- •Тема 20. Новітні напрямки розвитку соціологічної теорії. Особливості розвитку соціології на сучасному етапі.
- •Історія „трьох хвиль" о.Тоффлера.
- •Світ-системна теорія і.Валлерстайна.
- •Теорія глобальної політичної системи Дж.Модельські.
- •Теорії постіндустріального суспільства
- •3 Стадії розвитку суспільства: доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна.
- •Доіндустріальне суспільство
- •Індустріальне суспільство
- •Постіндустріальне суспільство
- •Постмодернізм з.Баумана.
- •Сучасні теорії глобального суспільства
- •Теорія структурації е.Гідденса.
- •Сучасна структуралістська соціологія.
- •Концепція логіки соціологічного знання Дж. Александера.
- •Особливості розвитку соціології на сучасному етапі
Особливості розвитку соціології на сучасному етапі
Становлення соціології в XX столітті як фундаментальної наукової
дисципліни, характеризується розвитком власної наукової методології,
оформленням знання в систему, розвитком власної системи методів пізнання
й області додатків. Починаючи з цього етапу соціологія розвиває себе на
власній основі. Разом з тим характеризуючи сучасний етап розвитку
соціології необхідно відзначити, що в соціології поки немає
загальноприйнятої загальної теорії суспільства. Одними з найвизначніших
діячів сучасного століття вважають П. Сорокіна. Т. Парсонса, Р.Мертона,
і інших видатних соціологів.
Сучасне становище західної соціології не можна вичерпно охарактеризувати лише на основі теоретико-пізнавальної функції. Важливим виміром її стану стає виконання прикладних функцій. Соціологічні методи проникають практично в усі галузі людської діяльності. Сучасне західне суспільство неможливо уявити без їх широкого використання. Характерною рисою стає поширення міждисциплінарних праць, коли соціологічні методи інтегровані в інші прикладні науки (дисципліни) — соціоінженерію, маркетинг тощо.
Таким чином, у розвитку сучасної західної соціології виділяють два процеси: з одного боку, спроби виходу з кризи у сфері теоретичної соціології шляхом відмови від традиційних теоретичних орієнтацій, створення нової, постмодерністської методології, з другого — широкий розвиток прикладної соціології, яка дедалі більше орієнтується на вузькі проблеми та стає менш залежною від «великих теорій».
