4.Мета аналізу.

Основною метою аналізу діяльності банку є пошук резервів підвищення ефективності роботи банківської установи, максимізація його прибутку за мінімізації ризику.

Щоб зрозуміти сутність вартості банківських ресурсів, що залучаються, необхідно знати не тільки її (вартості) складові, але й залежність її від кон'юнктури ринку, її види, суми і терміни, тощо. Чим детальніше буде розчленований на складові досліджуваний предмет або явище, тим більше буде інформації для прийняття управлінських рішень з вироблення політики поведінки банку на фінансовому ринку.

Водночас слід зауважити, що явища і процеси, які відбуваються в навколишньому середовищі, неможливо осмислити лише за допомогою аналізу. Досить часто виникає потреба у застосуванні інших наукових методів, наприклад, синтезу, за допомогою якого виявляються зв'язки і залежності між окремими частинами предмету, що досліджується. Аналіз розкриває структуру теорії, представляє знання, синтез, показує функції, які виконує теорія, дозволяє зрозуміти її. Аналіз розглядає явище зсередини, синтез - ззовні. Тільки аналіз і синтез у єдності забезпечують наукове вивчення явищ у їх усебічному діалектичному взаємозв'язку.

Внаслідок істотних змін на фінансовому ринку зростає значення аналізу банківської діяльності як для самого банку, так і для його ділових партнерів, клієнтів, акціонерів і держави в цілому. Регулярне проведення аналізу діяльності банком дозволяє ефективно управляти активними і пасивними операціями, що сприяє максимізації прибутку і забезпеченню стабільного фінансового стану. Це особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банків і небанківських фінансово-кредитних установ, що виконують різні операції по залученню вільних грошових ресурсів підприємств і населення. Такі установи успішно конкурують з банками, здійснюючи суто банківські операції, а також операції, які банки не мають права виконувати відповідно до чинного законодавства (страхування, операції з нерухомістю тощо).

5. Основні принципи аналізу.

Аналітичне дослідження, його результати та їх використання в банківському менеджменті повинні відповідати визначеним принципам (вимогам), що накладають свій відбиток на це дослідження і повинні обов'язково виконуватися при організації, проведенні і практичному використанні результатів аналізу банківської діяльності. Наведемо основні з цих принципів.

1. Аналіз повинен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ і прогнозуванні основних показників розвитку банку.

2. Аналіз повинен мати науковий характер, тобто базуватися на комплексному науковому підході (використання провідного досвіду, новітніх методів досліджень тощо).

3. Аналіз має бути комплексним, тобто охоплювати всі сторони діяльності банку, щоб встановити фінансовий стан банку

4. Забезпечення системного підходу до аналізу. При цьому кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система елементів, пов'язаних між собою і зовнішнім середовищем визначеним способом.

5. Аналіз повинен бути об'єктивним, конкретним, точним, тобто базуватися на достовірній інформації, а висновки і рекомендації повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.

6. Аналіз має бути дієвим тобто активно впливати на діяльність банку, вчасно виявляти недоліки і резерви підвищення ефективності.

7. Аналіз повинен проводитися за планом і систематично.

8. Аналіз має бути оперативним.

9. Демократизм. Участь в аналізі широкого кола співробітників банку забезпечує істотне підвищення його ефективності.

10. Аналіз повинен бути ефективним, тобто його результати повинні служити для керівництва банку інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з оптимізації функціонування банку.