9. Характеристика сот. Аналіз наслідків вступу України до сот.

Світова організація торгівлі (характеристика)

Місце розташування: Женева, Швейцарія Заснована: 1 січня 1995 р.

Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986-94)

Членство: 145 країн (за станом на жовтень 2002 року.)

Бюджет: 134 млн. швейцарських франків (приблизно 90 млн. дол. США).

Штат Секретаріату: 500 співробітників

Глава: генеральний директор

Мета і принципи

Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємицею діючої з 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), почала свою діяльність з 1 січня 1995 р. СОТ покликана регулювати торговельно-політичні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 р.). Дані документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами організації. Невід'ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.

З 1947 р. обговорення глобальних проблем лібералізації і перспектив розвитку світової торгівлі проходить у рамках багатосторонніх торговельних переговорів (БТП) під егідою ГАТТ. До 2002 р. проведено 8 раундів БТП, включаючи Уругвайський, і вже почався дев'ятий. Головним завданням цієї впливової міжнародної економічної організації є лібералізація світової торгівлі.

Основними принципами і правилами ГАТТ/СОТ є:

торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

відмова від використання кількісних і інших обмежень;

транспарентність торговельної політики;

врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливішими функціями СОТ є:

контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;

співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

13 листопада 2007 року Україна підписала двосторонній протокол з Киргизстаном про вступ до СОТ і до кінця року повинна одержати членство в цій організації, повідомив Президент України Віктор Ющенко під час візиту до Ізраїлю. Ющенко відзначив, що, підписавши фінальний протокол з Киргизстаном, Україна вирішила питання вступу у СОТ. "Таким чином, всі процедурні моменти зняті", сказав Президент, виразивши упевненість, що на наступній Раді СОТ, яка відбудеться 15-20 грудня, Україна офіційно буде прийнята в цю організацію. Але політики так і не змогли дійти згоди щодо необхідності вступу України до СОТ. Прихильники членства у СОТ приводять аргумент, що покращають умови доступу на ринки ЄС і Південної Америки таких українських товарів як сталь, продукції сільського господарства і хімічної промисловості, і це збільшить прибуток експортерів. Також вони указують на підвищення ефективності бізнесу через зниження імпортних тарифів, наприклад, на машини і устаткування або продукти харчування. Критики ж СОТ говорять про посилення конкуренції на внутрішньому ринку, скорочення внутрішнього ринку збуту для вітчизняних товаровиробників, їх недостатню конкурентоспроможність. І взагалі супротивники СОТ сумніваються в здатності української економіки повною мірою скористатися перевагами членства в цій організації. Членство України в СОТ сприятиме додатковому зростанню реального ВВП за рахунок додаткового збільшення експорту української продукції в обсязі щонайменше 1,5-2 млрд. дол. США, що буде пов’язане, насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних на нетарифних бар’єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Крім того вступ до СОТ стимулюватиме додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України щонайменше до 500 млн. дол. США щорічно, що сприятиме економічному зростанню, структурній перебудові економіки України, насичення внутрішнього ринку виробничого та невиробничого споживання за рахунок українських товарів, зростання ВВП шляхом природного заміщення імпортних товарів народного споживання тривалого користування на українські і, відповідно, додаткового зростання ВВП за рахунок скорочення імпорту. (Вищесказане підтверджується досвідом європейських країн, які порівняно недавно стали членами СОТ).

10. Характеристика МТЦ.