6. Рубки догляду у лісосмугах

Рубки догляду у лісосмугах спрямовані на підвищення біологічної стійкості, захисних та інших корисних функцій цих насаджень.

Рубки догляду в захисних смугах, які створені вздовж залізниць і автомобільних шляхів, проводять так, щоб збільшити накопичення у них снігу і одночасно не викликати пошкодження деревостану сніговими заметами. Такі рубки повинні бути не дуже інтенсивними, зімкнутість пологу не нижче 0,7.

У водорегулюючих смугах рубки догляду також мають бути слабо інтенсивними. Режим догляду за смугами, що створюються по верхніх контурах балок і ярів, повинен забезпечувати густе стояння дерев, високу зімкнутість пологу, наявність підліску, що підвищує снігозбірну здатність і позитивно впливає на водорегулюючу функцію цих насаджень. За необхідності проводиться омолодження підліску.

Полезахисні смуги найбільш вразливі, бо вони: 1) створені у невластивих для лісу умовах; 2) занадто вузькі, тому в них важко створити типове лісове середовище; 3) для того, щоб їхній вплив на поля був ефективним, потрібні певні конструкції деревостанів, які б пропускали потік повітря по профілю смуги. В результаті рубок формується і підтримується певна конструкція лісосмуги: продувна, ажурна чи щільна. Відповідно до вибраної конструкції догляд проводиться з метою освітлення головних порід і прискорення їх росту у висоту, а далі – підпримки сформованої конструкції.

За своїм характером догляд за лісосмугами наближається до догляду за узліссям. На межі з нелісними площами узлісся повинні бути закритими, тобто мати високу зімкнутість, а це можливо при низько опущених кронах дерев. Такі узлісся формуються шляхом інтенсивного зрідження молодняків до зімкнутості 0,5-0,4. Залишають на корені опірні до вітру породи: дуб, клен, липу, грушу, тополю, а також підлісок. Потім догляд зводиться лише до проведення санітарних рубок.

З боку домінуючих вітрів узлісся формують шириною 20-25 м, а інші, в тому числі і з боку галявин, водойм. Що знаходяться у лісі, – 5-10 м. Сильним зрідженням у молодому віці можна сформувати стійкі узлісся не лише з традиційно стійких до вітру деревних порід, а і з ялини.

7. Інші види догляду за лісом

Догляд за підліском. Підлісок має важливе грунтозахисне значення і, якщо він старіє, то перестає виконувати свою функцію. Тому догляд за підліском найчастіше полягає у його омолодженні. Іноді підлісок сильно розростається і гальмує появу самосіву і підросту головних порід, конкурує з деревостаном. У цьому випадку догляд повинен зменшити негативний вплив. При появі у підліску суховерхості кущі садять „на пень”, зрізуючи вище кореневої шийки на 4-5 см. Це сприяє появі густої порослі. Роботу краще виконувати пізно восени або ранньою весною, поєднуючи з проведенням рубок догляду за деревостаном. В іншому випадку кущі підліску слід зрубувати нижче кореневої шийки. Даний захід краще проводити влітку (липень-серпень), що буде, в цілому, гальмувати появу надто густої порослі.

При омолодженні підліску на крутих схилах доцільно вирубувати його впоперек схилу смугами. Залишені куліси омолоджують через 2-3 роки.

Обрізка сучків і гілля. Обрізка сучків і гілля проводиться з метою підвищення якості деревини, а також як профілактичний протипожежний захід у соснових молодняках.

Сучки визначають сорт багатьох сортиментів деревини, а довготривалість очищення стовбурів від них ніколи не задовольняла лісівників, тому завжди йшов пошук шляхів прискорення цього процесу.

Практика виробила різні способи обрізки: сухих сучків, або так звану суху обрізку, обрізку живих гілок – зелену. Це прискорює процес заростання сучків, покращує форму стовбура і підвищує сортність та якість деревини. Сухі сучки обрізають ножівками, механічними дисковими пилками, спеціальними ножами-вилками. Зріз повинен бути на рівні поверхні стовбура або так, щоб пеньок від сучка був не вище 1 см. Разом з сучками обрізають нижні гілки (мутовки) крони, але так, щоб довжина крони була не менше 1/3 висоти стовбура.

Видалення сучків і живих гілок дуба, ясена, бука, сосни слід починати тоді, коли дерева досягнуть висоти 3-4 м, а тополі, бархата амурського – при висоті 2-3 м. Для цього у деревостані намічають 500-600 дерев на 1 га з верхнього ярусу. У більшості дерев обрізку краще проводити ранньою весною або після розпускання листя, доки у лісі не розповсюдилися спори грибів. Обрізку сучків та гілля у тополі слід проводити пізно восени, щоб уникнути заселення свіжих зрізів склівкою.

У соснових молодняках, які примикають до шляхів, обрізають перші 4-5 мутовок у всіх без винятку дерев у смугах шириною до 50 м.

Обрізка сучків та гілля – складна операція, тому в ряді країн сконструйовані спеціальні машини, які дозволяють значно полегшити виконання цієї роботи. Наприклад, спеціальна машина, що серійно випускається у Німеччині, здатна підніматися вверх по стовбуру і за 4 хв. обрізати сучки на деревах товщиною 12-20 см до висоти 10 м. Маса машини близько 48 кг, а потужність двигуна – 2 кВт.