2.2. Флексії з мутаційною функцією.

Інший різновид дериваційних морфем з семантичною функцією становлять морфеми, що вносять зовсім нову інформацію в значення твірного, формуючи нові поняття – мутаційні. Їх значно більше ніж модифікаційних морфем. Мутаційні морфеми в іменниках вказують на осіб, предмети – наслідки дій, знаряддя, місце тощо: шиття, в’язання, дробарка.

Мутаційні морфеми можуть змінювати синтаксичні ознаки твірного, отже виконували дві (семантичні й синтаксичні) функції, одночасно: дерево – дерев’яний, залізо – залізний. Отже, в класі словотворчих морфем виділяють підкласи афіксів з традиційних модифікаційною та мутаційною функціями.

Мутаційну функцію виконує закінчення -е при творенні узагальнено-збірних іменників середнього роду на позначення людей за віком чи іншою ознакою без розрізнення статі. Таких похідних небагато, творяться вони на базі прикметників:

мале: Як зачули люди, то за малим не все село вибігло з хат, мов на ведмедя, дивитись. «Хрущ... Хрущ іде!.. Хруща... Хруща ведуть!..»— викрикують з усіх боків по селу. І біжить на Хруща дивитись старе й мале.

старе: Як почули люди, то стали збігатись з усього села— старей мале, мов на ярмарок.

Флексію-суфікс –о спостерігаємо в наведених нижче прикладах:

горн-горно, жезл - жезло, коромисел-коромисло:Нимидора почіпляла за ніжки на коромислодесять пар качок і однесла на економію.

свердел-свердло; цебер-цебро; плес-плесо; грона-гроно; титла-титло; Ворскла-Ворскло; недбалість-недбальство; перл-перло.

Таким чином, цю групу становлять морфеми, що вносять зовсім нову інформацію у значення твірного, формуючи нові поняття. Сюди належать дев’ятнадцять слів, що становлять 12,7 %. Хоча вважається, що ця група, порівняно з модифікаційною, є більшою, але дослідивши слова роману І. Нечуя-Левицького, з’ясувалось, що в даному випадку їх менше.

2.3. Флексії з транспозиційною функцією.

Синтаксичну функцію дериваційні морфеми виконують при переведенні твірного в розряд синтаксичних похідних:

боротися-боротьба, чекати– чекання, новий – новизна, оспівувати – оспівування. Такі морфеми називають транспозиційними.

На думку В. О. Горпинича,при нульовій суфіксації є нульовий суфікс із словотвірним значенням і нульова флексія, а при флективному способі матеріально виражена флексія, яка є одночасно і засобом матеріального вираження суфікса.

перебігти – перебіг : Перебігподій бентежив його не менше, ніж сама доля цієї дівчини, яка вже втратила останню надію.

виходити –вихід: Потрібно було знайти вихідз ситуації, та як на зло нічого не спадало на думку.

закликати-заклик :У крамницях за прилавками сиділи бородаті купці і закликали прохожих, разом викрикуючи, які у них товари.Ці закликибуло чутно звідусіль.

переділити-переділ: Переділспадщини нічого доброго не обіцяв, - знову розпочнеться ворожнеча, і вже поки не поділять-не заспокояться.

поглянути-погляд: Над ним синім шатром розіп'ялось небо— ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре— поглядтак і тоне.

розтинати-розтин; наділяти-наділ : -Вже, хвалить бога, не робимо панщини, — обізвався Любчин чоловік, — ще оремо передніше поле, а це кажуть, що приїдуть наділять нас землею на виплат, чи що. Якщо наділибудуть великі, тоді можна буде трохи розжитись.

настилити–настіл. Нічого їй не буде,- одказує сердито Захар.- Там на стіл товстий- гляди не замерзне.

вирвати–вирва;кривдити–кривда: Кругом мене кривда облягала, неправда обступала,— як важкий камінь, давила вона мої плечі, груди... опускалися в мене дужі руки, закривалися очі... я не знав нічого, не бачив, куди мені вилізти з того гніту, як його вискочити...

Христі вже обридла лайка та кривда Грицька.

Кривда кругом, скрізь неправда...

«Скрізь неправда... скрізь!— шептав він.— Куди не глянь, де не кинь— всюди кривдата й кривда!.. Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатися від неї, утекти від неї; плутаєшся у темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не вхопиш тропи, куди йти; не знаходиш місця, де б прихилитися...

