20. Підходи до мотивації з погляду наслідків поведінки

Підходи з погляду наслідків поведінки пояснюють роль винагород у процесі поведінки, яка змінюється або ж не змінюється впродовж деякого часу.

Наслідки поведінки в організаціях

Наслідками поведінки можуть бути: підтримка, уникання, покарання або ігнору­вання. Перші два види наслідків підсилюють або зберігають поведінку, тоді як інші два - послаблюють або змінюють її.

Підтримка - це один з методів закріплення доброї поведінки, винагорода або позитивний результат після того, як забезпечена бажана поведінка. Коли менеджер спостерігає за тим, як робітник добре виконує свою роботу, і хвалить його, то похвала слугує пыдтримкою для ліпшого виконання роботи. Іншими видами підтримки в органі­зації є висока платня, просування по службі та надання винагороди. Інший метод закріплення бажаної поведінки полягає в униканні Працівники можуть прихо­дити на роботу вчасно, щоб уникнути догани. У цьому випадку працівник мотивується дотриманням пунктуальності, щоб уникати неприємної ситуації, яка переважно ви­пливає із запізнення.

Деякі менеджери для послаблення небажаної поведінки використовують пока­рання. Якщо працівники ледарюють, пізніше приходять на роботу, погано виконують обов'язки або перешкоджають роботі інших, менеджер повинен вдаватися до заува­жень, дисциплінарних покарань або штрафів. Логіка дій менеджера полягає в тому, що працівник знову міг би вибрати небажану поведінку і її потрібно попередити. Менеджери, які хочуть використовувати підхід з погляду наслідків поведінки до мотивації їхніх працівників, головно працюють із методами, які називають модифі­кацією поведінки, або ОВ MOD. Програма ОВ MOD починається з точного визначення поведінки, яку будуть підсилювати (такої, як виробництво більшої кількості одиниць продукції) або послаблювати (такої, як запізнення на роботу). Потім заплановані типи поведінки прив'язують до конкретних форм наслідків.

21

Теорія Герцберга — це природнє продовження теорії Маслоу: мотиватори сконцентровані на верхніх рівнях ієрархії потреб Маслоу, тоді як гігієнічні фактори являють собою потреби нижніх рівнів. До мотиваторів Герцберг відніс: 1) досягнення, 2) визнання успіху, 3) інтерес до роботи як такий, 4) відповідальність, 5) по службі, 6) можливість професійного зростання.

До чинників(факторів) контексту Герцберг відніс: 1) спосіб управління, 2) політику адміністрації, 3) умови праці, 4) міжособові стосунки на робочому місці, 5) заробітну плату, 6) невпевненість в стабільності, 7) вплив роботи на особисте життя.

Теорія потреб Девіда МакКлеланда пропонує інші три види потреб ( рис. 7. 4):

1. потреби в успіху (досягненнях), тобто потреби в перевищенні встановлених стандартів діяльності, в усвідомленні особистих досягнень (не у винагородженні таких досягнень). Люди з такою потребою намагаються виконати свою роботу краще, якісніше, ефективніше, ніж це було зроблено до них;

2. потреби у владі, тобто потреби впливати на поведінку інших людей, бути впливовим, “мати вагу”;

3. потреби в належності, тобто потреби в дружніх, товариських міжособових стосунках з колегами по роботі.

Дослідження МакКлелланда показали, що люди з потребами в успіху (досягненнях) найбільш мотивовані роботою, яка:

• передбачає особисту (персональну) відповідальність виконавця;

• має чіткий і швидкий зворотній зв’язок (для виявлення прогресу у виконанні роботи);

• характеризується помірним ступенем ризику (ймовірність успіху/невдачі 50:50).

Люди з високими потребами у владі віддають перевагу роботі, яка передбачає:

• відповідальність за дії та поведінку інших людей;

• конкуренцію або орієнтацію на статус.

22.

В основу теорії Маслоу покладено такі засадничі ідеї: люди постійно відчувають певні потреби; явно виражені потреби, що їх відчувають люди, можна об’єднати в окремі групи; групи потреб людей ієрархічно розміщені стосовно одна одної; потреби, якщо їх не задоволено, спонукають людину до дій. Задоволені потреби більше не справляють мотивувального впливу на людину; якщо одну потребу задоволено, то на її місце стає інша — незадоволена; як правило, людина має одночасно кілька різних потреб, що взаємодіють; процес задоволення потреб відбувається знизу вгору. Потреби, які перебувають ближче до основи «піраміди», потребують першочергового задоволення; поведінку людини визначає найнижча незадоволена потреба ієрархічної структури; потреби вищого рівня починають активно впливати на людину після того, як задоволено потреби нижчого рівня; потреби вищого рівня можна задовольнити більшою кількістю способів, ніж потреби нижчого рівня. Потреби людей Маслоу об’єднав у п’ять основних груп, назви яких та ієрархію показано на рис. 6.

Туган-Барановський вважав, що мотиви й інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господарства, оскільки всупереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному.

Туган-Барановський особливого значення надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам. Він відштовхувався від Канта та Фіхте і зазначав значущість духовності в розвитку економіки.