- •1. Поняття и предмет кпу
- •2. Сутність и Зміст кп відносін.
- •4. Система кпу
- •5. Джерела кпу. Поняття види
- •6. Система джерел кпу
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття и предмет науки кп
- •9. Методологія науки кп
- •11.Задачі и система курсу кпу
- •12. Теоретичні основи Констітуції: Поняття, сутність, функції
- •10. Задачі науки кпу на сучасному етапі конституційної реформи
- •13. Обєкт Конституційного регулювання
- •14. Поняття и сутність констітуціоналізму
- •15. Юридичні Властивості ку
- •16. Структура та Зміст ку.
- •17. Порядок введення констітуції в дію.
- •19 Реалізація Констітуції України
- •20. Осн. Види актів конст значення у - Русі в часи Київської держави
- •21. Конституція Пилипа Орлика
- •27. Поняття конст ладу, його елементи
- •28 Принципи конст ладу
- •29. Осн якісні риси України як суверенної, незалежної...
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність
- •31. Зміст осн принципів конст ладу україни
- •32. Державні символи України
- •33. Теоретичні концепції прав людини
- •34. Конституційний статус людини і громадянина
- •35. Громадянство України
- •37. Припинення громадянство
- •38. Громадянство дітей у разі Зміни громадянство Батьків и в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянство
- •40. Система осн прав и свобод людини
- •41. Особисті (громадянські) права и свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •51. Особливості конституційного статусу арк.
- •52 Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення підготовкі и проведення Всеукраїнського и місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму
- •63. Порядок формування вру
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •69. Внутрішня організація роботи Верховної Ради України.
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради.
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83. Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев держ адміністрацій
- •85. Правовий статус голови держ адміністрації і його відповідальність
- •92. Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93. Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради
- •97. Конституційна юрисдикція
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100 Стасус суддів ксу
- •101.Стадії, сторони, в роботі ксу
- •102 Рішення і висновки ксу
71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради.
Порядок роботи Верховної Ради, а також її органів та посадових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про статус народного депутата України, іншими законодавчими актами. Відповідно до цих нормативно-правових актів організація роботи парламенту має певні форми - організаційні.
Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради е її сесії і пленарні засідання.
Сесія Верховної Ради України - це основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень протягом півріччя або іншого встановленого ним (парламентом) часу.
Пленарні засідання Верховної Ради України - це загальні, основні, колегіальні способи організації роботи парламенту протягом дня або тижня.
Серед організаційних форм діяльності Українського парламенту головною безумовно є чергові та позачергові сесії. Чергові сесії Верховної Ради України починаються в перший вівторок лютого і перший вівторок вересня кожного року. Позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. У разі потреби Верховна Рада після можливого скороченого обговорення може прийняти рішення про одноразову зміну свого місячного або тижневого розпорядку роботи. У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів починається у вівторок о 10 год. і закінчується в п’ятницю о 14 год. Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи депутатів, пов’язаної зі здійсненням депутатських повноважень, для їхньої роботи в депутатських фракціях або у виборчих округах. У сесійний період робочий день Верховної Ради та її комітетів починається о 10 год. і триває до 18 год. із перервою з 12 год. до 12 год. 30 хв. і з обідньою перервою з 14 год. до 16 год. Верховна Рада, якщо вона не приймає ad hoc (одноразово) іншого рішення, проводить протягом дня два засідання: ранкове – з 10 год. до 14 год. і вечірнє – з 16 год. до 18 год. Засідання парламенту або його робочого органа може бути продовжено головуючим на засіданні понад зазначений робочий час не більш ніж на 15 хв. Порядок денний чергової сесії Верховної Ради України включає два розділи: перший – питання, цілком підготовлені для включення до розпису пленарних засідань Верховної Ради; другий – питання, підготовку і доробку яких парламент доручає здійснити комітетам Верховної Ради і відповідним органам. Відповідні головні комітети подають до Верховної Ради свої висновки про готовність закріплених за ними для підготовки і доробки питань і пропозиції про включення їх у той або інший розділ порядку денного сесії. Проект порядку денного готується Головою Верховної Ради разом із заступниками та Погоджувальною Радою фракцій і повідомляється депутатам не пізніше 10 днів до відкриття чергової сесії. Проект порядку денного сесії обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Суттєвими відмінностями характеризується перша сесія Верховної Ради України нового скликання. Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі оголошення Указу Президента про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).
У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час воєнного надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
За тривалістю вона майже удвічі коротша від звичайної.