переправити-переправа:На всю переправустояв такий гомін, що навіть пташки сполохано злітали вгору.

завіяти-завія; відзначити-відзнака:Звісно, їй лестила ця відзнака, це було заслужене визнання її тривалої, многолітньої праці.

носити-ноша: Ноша, здавалось, була непосильно важкою, що піт капав з лобу, а плечі, вже й без того опущені, зігнулись ще нижче.

виставити-вистава: Ця вистава вже починала діяти йому на нерви, ця галасливість і огидність бруду, який виливався щоразу.

доходить-дохід: Забродчики розділили восени дохіді насилу заробили по двадцять карбованців

Така флексія є носієм словотвірного значення, тому при флексія, що виконує словотвірні функції суфікса.

Слід звернути увагу і на те, що флективним способом утворюються лише відмінювані частини мови. Переважну більшість становлять іменники.

В інших - словозмінна парадигма виступає засобом розрізнення двох частин мови (транспозиційна функція):

добро – добрий : Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха; гризе мене, як іржа залізо.

— Еге ж... Не губи, Сидоре, душі!.. Я знаю: ти чоловік добрий...

Чи хрестини де: кого ж його в куми?— Чіпка чоловік добрий, послухає.

Дмитренко скинув з плечей верхнього балахона, струснув пил, потягся, зіхнув на всю хату, як добрийвіл ревнув,— аж Галя виглянула з кімнати, та й опустився за стіл на лаву.

— Один, та добрий,— оступилася за чоловіка Галя, і, всміхаючись, пішли обоє в хату.

Може б, нам господь послав талан та добрийврожай на полі, — вговорювала мати сина.

Добрийзаробіток матиме пан на хлібі цього року.

зло – злий : Ой, злийже він був тоді! Ой, лютий! Він би— зміг— матері очі видрав або сам собі щось заподіяв, якби не баба... А то вона, її тиха мова гасила його лютощі.

шість –шостий : Джериха розказувала шостийраз, як її син тієї неділі перший раз читав апостола в церкві, як розгортав книжку, і як вийшов серед церкви, і як став, і як переступав з однієї ноги на другу, як засоромився і почервонів.

Він підбив Василя Семеновича на шостийдень і поле назад одібрав.

десять-десятий : Микола вчився читати з великою охотою, прочитав од дошки до дошки весь часловець і Псалтир; і не раз в неділю або в свято батько й мати загадували йомучитати десятийраз той самий псалтир, самі сиділи мовчки, згорнувши руки, зітхали, ніби й справді розуміли).

Як флексія-суфікс може функціонувати закінчення -ий у похідних та порядкових числівниках.

Прикметники творяться від іменників без будь-яких морфонологічних змін, наприклад:

зло — злий: — Я не буду злий, бабусю!..— одказує,— та й задумається.

золото — золотий: Один бурлака схопив з стола золотий годинник і хотів сховати його в кишеню.

добро — добрий: Може б, нам господь послав талан та добрий врожай на полі, — вговорювала мати сина.

Формант -ий у таких випадках творить якісні і відносні прикметники, виконуючи або транспозиційну, або мутаційну функцію.

Суфікс-флексія -ий творить також прикметники від дієслів. У таких випадках словотворення супроводжується усіченням дієслівних суфіксів, чергуванням, наприклад,

проходити — прохожий:У крамницях за прилавками сиділи бородаті купці і закликали прохожих, разом викрикуючи, які у них товари.

знайомити — знайомий:— Здоров був, давній знайомий!— мовила вона до його, любенько усміхаючись.

Порядкові числівники за допомогою закінчення -ий утворюються на базі власне кількісних числівників. Словотворчий процес не зустрічає ніяких перешкод. Можливе чергування фінального приголосного числівникової основи за твердістю- м'якістю: п'ять - п'ятий : Щоб уже їм і п'ятийробити?! Загадали п'ятий. Піщани послухали: пішли на панщину й на п'ятийдень.

зміна акцентації:

три-третій:— В мене родилось дитинча; ще ж сьогодні тільки третій день, — ледве промовила вона крізь сльози. Осавула схаменувсь і крикнув:— Гляди ж мені, щоб завтра вийшла на леваду обшморгувать буряки-висадки!

Отже, транспозиційні морфеми виконують синтаксичну функцію, тоді, коли твірне переходе в розряд синтаксичних похідних. Ця група у нашому випадку є найчисельнішою і становить п’ятдесят одне слово, що дорівнює 34,2 %.