5.3 Виробнича санітарія
5.3.1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників
При роботі в кабінеті на людину може впливати ряд шкідливих і небезпечних чинників згідно з ГОСТ12.0.003-74* [13].
Небезпечні й шкідливі фактори, що мають місце у виробничому приміщенні наведені в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Небезпечні й шкідливі виробничі фактори у робочому приміщенні
Найменування небезпечних та шкідливих виробничих факторів. |
Джерело виникнення |
Нормоване значення |
Нормативний документ |
1 |
2 |
3 |
4 |
Фізичні |
|||
Підвищений рівень шуму на робочому місці |
Система освітлення, друкована техніка та комп´ютер |
Рівень звуку LA = 50дБ(А) |
ГОСТ 12.1.003-83* [18] |
Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; |
Електрична мережа |
Iд = 0,3mA Uдот
=
2B
|
ГОСТ 12.1.038-82 [19] |
Відсутність або недолік природного світла |
Невірне розташування робочих місць |
eN = 1.08% |
ДБН В.2.5-28-2006 [20] |
Недостатня освітленість робочої зони |
Недоліки системи освітлення |
Еmin=300 лк |
ДБН В.2.5-28-2006 [20] |
Підвищена або знижена температура повітря робочої зони |
Нераціональна організація системи вентиляції та опалення |
Температура в холодний період 22-24 0С, в теплий 23-25 0С |
ГОСТ 12.1.005-88 [21] |
Підвищена або знижена вологість повітря |
Нераціональна організація системи вентиляції та опалення |
Відносна вологість 40-60% |
ГОСТ 12.1.005-88 [21] |
Підвищена або знижена рухомість повітря |
Нераціональна організація системи вентиляції та опалення |
Швидкість руху повітря 0,1–0,2 м/с |
ГОСТ 12.1.005-88 [21] |
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань |
ЕПТ монітора, Електроапаратура |
Е |
ГОСТ 12.1.006-84 [22] |
Підвищена напруженість електричного поля |
Поверхня обладнання, речовин та джерела живлення |
Е 20 кВ/м |
ГОСТ 12.1.045-84 [23] |
Психофізіологічні |
|||
Нервово-психічні перенавантаження: монотонність праці
|
Введення даних з клавіатури |
40 тис. знаків |
ДСанПіН 3.3.2-007-98 [24] |
Закінчення таблиці 5.1 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
Перенапруга аналізаторів: зір |
Введення даних, редагування тексту або програм, читання інформації цифрової, графічної з екрану |
Кожні дві години 15хв. перерва
|
ДСанПіН 3.3.2-007-98 [24] |
Фізичні перенавантаження статичної дії |
Робоча поза |
Зниження статичної витривалості на 10% |
ДСанПіН 3.3.2.007-98 [24] |
Хімічні |
|||
Виробничий пил |
Статична електрика накопичена на поверхні комп’ютера, нерегулярне вологе прибирання |
ГДК = 10мг/м3 |
ГОСТ 12.1.005-88 [21] |
5кВ/м,
Н
8кА/м
5.3.2 Мікроклімат виробничого приміщення
За енерговитратами організму, проведення дослідницької роботи належить до категорії легких робіт «І а», тому що робота проводиться сидячи і супроводжується незначними фізичними напруженнями (витрати енергії при виконанні роботи не перевищують 90-120 ккал/год). Для цієї категорії встановлюється оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря для даного приміщення згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [17]. Оптимальні параметри мікроклімату приведені в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Оптимальні параметри мікроклімату
Період року |
Категорія робіт |
Температура, t0C |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
Холодний |
Легка – І а |
22 - 24 |
40 - 60 |
Не більше 0.1 |
Теплий |
Легка – І а |
23 - 25 |
40 - 60 |
Не більше 0.1 |
Параметри мікроклімату окремо й у комплексі впливають на організм людини і його працездатність.
В холодний і теплий період мікроклімат підтримується відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 [21] за допомогою системи опалення та кондиціонування повітря.
5.3.3 Освітлення
Для створення комфортних умов зорової роботи дослідника застосовують природне і штучне освітлення, а також суміщене, яке нормується будівельними нормами ДНБ В.2.5-28-2006 [16].
По характеру зорової роботи, робота відноситься до високої точності, розряд зорової роботи ІІІ, підрозряд б, найменший розмір об’єкту розрізнення 0.3 – 0.5 мм. Для робіт ІІІ розряду використовується лише суміщене освітлення.
Раціональне освітлення приміщення сприяє кращому виконанню виробничого завдання і забезпеченню комфорту при роботі.
Всі виробничі приміщення з постійним знаходженням в них людини, відповідно до санітарних норм та правил, мають природне освітлення. Природне освітлення нормується за допомогою коефіцієнта природної освітленості по ДНБ В.2.5-28-2006 [16]. Нормоване значення коефіцієнту природної освітленості для будівель визначається за формулою (5.1):
(5.1)
де 
– значення КПО;
–
значення коефіцієнта природної
освітленості (eH
=
1,2%) з таблиць
ДНБ В.2.5-28-2006;
– коефіцієнт світлового клімату, згідно
того, що вікна виходять на північ;
– номер
групи забезпеченості природним світлом.
В кабінеті в темний період доби застосовується загальне штучне освітлення. Освітлення кабінету виконується з використанням люмінесцентних ламп ЛД-40 білого світіння розташованих в ряд, стельових світильників, відповідно проекту приміщення. Штучне освітлення нормується ДБН В.2.5-28-2006 [16].
Для створення комфортних умов зорової роботи високої точності необхідні наступні дані по нормах освітлення, приведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 – Характеристика освітлення для виробничого приміщення
Точність зорових робіт |
Мінімальний розмір об’єкту розрізнення, мм |
Розряд зорових робіт |
Характеристика типу форм |
Контраст об’єкту з фоном |
Підрозряд зорових робіт |
Значення нормування при освітленні |
||
Суміще-ному eN, % |
Штучному |
|||||||
Еmin, лк |
Тип ламп |
|||||||
Висока |
0.3 – 0.5 |
IІІ |
Темний |
Середній |
б |
1.08 |
200 |
Люмінес-центні ЛД-40 |
5.3.4 Шум і вібрація
ЕОМ не створює значного шуму і вібрацій.
Джерелом шуму в робочому приміщенні є системний блок, принтер та кондиціонер. Рівень шуму в кабінеті становить – 40 дБ(А). Взагалі рівень шуму повинен бути не більше 50 дБ(А), згідно з ГОСТ 12.1.003-83* [14].
Вібрація незначна. Тому питання захисту від вібрації не розглядаються.