1 Дим.: ФомичеваИ. Методика конкретних социологических исследований и пе-

МІІ'І'Ь. - С. 24.

Морксистская и буржуазная социология сегодня. - М, 1964. - С. 169.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ

' Іванов В. Соціологія масової комунікації. - С. 17.

1 Див.: Черниш н. Соціологія. - с. 84.

бажань виконавців або замовників. Результати грунтовно й об'єктиино

проведених досліджень публікували рідко і ще рідше серйозно аналізували.

Утім саме в 70-ті роки було реалізовано низку ґрунтовних проектів

під керівництвом Б. Грушина, Т. Заславської, Є. Прохорова (Москва),

В. Сесюніна (Свердловськ), Б. Фірсова (Ленінград), Ю. Вооглайда (Тарту).

У них активно використовували здобутки західної соціології.

Та все ж до кінця XX сторіччя подолати наслідки кризи так і не

вдалося. Тому В. Іванов має рацію, коли твердить, що «у наш час більшість

соціологів відмовилась від пошуку загальних соціологічних законів.

Соціологія XX ст. вже не ставить перед собою завдання розв'язати

проблеми долі людства, прогресу, конфлікту між особистістю і суспільством,

психічним і соціальним, вирішального фактора і пошуку соціологічних

законів»1.

Спираючись на думки П. Сорокіна, Н. Черниш виокремлює такі

характерні ознаки сучасної соціології: інтернаціоналізація, академізація,

експертизація (означає дедалі ширше залучення соціологів як експертів

до діяльності державних, громадських і приватних структур), фактогра-

фізація (зростання об'єктивності), соціологізація інших наук, диференціація

2. Погоджуючись із цим автором, мусимо зважати, що академізація

соціології, її диференціація, експертизація й фактографізація були актуальними

ще в часи П. Сорокіна, тепер - це вже пройдений етап. Що ж

до інтернаціоналізації, то вона полягає не лише в «зростанні кількості

праць із питань соціології в усіх цивілізованих державах та регіонах світу

», а й у проведенні спільних міжнародних досліджень, перетворенні

соціологічних структур у міжнародні, вивченні проблем, актуальних для

великої кількості країн та регіонів.

За таких умов для сучасних соціологів актуальними стають дослідження

нових явищ, а саме:

- подолання масового виробництва і споживання індивідуалізованим

виробництвом і споживанням;

- перетворення інформації на основний виробничий ресурс;

- швидке заміщення праці знаннями;

- заміна трудової діяльності новим типом активності - активності

творчої, креативної;

- заміна старих методів організації праці й максимальне використання

творчого потенціалу робітників;

- зміна соціального статусу і ролі виробника на просьюмера і

когнітаря (терміни О. Тофлера, перший складається з двох англійських

країнах за глобальною вибіркою 7,5 тис. людей1. Дочірні фірми інституту

є тепер і в Україні. З ним співпрацює декілька українських соціологічних

організацій.

Серед американських соціологічних фірм найвідоміші Елмо Роу-

иера, Льюіса Гарріса.

Кризу в західній соціології вдалося подолати значною мірою завдяки

теорії конвергенції, основою якої є ідея поступового згладжування

відмінностей між капіталістичною та соціалістичною системою і відповідними

ідеологіями - на підставі результатів науково-технічної революції,

яка змінює природу суспільств. Провідними теоретиками теорії конвергенції

були американські вчені П. Сорокін, В. Ростоу, Д. Белл. Вони

виходили з того, по-перше, що в постіндустріальному суспільстві, яке

приходить на зміну капіталістичному, уже нема місця класовій боротьбі.

По-друге, вони визнавали, що для суспільно-наукових досліджень Заходу

в 60- і 70-ті роки характерним був крах марксистської ідеології і дедалі

більший інтерес до марксистської методології. Французький соціолог

та ідеолог правого лібералізму Раймон Арон на V Всесвітньому соціологічному

конгресі у Вашингтоні навіть назвав К. Маркса «великим

соціологом»2. Це не означає, що західні соціологи стали марксистами.

Вони були і надалі є противниками марксистської ідеології. Це

означає, що вони, сприймаючи марксизм як одну з теорій, відкидаючи

в ній неприйнятне, використовували закладені в ній раціональні зерна,

серед них елементи загальної соціальної теорії. Це й давало підстави

прихильникам теорії конвергенції говорити про конверґенцію (від лат.

convergo - зближуватися, зрощуватися).

У радянській науці ідеї конвергенції назвали буржуазною теорією

і нещадно критикували. Однак уже факт, що на Заході великим соціологом

називають К. Маркса, а ідеї марксизму здобувають дедалі більше

симпатій у соціологів, створив думку про соціологію як про «не дуже

буржуазну науку». Це уможливило (саме тоді, у 60-ті роки) проведення

низки конкретних соціологічних досліджень і створення соціологічних

інститутів (громадських, як-от, Інститут громадської думки в «Комсо-

мольской правде», і штатних, академічних, як-от, Інститут конкретних

соціальних досліджень Академії наук, інші соціологічні центри). Правда,

дуже швидко соціологія стала партійною наукою, від якої почали вимагати

«ідеологічної незайманості» і «правильних» результатів. Тому

значна частина соціологічних досліджень не свідчила ні про що, окрім

Історія розвитку і сучасний стан соціології

слів - «виробник» і «споживач», а другий походить від «пролетаря» і

має в основі англійський вислів «пізнавальна діяльність, заснована на

знаннях та інформації»); ,

- перехід від екомізованих ринкових принципів та пріоритетів

до постекономічних соціологізованих, нематеріальних цінностей та

пріоритетів;

- перерозподіл структури часу, зменшення частки робочого часу;

- створеннянових форм соціального партнерства, підвищення ролі

знань і зміна системи освіти;

- творення нових систем та ієрархій особистісних і групових ідентичностей,

в т. ч. етнічних1.

Запитання для самоконтролю

1. Які Ви знаєте головні засади західної соціології?

2. Які головні відмінності між позитивістською і марксистською

течіями в соціології?

3. У чому суть органічної теорії суспільства та соціального

дарвінізму?

4. У чому суть теоріїменеджеральноїреволюції?

5. Чим відрізняється структурний функціоналам від академічної

соціології?

6. Які завдання стоять перед сучасною соціологією?

7. Як би Ви схарактеризували внесок М. Грушевського у розвиток

соціології?

ф. У чому суть соціологічних поглядів Б. Кістяківського?

9. Який внесок у розвиток соціології зробив М. Ковалевський?

1.4. Сучасний стан розвитку соціології в Україні

У радянські часи, коли Україна була оплотом застою, українська

соціологія майже не розвивалася. Особливо сильний занепад переживала

теоретична соціологія: хоча соціологічні групи та відділи були

створені при академічних інститутах економіки, суспільних наук, вони

займалися здебільшого прикладними дослідженнями (КСД). А відсутність

теоретичної бази стала причиною низького рівня багатьох КСД.

Одержавши такий спадок і опинившись в економічній кризі, соціологія