65. Традиційні форми міжнародного кредиту

Комерційний кредит – кредит, який надається фірмою, зазвичай експортером однієї країни імпортеру іншої країни в виді відстрочки платежу. Строки 2-7 років. Зазвичай оформляється векселем або ж по відкритому рахунку, а також авансовий платіж (10-15% від вартості кредиту). Переваги: незалежність від державного регулювання, не має втручання державних органів в комерційні угоди, великі можливості по обговоренню вартості кредиту. Недоліки: обмеженість строків і розмірів кредиту, зв'язок покупця з визначеним поставником.

Банкіський кредит - один із найпоширеніших кредитів – це кредит покупця, його способность в тому, що банк кредитує не нац.. експортера, іноземного покупця.

Експортні кредити- кредит нац.. експортеру.

Фінансові кредити – дозволяють закуповувати товари на будь-якому ринку на максимально вигідних умовах.

Види довгострокових кредитів: двосторонні правлячі (між 2 сторонами), кредити міжнародних організацій, кредити по лінії надання допомоги, спільне фінансування (проектне, взаємофінансування).

Проектне – кредитування інвестиційних проектів на визначений період під управлінням банком менеджером.

Спільне фінансування – спільне кредитування рівними частками безпосередньо інвестиційних проектів кредитними закладами.

66. Світовий фінансовий ринок та світові фінансові центри

Світовий фінансовий ринок – система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, що функціонує у міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів, кредитів, інвестиційних ресурсів. Основна функція світових фінансових ринків – забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучити достатню кількість грошових засобів в різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Операції на міжнародному фінансовому ринку поділяються на дві великі групи – кредитні та інвестиційні.

Відповідно, весь фінансовий ринок складається з двох частин:  - кредитний ринок – де грошові ресурси рухаються на принципах поверненості, терміновості, платності і гарантованості; та - ринок цінних паперів – на якому відбувається купівля і продаж фінансових зобовўязань і таким чином здійснюється процес інвестування. З іншого боку, залежно від термінів реалізації майнових прав – короткі (до року) і більш тривалі – розрізняють: - грошовий ринок – система відносин попиту і пропозиції фінансових ресурсів, що надаються на короткостроковий термін. Грошовий ринок в свою чергу складається з:  - облікового ринку, на якому основними інструментами є казначейські й комерційні векселі та інші види короткострокових зобовўязань; - міжбанківського ринку, на якому залучаються тимчасово вільні грошові ресурси кредитних закладів і розміщуються у формі міжбанківських депозитів на короткі строки (1,3,6 місяців, до 1-2 років); - валютного ринку, який обслуговує міжнародний платіжний обіг, повўязаний з оплатою грошових зобовўязань юридичних і фізичних осіб різних країн; - фондовий ринок (ринок капіталів) – система довгострокових позик на міжнародному рівні, коли капітал використовується позичальниками для фінансування капіталовкладень.

Інструменти:

Єврооблігації – боргові зобовўязання, що випускаються позичальником при отриманні довгострокової позики на євроринку.

Конвертовані облігації – вид облігацій, які за певних умов можна обміняти на акції компанії-боржника за попередньо встановленим курсом. Акції – інтернаціональні розміщення свідоцтв про власність.

Євроноти – цінні папери, які випускають корпорації на строк від трьох до шести місяців зі змінною ставкою, яка базується на ЛІБОР. Євроноти використовуються для надання середньострокового кредиту. Єврокомерційні папери - зобовўязання комерційних корпорацій, які випускаються на 3-6 місяців з невисокою маржею до базової ставки.  Похідні фінансові інструменти (деривативи): Форвардний контракт – це контракт між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору.

Фўючерсний контракт – це контракт, який укладається на біржі між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору.

Своп – це угода між двома контрагентами про обмін у майбутньому платежами відповідно до визначених у контракті умов.

Опціон – це угода між двома сторонами про передання права (для покупця) та зобовўязання (для продавця) купити або продати відповідний актив (цінні папери, валюту та ін.) за відповідною (фіксованою) ціною у заздалегідь узгоджену дату або протягом узгодженого строку.

Варанти – це опціон на придбання певної кількості акцій (варант акцій) або облігацій (варант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент часу до закінчення строку дії варанту.

Світові фінансові центри.

Фінансовий центр — це осередок організацій (банків, бірж, фінансових і страхових компаній тощо), які або надають фінансові послуги, або самі потребують їх, причому тут пропонуються глобальні послуги й можуть укладатися глобальні фінансові угоди.

Важливою ознакою фінансового центру є наявність рамкових умов.

Нині у світі діє велика кількість різноманітних фінансових центрів, які доцільно поділити на три групи:,

1) центри у країнах з розвинутою ринковою економікою (Лондон, Нью-Йорк, Цюріх, Париж, Люксембірг, франкфурт на майні, Токіо);

Головний міжнародний фін центр – Нью Йорк, там діє найбільша фін біржа, основна функція якої реалізація ЦП. Лондон – перше місце по об’єму валютних і кредитних операцій. Цюріх, Париж, Люксембірг, франкфурт на майні – фін центри, які займаються середньостроковими кредитними операціями.

2) центри у країнах, що розвиваються (Сінгапур, Гонконг,Арабський Схід);

3) офшорні фінансові центри, що сформувалися в обох згаданих групах країн.

Латиноамериканські країни спецалізуються на створенні офшорних зон.