13. Зародження Скаутського Руху
В кінці XIX - на початку XX століть в багатьох країнах світу починають формуватись різні дитячі організації: релігійні, військово-спортивні, культурно-просвітницькі і т.п. Накопичений досвід в різних країнах підвів до необхідності формування такої дитячої організації, яка не була б занадто мілітаризованою, але враховувала психологію дитячих інтересів, а також виховувала добрих громадян і самих виховників. Відповіддю на цю громадську потребу виявився рух скаутів (бойскаутів - хлопчаків, гьорл-скаутів - дівчат). Головною рушійною силою формування дитячих організацій скаутського типу було бажання суспільства поставити під контроль дорослої відповідальності стихійність дитячої енергії, бажання пригод і романтики, потяг дітей до гри.
Назва скаутська (від анл. scout - розвідник або пластун за термінологією запорізьких та кубанських козаків) є досить вдалою, бо дозволяє підтримати романтичність молодого покоління і таким чином надати дитячій свідомості віру у власні сиди:
Гаслом першої скаутської організації, яку заснував британський полковник. Роберт Бейден-Пауелл, а також в подальшому організацій інших народів є "Будь готовий" (Ве ргераred), а емблемою - біла трилиста лілея з елементами національної символіки кожного народу. Наприклад, в українських скаутів-пластунів. - біла трилиста лілея, що вплетена в національний герб "Тризуб".
Фундаментальні основи Скаутського Руху
Незважаючи на різноманітність форм, яких набув скавтинг за роки свого існування, пристосовуючись до особливостей кожного окремого суспільства і країни, його Фундаментальні основи є тими спільними ознаками, що об'єднують скаутські організації всього світу.
У Фундаментальних основах Скаутський Рух визначається як "добровільний неполітичний виховний рух для молоді, відкритий для всіх, незалежно щодо їх походження, раси чи віровизначення, у відповідності з метою, принципами і методом, закладеними Р. Бейден-Пауеллом. Метою Скаутського Руху є "сприяння розвитку молоді в досягненні її фізичного, розумового, соціального і духовного потенціалу як особистості, як відповідального громадянина і як члена місцевої, національної і міжнародної спільноти."
Слово "Рух" означає серію організованих дій, спрямованих на досягнення мети. Таким чином, Рух передбачає як мету, досягнення якої намічено, так і певний тип організації для її досягнення.
Скаутський Рух базується на трьох принципах, визначених як "Обов'язок перед Богом", "Обов'язок перед іншими" і "Обов'язок перед собою".
Перший принцип стосується співвідношення особи з духовними цінностями життя, другий - співвідношення між особою і суспільством, і третій - зобов'язань щодо самої себе.
"Обов'язок перед Богом" - це "сприйняття духовних принципів, відданість релігії, яка їх виражає, і визначення обов'язків, які з цього випливають."
Весь виховний підхід скавтингу полягає в тому, щоб допомогти молодій людині піднятися над матеріальним світом і включитися у пошук духовних вартостей життя.
"Обов'язок перед іншими" - це "любов до Батьківщини в гармонії з підтримкою місцевого, національного і міжнародного миру, порозуміння і співпраці, а також участь у розвитку суспільства з визнанням і повагою до гідності співвітчизників і цілісності природного світу."
"Обов'язок перед собою" - це "відповідальність за розвиток самого себе."
Скаутський метод є "системою поступової самоосвіти через:
- Присягу і Закон;
- навчання через діяльність;
- участь у малих групах (наприклад, гуртках) під проводом дорослих;
- поступові і стимулюючі програми різноманітної діяльності, побудовані на інтересах учасників, включно з іграми, корисними навичками і суспільнокорисною працею, все це - переважно на повітрі, в контакті з природою."
Отже, скаутський метод складається з низки взаємозалежних елементів, що творять єдине, неподільне ціле. Ось чому слово "метод" вживається в однині, а не в множині. Оскільки кожен із складників її може розглядатися як самостійний метод (і, фактично, так і розглядається іншими дитячо-юнацькими організаціями), про скаутський метод можна говорити тільки тоді, коли всі ці елементи об'єднані у цілісній виховній системі, побудованій на ідеї поступового самовиховання.
Зародившись у 20-ті роки XX ст., піонерський рух 70 років посідав центральне місце в дитячому громадському житті, формуванні і становленні дитячої особистості. Після розпаду СРСР піонерство опинилося на межі зникнення і, прагнучи зберегти масову дитячу організацію з її власними ознаками, виробити нові програми та знайти нових партнерів у роботі з дітьми, поступово трансформувалося у дитячий громадський рух, побудований за законами гри, дитячого самоврядування, співпраці дітей і дорослих.
Федерація дитячих піонерських організацій
Нині піонерський рух в Україні представлений Федерацією дитячих організацій України - наступницею Піонерської організації України імені В. І. Леніна. 21 листопада 1990 року на XI Зльоті піонерів України ухвалили рішення про заснування Спілки піонерських організацій України (СПОУ). Зліт прийняв програму і статут організації, в яких зазначено, що СПОУ виступає проти політизації дитинства, будь-якої монополії в дитячому русі, за співробітництво з усіма гуманістичними об'єднаннями.
На III Зльоті СПОУ 27 вересня 1999 року спілку було реорганізовано у Федерацію дитячих організацій (Союз піонерських організацій) України (ФДО (СПО) України) як нове демократичне об'єднання дитячих та піонерських організацій, спілок, формувань (зареєстрована
Міністерством юстиції України 20 листопада 2002 року) із штаб-квартирою у м. Києві.
У 2002 р. позачерговий зліт ФДО (СПО) України вніс зміни, доповнення до Статуту, у т. ч. до назви: Всеукраїнська спілка дитячих громадських організацій "Федерація дитячих організацій України" (ФДОУ). Нині ФДО України - це добровільна неполітична всеукраїнська спілка дитячих громадських об'єднань, до якої належать піонерські, дитячі організації з усіх регіонів України, всеукраїнські дитячі громадські організації "КРОКС" і "Школа безпеки" (більше 700 тис. дітей і дорослих). 6 грудня 2008 року в Києві відбувся перший Зліт Федерації дитячих організацій України за участі представників 19 місцевих дитячих громадських організацій, об'єднань - членів ФДОУ.
До ФДОУ можуть вступати діти, підлітки і дорослі, незалежно від національності, соціального походження, ставлення до релігії. Прийом здійснюється на загальних зборах членів первинного дитячого колективу за згодою батьків (приймаються діти віком від 10 років).
Основна структурна ланка ФДОУ - первинний колектив, створений за бажанням дітей, підлітків і дорослих за місцем проживання чи навчання та за наявності дорослого організатора-вожатого. При первинних осередках можуть створюватися групи-супутники, які об'єднують дітей віком 6-10 років і можуть самостійно обирати назву, символіку, правила, напрями і форми роботи. Найпоширеніше об'єднання дітей - "Країна Барвінкова", програму діяльності якої було прийнято у 1990 р. Барвін-чата мають свої закони, символіку, традиції.
14. ЦСССДМ- це спеціалізовані заклади на які покладають завдання,практичного здійснення підтримки соціального становлення та розвитку сім’ї дітей та молоді.
