2. Історія виникнення та розвитку туризму в світі.

Передумови розвитку туризму сягають далекої давнини. У 3 тис. до нашої ери стародавні єгиптяни вже плавали річкою Ніл, перевозячи величезні брили, з яких будували піраміди. Ранні фінікійці плавали Середземним морем до берегів сучасних Сирії та Лівану, щоб розмістити там свої колонії та розвивати торгівлю.

Туризм - продукт тривалого історичного розвитку. Передумови його появи сягають далекої давнини. Першими мандрівниками були купці (поїздки давніх греків і римлян до Єгипту у VI ст. до н.е.). Первісними формами подорожей по країні були поїздки на Олімпійські ігри, щорічно туди з'їжджалось тисячі відвідувачів. до цього періоду належить і спорудження спеціальних великих будинків, у яких могли розміститися приїжджі. Істотний внесок у розвиток подорожей зробило паломництво (подорожі з метою поширення релігійних поглядів, відвідання святих місць). Важливим було масове паломництво до Мекки, Єрусалиму. Масове пересування людей у середньовічній Європі відбувалося в часи хрестових походів, які розпочали європейські лицарі та купці. Докладні описи рік, морів, материків і країн зробили Марко Поло, Васко да Гама, Христофор Колумб та інші. Розширення торговельних та культурних зв’язків, географічні відкриття, що розширили межі відомого, зумовили збільшення рухливості населення, а це сприяло пізнанню людством навколишнього світу. У багатьох людей з’явилася природна потреба побачити нові райони та країни, ознайомитись з життям і звичаями інших народів. Це зумовило виникнення особливої форми подорожей – туризму.

Процес активізації господарських зв’язків не тільки збільшував у величезних масштабах рух населення, а й супроводжувався будівництвом доріг, облаштуванням готелів, ресторанів, створенням зон відпочинку, лікування, вивчення історичних і географічних пам’яток тощо. Наприкінці XVIIІ ст. представники заможних класів європейських держав, які відвідували зарубіжні країни, називали туристами. До початку ХІХ ст. переважно це була аристократія та буржуазія. На початку ХХ ст. з’явився новий вид транспорту – автомобільний, появились автобуси.

Перша світова війна негативно вплинула на розвиток міжнародних туристичних зв’язків. У 20-30-х р. ХХ появився авіаційний транспорт, що стало значним поштовхом у розвитку туризму. Однак цей період характеризується і низкою негативних чинників – світова економічна криза 1929-1933 роки, загострення політичної ситуації в Європі у зв’язку з приходом до влади в Німеччині нацистської партії Гітлера і підготовки Німеччини до війни. Після війни туризм почав відновлюватись. У Парижі 1947 року була створена Міжнародна спілка офіційних туристичних організацій – МСОТО (116 держав). Бурхливе піднесення туризму відбувалось у 1960-1970-ті роки. Причинами стала зміна політичної ситуації у світі, розвиток провідних держав, післявоєнна перебудова, науково-технічна революція.

Згідно з резолюцією Генеральної асамблеї ООН організація МСОТО 1969 року була реорганізована у Всесвітню туристичну організацію (ВТО) (юридичне створення – 2 січня 1975 р., ратифікувала 51 держава).

1985-1992 – новий етап у розвитку туризму. Туризм розвивається у всіх країнах світу.