42. Компютер у системі транспортних послуг
В Україні створена і досить успішно діє комп’ютерна система замовлення квитків, за допомогою якої у квитковій касі будь–якого міста України можна замовити квитки на потяг, яким, наприклад, людина скористається за якийсь час, доїхавши до точки відправлення іншими шляхами. У цій системі „двійники” неможливі, принаймні, теоретично, тобто дві особи не претендуватимуть на одне місце.
Комп’ютери Міністерства транспорту об’єднані в мережу, через яку, до речі, можна вийти й в Інтернет.
Така ж система діє і на авіалініях, де вона інтегрована зі світовою системою замовлення квитків. Замовити авіаквиток на будь–який рейс можна за допомогою Інтернету, не виходячи із квартири чи установи.
За допомогою спеціальної техніки, зв’язавшись із супутником на орбіті, туристична група (а також геологи, археологи і т.д.) у будь–якому, навіть найглухішому куточку земної кулі, може визначити своє місцезнаходження і вибрати подальший маршрут з точністю до десятка метрів.
43. Зміст контролю як функції менеджменту.
Контроль як функція м-ту це д-ть по перевірці стану підготовки, ходу і результатів д-ті організації.
Мета: перевірити реал стан процесів.
Предмет: стан і поведінка об’єкту у-ня, який описується кількісними і якісними х-ками визначеними в часі і просторі відповідно до існуючих стандартів.
Об’єктами можуть бути: всі виробничі, технологічні процеси; всі напрямки госп д-ті; якість продукції, затрати різних ресурсів; продуктивність праці; зарплата; випуск і реалізація продукції тощо.
Завдання: виявлення факторів, які можуть мати негативний вплив на д-ть о-ії і забезпечення своєчасної реакції на них; виявлення порушень, помилок і допомога у прийнятті оперативних заходів щодо їх усунення; ств бази для оцінки ефективності функціонування о-ії і д-ті персоналу.
Принципи:
всесторонність і залучення різних працівників;
стратегічна направленість на вирішення конкретних проблем; направленість на передбачення помилок і їх недопущень;
ув’язка з процесами планування; врахування людського фактора.
44.Готельна індустрія, її роль в розвитку
Готельна індустрія – суть системи гостинності. Вона і виходить із найдавніших традицій, характерних практично для будь–якої суспільної формації в історії людства – поваги гостя, святковість його прийому та обслуговування.
У Давній Греції великий поштовх у цій сфері спричинили Олімпійські ігри, на які з’їжджалися учасники і глядачі з усієї країни, котрим потрібно було надати місце для проживання або притулок. Першими попередниками сучасних готелів були кімнати, а подекуди і цілі будинки, які були в монастирях, релігійних центрах або місцях паломництва для місіонерів та інших мандрівників.
В епоху Середньовіччя будинки при монастирях для надання притулку подорожнім з безкоштовним харчуванням називалися „xenodokbeious” (з грецької „місця для відпочинку”). Утім з плином часу такі місця давали прибуток і переросли у бізнесову діяльність, яка вже почала формуватися у ХIII ст. нашої ери. Як доказ цього утворення Асоціації власників постоялих дворів, що виникла 1282 р. у Флоренції (Італія). Асоціація займалася ліцензуванням подібних установ. Згодом членство в таких асоціаціях поширилося на всю Італію та й на інші країни.
Із підвищенням життєвого рівня життя населення в наступних сторіччях, підвищувався рівень обслуговування. Причиною того став туризм елітних верств населення.
Скромні пансіонати і „кімнати для гостей”, у будинках священнослужителів чи монастирях, замінили перші готелі. Одним із них у Європі вважають готель Генріха IV, побудований у Нанті 1788 р. Готель був розрахований на 60 гостей, у ті часи його вважали одним з найкращих на континенті. Згодом, 1801 р., у Німеччині відкрили першокласний готель „Бадіше Хоф” в Баден–Бадені, а у Центральній Швейцарії 1812 р. готель „Рігі–Клестерлі”. У цей період становлення туризму будували передусім розкішні готелі, які обслуговували представників аристократичних верств населення, дворянства, вищого офіцерства”.
У другій половині XIX ст. надзвичайно швидко розвивався готельний бізнес, бо до готельних підприємств додаються перші бюро подорожей, завдання яких – організовувати туристичні поїздки і реалізовувати їх споживачеві. А звідси і нові вимоги туристів до умов проживання, що спонукало власників надавати все більше і більше нових послуг, аж до будівництва розкішних апартаментів з високим рівнем комфорту. Згодом такий розвиток привів до створення так званих готельних ланцюжків.