потоків, опосередковуя межкраїний рух товарів, послуг, перерозподіл капіталів. У цей час у результаті розвитку техніки зв'язку і зняття валютних обмежень виділення національних, регіональних і світових ринків стало значною мірою умовним. Складається глобальний валютний ринок, що працює 24 години на добу поперемінно у всіх частинах світа. Він одержав назву «Міжнародна валютна біржа»- FOREX. Його щоденний оборот – 1,2- 1,4 трлн.дол.

Валютні ринки виконують наступні завдання:

• створюють умови для обміну національними грішми, забезпечують зв'язок між величезною кількістю відособлених національних систем;

• установлюють ефективний валютний курс;

• служать джерелом короткострокових валютних кредитів і керування ліквідністю в іноземній валюті;

• створюють умови для керування валютними та кредитними ризиками, для проведення спекулятивних і арбітражних операцій.

Головними учасниками валютних ринків є транснаціональні банки, що оперують на двох рівнях. На роздрібному ринку вони мають справу із клієнтами: експортерами та імпортерами, іноземними кредиторами та інвесторами, іноземними вантажоодержувачами та туристами і т.д. Оптовий ринок представлений відносинами банків між собою та з центральними емісійними банками, які є ще одним важливим учасником валютних ринків. З інших учасників варто виділити ТНК, які в основному здійснюють операції через комерційні банки та валютні біржі. Посередником на валютних ринках виступає валютний брокер, що з'єднує продавця й покупця валюти. В основному діяльність брокерських фірм пов'язана із клієнтами комерційних банків. У відносинах з іноземними банками-кореспондентами банки найчастіше зв'язуються між собою безпосередньо.

Основні напрямки функціонування валютних ринків:

• міжнародні розрахунки;

• диверсифікація валютних операцій;

• забезпечення валютної політики уряду;

• страхування валютних та інвестиційних ризиків;

• взаємозв’язок валютних та інвестиційних ринків;

• спекулятивна діяльність.

Основними організаційними структурами СВС є валютні біржі. На них здійснюються операції з валютою.

Валютна операція – вид господарської діяльності, зв'язаний з купівлею-продажем, розрахунками або наданням у позичку інозем­ної валюти.

Види валютних операцій:

• негайне постачання грошей готівкою (spot) – купівля-продаж валюти в банках за умови її постачання наступного дня після угоди за курсом на момент її укладання (90 % всіх опе­рацій);

• термінові форвардні і ф'ючерсні валютні операції з постачання товарів і послуг у майбутньому за курсом або ціною заздалегідь зафіксованим в угоді;

• поєднання поточних і термінових операцій (своп);

• валютний арбітраж – операція, що передбачає купівлю валюти (товарів, ЦП) на одному ринку та негайну його пе­репродаж на іншому та отримання прибутку за рахунок різниці ціни купівлі та продажу (тимчасовий, просторовий, простий – з одною валютою, складний – із декількома ва­лютами).