Уява в регулюванні особистісної поведінки людини

Уява є індивідуально своєрідним психічним процесом. Люди між собою відрізняються за широтою, змістовністю, швидкістю, легкістю і силою образів уяви, за їхньою яскравістю, реалістичністю і дієвістю, а також за домінуванням тих чи інших образів уяви.

Широта та змістовність уяви залежать від потреб, інтересів, видів діяльності людини, її знань та життєвого досвіду. Чим ширше коло потреб та інтересів людини, чим багатший її досвід та знання, тим багатша уява за широтою та змістом.

Образи уяви можуть з'являтися з різною швидкістю та легкістю. Перше певною мірою залежить від темпераменту людини. друге — від досвіду роботи в певній галузі, а також від домінування в людини образів чи понять.

Сила та яскравість образів уяви пов'язані з емоціоними рисами людей; реалістичність та дієвість визначаються наближенням до об'єктивної дійсності і тим, наскільки уява впливає на наші плани і наміри. Домінування тих чи інших образів уяви виявляється у тому, що людина з розвинутою музичною фантазією всі свої враження швидко перетворює в яскраві слухові образи. Уява людини, що працює в галузі техніки, характеризується створенням передусім ясних зорових образів. Для уяви актора характерним є використання слухових, зорових та рухових образів уяви. Дотикова уява слугує людям, які втратили зір. Індивідуальні відмінності уяви демонструють багатогранність і різноплановість цього пізнавального психічного процесу.

Уява виконує низку важливих функцій в життєдіяльності людини.

Основна функція уяви антиципуюча. Вона дає змогу людині ще до початку своєї діяльності передбачити ЇЇ результат, а відтак спрог- нозувати і спланувати майбутні події. Ця функція часто реалізується при мовленнєвому спілкуванні: доповідач прогнозує реакцію співбесідника та завчасно реагує на неї.

Пізнавальна функція полягає у тому, що перетворюючи отриману інформацію, людина легше та ефективніше пізнає навколишній світ у середовищі з дефіцитом інформації.

Емоційна (афективна) функція уяви посилює емоційний тонус людини, а це підвищує ефективність діяльності. Особливе значення ця функція набуває в роботі акторів і письменників, коли необхідно перевтілитись у певний персонаж.

Захисна функція є важливою передумовою психічного та фізичного здоров'я і внутрішнього задоволення людини. Через уявну ситуацію може також відбутися розрядка напруження та своєрідне символічне розв'язання конфліктів, які важко вирішити реальними практичними діями. Завдяки уяві ми можемо подумки перенестися у минуле і по-новому «програти» події, що вже відбулись, або у майбутнє і уявно пережити те, що наяву неможливе.

Регулююча функція забезпечує упорядкування діяльності. За її допомогою "людина управляє багатьма психофізіологічними станами організму, налаштовує його на майбутню діяльність. За допомогою уяви і вольових зусиль людина може змінити ритм дихання, частоту пульсу, тиск, температур}' тіла тощо. Ці можливості складають основ}1 аутотренінгу, який застосовують з метою саморегуляції, а також основу практики психотерапевтичного впливу.

Контрольно-коригуюча функція допомагає виправити недоліки та помилки в діяльності людини, а також вдосконалює засоби виконання роботи.

Естетична функція призначена для відбору в літературно-художній творчості засобів зображення характерів, психічних станів картин природи тощо.

Функція перевтілення сприяє перетворенню людини у своїх героїв з метою надати їм особливо яскравих властивостей. Це часто І реалізується у мистецтві, літературі, музиці.