3. Вимоги пожежної безпеки до виробничих будівель і споруд

Протипожежний захист будівель і споруд забезпечується об'ємно-планувальними рішеннями, підбором і компоновкою вогнестійких будівельних конструкцій, вибором і розставлянням протипожежних перешкод і плануванням доріг евакуації. Ці заходи для кожного виду будівлі і споруди регламентується відповідними нормами і правилами.

Розміщення будівель на генеральному плані та внутрішнє планування будівель розробляють так, щоб обмежити поширення пожеж і забезпечити їх успішне гасіння.

Виробничі приміщення з різною пожежною небезпекою розміщують в різних будівлях або розділяють глухими стінами або перекриттями. Приміщення з тепловими джерелами відділяють від приміщень з виділенням вибухонебезпечної пари і газів від приміщень, в яких зберігаються вогненебезпечні речовини.

До будівель і споруджень різного призначення пред'являються різні вимоги щодо вогнестійкості. Вогнестійкість будівлі визначається межами вогнестійкості будівельних конструкцій. Межа вогнестійкості – час, протягом якого конструкція чинить опір дії чинників стандартної пожежі. Встановлено 8 мір вогнестійкості.

Для обмеження поширення вогню застосовують конструкції, які не згорають (або використовують вогнезахист конструкцій); встановлюють протипожежні перешкоди, покриття, які легко скидаються; збільшують площі засклених отворів; роблять в конструкціях будівель отвори, відкриття і закривання яких регулюють залежно від умов розвитку пожежі; уладнують протипожежні завіси.

Протипожежну стіну виконують такою, яка не згорає, глухою або з отворами. За наявності великих отворів їх закривають протипожежними герметичними дверима відповідної вогнестійкості, обладнаними пристроями для самозакривання. Невеликі отвори (наприклад, отвір для конвеєра) захищають шиберами або іншими подібними пристроями, які в разі виникнення пожежі закривають отвір наглухо.

Протипожежну стіну розташовують перпендикулярно до осі будівлі або паралельно їй, вона спирається на фундамент і перерізує всі важкоспалимі елементи будівлі, які згорають.

Протипожежні стіни застосовують для розділення:

а) великих виробничих будівель на секції;

б) розміщених в одному корпусі виробництв з різною пожежною небезпекою;

в) складських і виробничих приміщень;

г) складських будівель на відсіку для зберігання різних по пожежній небезпеці матеріалів;

д) виробничих і адміністративно побутових приміщень, а також малих протипожежних розривів між будівлями.

Число протипожежних стін в будівлях визначають за номерами в залежності від категорій виробництва, площі, поверховості і вогнестійкості будівлі.

Дахові, або висячі, протипожежні стіни служать для розділення на відсіки дахових конструкцій.

Поширення пожежі на сусідні будівлі відбувається в результаті випромінювання полум'я, а також внаслідок поширення конвекційних потоків продуктів горіння, перекидання на значні відстані іскр.

Для попередження поширення пожежі на сусідні будівлі і споруди передбачають протипожежні розриви, величину яких визначають за нормами залежно від міри вогнестійкості навпроти стоячих будівель і міри пожежної небезпеки виробництва.

Мінімально допустима відстань від складів до інших будівель також нормована.

Таблиця 1 - Зразкові конструктивні характеристики будівель залежно від їх міри вогнестійкості

Міра вогнестійкості	Конструктивні характеристики
1	Будівлі з конструкціями, що несуть і захищають, з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону із застосуванням листових і плитових негорючих матеріалів
2	Те саме. У покриттях будівель допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції.
3	Будівлі з конструкціями, що несуть і захищають, з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону. Для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитовими матеріалами. До елементів покриттів не пред'являються вимоги за межами вогнестійкості і межами поширення вогню; при цьому елементи горищного покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
4	Будівлі переважно з каркасною конструктивною схемою. Ел-ти каркаса – із сталевих незахищених конструкцій. Конструкції, що захищають, – із сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем.
5	Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Ел-ти каркаса – з цілісної або клеєної деревини, підданій вогнезахисній обробці, що забезпечує необхідну межу поширення вогню. Конструкції, що захищають, – з панелей або матеріалів на її основі. Деревина і інші горючі матеріали конструкцій, що захищають, мають бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню і високих температур так, щоб забезпечити необхідну межу поширення вогню.
6	Будівлі з конструкціями, що несуть і захищають, з цілісної або кленної деревини й інших пальних або важкогорючих матеріалів, захищених від дії вогню і високих температур штукатуркою або іншими листовими або плитовими матеріалами. До ел-тів покриттів не пред'являються вимоги за межами вогнестійкості і межами поширення вогню; при цьому ел-ти горищного покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
7	Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Ел-ти каркаса - із сталевих незахищених конструкцій. Конструкції, що захищають, – із сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.
8	Будівлі, до конструкцій яких, що несуть і захищають, не пред'являються вимоги за межами вогнестійкості і межами поширення вогню.