9. Сучасні тенденції у застосуванні рубок у країнах Центральної Європи та в Україні

Переважну більшість становлять ліси штучного походження. У 20-х роках в Україні переважають суцільні рубки. Застосування несуцільних рубок можливе у рівнинних лісах України де кліматичні умови сприятливі для успішного природного поновлення.

Лекція 12, 13, 14, 15. Загальна характеристика рубок догляду за лісом

План лекції

1. Види рубок догляду за лісом та їх мета

2. Методи рубок догляду

3. Основні організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом

4. Планування і організація рубок догляду за лісом

5. Санітарні рубки

6. Рубки догляду у лісосмугах

7. Інші види догляду за лісом

1. Види рубок догляду за лісом та їх мета

Загальне завдання рубок догляду за лісом – ефективне використання продуктивних сил природи для вирощування цінних деревостанів. Завдяки рубкам догляду можна покращити склад насаджень, збільшити приріст, сформувати стовбури найкращих технічних якостей і відповідно розвинені крони, покращити та зберегти родючість грунту, виховати стійкі до хвороб і нападу шкідників дерева.

Освітлення проводять у більшості насаджень до 10-річного віку. Мета цього виду рубок – видалити з насадження небажані другорядні породи, які часто заважають росту головних, чим створюють загрозу витіснення їх з насадження. Даний захід проводиться у мішаних молодняках і спрямований на збереження якомога більшої кількості рослин головної породи. Освітлення потрібно також проводити і у чистих насадженнях в тому випадку, коли у насадженні відмічається надмірна густота, ознакою якої є глибоке вростання одна в одну крон сусідніх дерев, а також велика витягнутість стовбурів.

Таким чином, освітлення вважають доглядом за складом у мішаних молодняках і способом ліквідації загущеності та звільнення від заглушення насіневих екземплярів порослевими – у чистих.

Прощищення проводять після освітлень з метою покращення складу майбутніх насаджень. Деревостан прощищають, видаляючи з нього усе, що за своїми ознаками не задовольняє лісівника, – небажані породи, дерева з поганою якістю, або відмираючі. Прочищення проводять і в чистих, і в мішаних деревостанах. Одночасно з формуванням бажаного складу деревостану при прочищеннях намагаються забезпечити рівномірне розташування дерев головної породи на площі, а також почати кількісне регулювання деревних порід, що складають деревостан. При цьому видаляють незадовільні за формою стовбури і пошкоджені дерева як другорядних, так і головної породи. Все це підвищує якість майбутнього насадження і формує майбутню його структуру. Під час прочищення необхідно лишати не тільки головну породу, але й певну кількість підгінних порід, які з віком сформують другий ярус. Якщо у мішаному деревостані головна порода представлена надмірною кількістю екземплярів, гірші з них потрібно вирубувати. Краще залишати уже сформовані невеликі чисті біогрупи дерев як головної, так і підгінних порід, маючи на увазі, що з віком від них залишиться по одному-два дерева.

Отже, при прочищеннях починається селекційний відбір у мішаних молодняках, який направлений на майбутнє насадження.

Завдяки проріджуванню регулюються взаємовідносини між деревами, відбираються кращі, і створюються для них умови, за яких зміг би сформуватися гінкий, повнодеревний, очищений на достатню висоту стовбур. Проріджування вважають доглядом за формою стовбура і крони. Головним завданням є забезпечення потрібної густоти стояння дерев, при якій крони займають від третини до чверті довжини стовбура. Зімкнутість крон після проріджувань не повинна бути меншою 0,7, бо це буде негативно впливати на хід зростання у висоту і на очищення стовбурів від сучків. Дерева з дефектами стовбурів, які лишилися після прочищення, видаляють у першу чергу. У мішаних насадженнях густоту деревостану потрібно визначати з урахуванням майбутнього другого ярусу. Наприкінці періоду проріджування мусить формуватися другий ярус.

Прохідні рубки проводять з метою збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насаджень. Коли вже сформовано потрібний склад деревостану, забезпечена висока повнодеревність стовбурів кращих дерев і відповідних розмірів крона, його необхідно зріджувати, щоб згодом з’явився так званий грунтово-світловий приріст. Потрібно не менше трьох років після рубки, щоб приріст на стовбурах кращих дерев помітно збільшився.

При проведенні прохідних рубок у більш багатих лісорослинних умовах доцільно формувати другий ярус або підлісок.

Іноді у багатих лісорослинних умовах проводять так звані рубки простору. Їх можна практикувати тільки за наявності підліску, краще після 50 років, доводячи зімкнутість пологу до 0,6-0,5, тоді як при звичайних прохідних рубках вона лишається на рівні 0,7. Рубки простору доцільно застосовувати при формуванні насіневих ділянок цінних порід.

Таблиця 2