- •Основи трудового права поняття трудового права і предмет його регулювання джерела трудового права
- •Колективний договір (угода)
- •Трудовий договір сторони і зміст трудового договору
- •Загальний порядок укладення трудового договору
- •1) Заяву про прийом на роботу (для укладення трудового договору в письмовій формі заява не потрібна);
- •2) Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- •3) Трудову книжку.
- •Проходити у встановленому порядку медичні огляди (якщо це передбачено законодавством).
- •Форми і строки трудового договору
- •Виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •Знати і виконувати вимоги нормативних актів з техніки безпеки, охорони праці.
- •Контракт – особливий вид трудового договору
- •Підстави припинення трудового договору
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •Розірвання трудового договору за ініциативою работодавця
- •1. Зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація (банкрутство) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
- •2. Виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.
- •3. Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
- •4. Прогул (у тому числі відсутність на роботі понад 3 години протягом робочого дня без поважних причин).
- •6. Поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •7. Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
- •Спеціальні (додаткові) підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (ст. 41 кЗпП):
- •Робочий час
- •Час відпочинку
- •1. Щорічні відпустки:
- •4. Соціальні відпустки:
- •Оплата праці
- •Трудова дисципліна порядок накладення дисциплінарних стягнень
- •1) Догана;
- •2) Звільнення.
- •Матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •1) Обмежена, що не перевищує середнього заробітку працівника;
- •2) Повна, що настає у випадках, якщо:
- •Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів
- •Порядок розгляду колективних трудових спорів
Робочий час
РОБОЧИЙ ЧАС - це встановлений законом (колективним і трудовим договором) календарний відрізок часу, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, підкоряючись правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Порушення працівником цих обов’язків, у тому числі і щодо тривалості робочого часу, тягне дисциплінарну відповідальність працівника, а також інші заходи впливу, передбачені чинним законодавством про працю, колективним договором та іншими нормативно-правовими актами (зокрема, позбавлення премії повністю або частково у разі застосування системи оплати праці, що включає преміювання).
Невиконання обов’язку працювати протягом робочого часу визнається правопорушенням, навіть якщо воно не тягне будь-яких негативних виробничих наслідків, зокрема, - невиконання працівником встановленого обсягу роботи. Наприклад, запізнення на роботу на 5 хвилин не виключає можливості застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення та інших заходів впливу, хоч би працівник у той день і виконав норму виробітку на 150 відсотків.
ВИДИ РОБОЧОГО ЧАСУ:
1. Нормальна тривалість робочого часу - не може перевищувати 40 годин на тиждень. Колективним чи трудовим договором може бути встановлена менша норма, але ні в якому разі не більша норма тривалості робочого часу. Таким чином, нормальна кількість робочих годин у робочому тижні є в той же час максимально припустимою.
2. Скорочений робочий час передбачений законодавством для ряду категорій працівників. Ці межі, встановлені законодавством, носять обов'язковий характер і не можуть бути змінені умовами колективного чи трудового договору. Скорочення робочого часу не впливає на розмір оплати праці – він має залишатися таким же, як і при нормальній тривалості робочого часу. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
- для неповнолітніх – 24 години (від 14 до 15 років) і 36 годин (від 16 до 18 років);
- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці - 36 годин на тиждень;
- для інших працівників, чия праця вимагає особливих фізичних чи розумових зусиль (лікарі, учителі).
Крім того, робота в нічний час (з 22.00 до 6.00) і робота напередодні святкових і неробочих днів скорочується на 1 годину для всіх категорій працівників.
3. Неповний робочий час. Цей вид робочого часу встановлюється трудовим договором. На відміну від скороченого робочого часу оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Неповний робочий час може бути встановлений для будь-якого працівника, але в ряді випадків роботодавець зобов'язаний на прохання працівника установити неповний робочий день чи неповний робочий тиждень:
- для вагітної жінки;
- для жінки, яка має дитину у віці до 14 років чи дитину-інваліда;
- для особи, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї.
4. Надурочна робота - це робота понад встановлену тривалість робочого часу. Вона допускається тільки з дозволу профспілкового органа підприємства у виняткових випадках:
- соціальне чи стихійне лихо,
- виробнича аварія,
- гостра виробнича необхідність.
До надурочних робіт заборонено залучати вагітних жінок, жінок, що мають дітей до 3-х років, неповнолітніх, осіб, що навчаються в середніх загальноосвітніх школах і ПТУ без відриву від виробництва. Тривалість надурочних робіт не повинна перевищувати 4 годин протягом 2-х днів підряд і 120 годин протягом року.
5. Ненормований робочий час (ненормований робочий день). Коло осіб, до яких може застосовуватися ненормований робочий час строго обмежено. Це адміністративно-управлінський персонал, особи, праця яких не піддається обліку часом. Працівники з ненормованим робочим днем зобов'язані у разі виробничої необхідності для даної організації працювати понад встановлений робочий час. Це не означає встановлення для даної категорії працівників подовженої норми робочого часу тому, що надурочна робота не повинна мати систематичний характер. Як компенсація таким працівникам надається додаткова відпустка (7 днів на рік - як правило, цей термін передбачений у трудовому договорі).