- •1 Загальні відомості про мости та методи їхнього будівництва
- •2 Геодезичні роботи на мостових переходах
- •2.1 Переходи через водотоки
- •2.2 Зйомка мостового переходу
- •2.3 Визначення довжини мостового переходу
- •2.4 Висотна основа. Передача висот через водотоки.
- •2.5 Мостова розбивочна основа
- •2.6 Розбиття центрів мостових опор
- •3 Проектування і розпланування будівельної сітки способом редуціювання
- •2.7 Розрахунок спотвореної моделі опорної мережі. Аналіз результатів.
- •3.1 Основні теоретичні відомості
- •3.2 Проектування по карті будівельної сітки
- •3.3 Розрахунок елементів редуціювання
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.3 Визначення довжини мостового переходу
При проектуванні мостового переходу необхідно знати відстань між двома початковими|вихідними| пунктами переходу, розміщеними| на протилежних берегах в незатоплюваних місцях|місце-милях|. Це відстань, називається довжиною мостового переходу|, використовується для аналітичної прив'язки проекту мостових| споруд|споруджень| до початкових|вихідних| пунктів і пікетажу траси.
Точність вимірювання|виміру| в натурі довжини L мостового переходу визначається необхідною точністю побудови|шикування| моста. Як відомо, загальна|спільна| довжина моста (рисунок 2) визначається:
(2.1)
де
—
розрахункова довжина прольотної
будови|споруди|,
|
—
відстань між
осями опорних частин|часток|
суміжних прольотних будов|споруд|,
— відстань
від осей опорних частин|часток|
до шафових стінок берегових
засад|підвалин|,
п
—
число прольотів моста.
Розрахуємо необхідну точність вимірювання|виміру| довжини мостового переходу залежно від необхідної точності дотримання величин l, р і q.
При незалежному порядку|ладі| відкладення цих величин
(2.2)
де
—
допустима помилка розбиття|розбивки|
опор і монтажу прольотної
будови|споруди|
(для складних по конструкції мостів
згідно СНіП
приймають
|,
для простих мостів
),
що допускається,
|
— поздовжня помилка взаємного
положення|становища|
двох суміжних
опорних частин|часток|.
Оскільки|тому
що|
опорні частини|частки|
розбивають від
центру мостової опори і помилка установки
кожної з них допускається
5 мм, то можна прийняти
см;
|
— помилка
відкладення відстаней q
(5
мм).
Отже
або
(2.3)
Рисунок 6 - Довжина мостового переходу
Для мостів з приблизно рівними довжинами прольотів
або
(2.4)
(2.5)
Для
мого варіанту
при середній довжині прольоту l=50
м|м-коду|;
п=8|
(L=|
400
м згідно розв’язку оберненої геодезичної
задачі для знаходження довжини лінії
1-2 з карти|м-кодів|);
1/T=1/10000
(міст складний)
отримаємо|одержуватимемо|
|2,45
см і
|
1/16
000.
Найдоцільніше довжину мостового переходу вимірювати| світловіддалеміром|. При розташуванні моста на суходолі, в зимовий час по льоду|кризі| або за наявності тимчасового моста довжина переходу може бути виміряна|виміряти| шкаловими| стрічками або інварними дротами|. Вимірювання|виміри| по льоду|кризі| проводять по штативах| або по обносках, що вморожують в лід|кригу|.
При використанні паралактичної полігонометрії базис розташовують по можливості посередині річки|ріки| (на острові, на льоду|кризі|), створюючи найбільш точну симетричну ланку (рисунок 7, а). В цьому випадку довжина лінії AB| = s визначається за формулою
(2.6)
і відносна похибка
(2.7)
На великих річках|ріках| для вимірювання|виміру| довжини мостового переходу застосовують складну ланку (рисунок 7, б). Тут довжина великого базису
визначається за допомогою допоміжної ромбічної ланки, в якій безпосередньо вимірюють|виміряють| базис b. Довжина мостового переходу AB| = s обчислюється за формулою
(2.8)
а відносна похибка
(2.9)
а — проста ромбічна ланка, б — складна ланка
Рисунок 7 - Визначення довжини мостового переходу методом коротко-базисної| полігонометрії
де
|
—
середня квадратична похибка
вимірювання|виміру|
базису,
—
середня квадратична похибка
вимірювання|виміру|
паралактичних кутів|рогів,кутків|
і
|;
—середня|
квадратична
похибка вимірювання|виміру|
паралактичного кута|рогу,кутка|
|.
Для надійнішого визначення довжини мостового переходу| такі ланки будують на двох беріегах і відстань s отримують| двічі, що служить хорошим|добрим| контролем і підвищує точність| роботи. Як базис зазвичай|звично| використовують 24-| або 48-метрові прольоти, вимірювані інварним дротом.
Для прикладу|зразка| приймемо, що тb/b= 1/100000, b = 24 м|м-коди|, s=| 1200 м|м-кодів|, l= 300 м|м-кодів|, = 1", = 1,2". За формулою (2.9) знайдемо, що ms/s = 1/30 000.
Точність
визначення відстані з двох берегів
підвищиться приблизно в
раз
і складе в цьому випадку
що цілком|сповна| задовольняє вимогам точності визначення довжин мостових переходів.
При побудові|шикуванні| мостових геодезичних мереж|сітей| для розбивочних| робіт довжина переходу визначається з|із| обробки цих мереж|сітей|.
