7. Дайте порівняльну характеристику періодизацій еволюції економічної історії в підходах к.Маркса та представників історичної школи

У ХІХ ст. найбільший внесок в розвиток теорій періодизації здійснив К. Маркс, який запропонував формаційний підхід до періодизації економічної історії.

Економічна формація – це спосіб виробництва, що являє собою єдність і взаємодію виробничих сил і певного типу суспільно-виробничих відносин. Економічна формація характеризує суспільне виробництво на певні стадії його розвитку. Основним елементом формації були соціально-економічні відносини.

Маркс обґрунтував етапи переходу від формації нижчого типу до вищого. Він виділив такі економічні формації:

• первіснообщинну;

• рабовласницьку;

• феодальну;

• капіталістичну;

• комуністичну.

В подальшому представник нової історичної школи К. Бюхер виділив 3 періоди в розвитку економіки:

- домашне господарство, яке працює на власні потреби;

- ремісниче господарство на замовлення;

- народне господарство на невідомий ринок.

8. Охарактеризуйте період первісного нагромадження капіталу. Які прогресивні зміни відбулись в цей період ?

Становлення індустріального суспільства пов’язане з первісним нагромадженням капіталу. Цей процес призвів до відокремлення безпосередньо виробників (селян і ремісників) від засобів виробництва.

Основними передумовами для первісного нагромадження капіталу стали:

1. Звільнення селян від кріпосної залежності та ремісників від цехового порядку і позаекономічного примусу;

2. Нагромадження значних грошових запасів у землевласників, купців, власників майстерень, в результаті торгівлі рабами, захопленням колоній, державних пільг.

Особливістю періоду первісного нагромадження став розвиток товарно-грошових відносин і ринкової економіки. Основною формою торгівлі стала зовнішня, де з’явились нові форми організації торгового капіталу

(акціонерні компанії, біржі).

В цей період формувались національні економіки, основою яких став національний внутрішній ринок, який об’єднав у єдине ціле окремі регіони країни. Замість торгової політики окремих міст і регіонів почала формуватись торгова політика країни, яка відстоювала інтереси власних купців при цьому державна політика формувалась на основі положень першої наукової школи – меркантилізму.

Первісне нагромадження виявилось у формуванні національних капіталів, появі класу буржуазії, розорення ремісників та появою класу найманої робочої сили. В період первісного нагромадження була проведена експропріація селян і ремісників.

Експропріація полягала у позбавленні засобів виробництва одного класу іншим. Це здійснювалось економічним або примусовим шляхом. В Англії цей процес отримав назву «огородження», тобто на законодавчому рівні було дозволено привілейованому класу забирати будь які земельні ділянки у селян і огороджувати їх, що свідчило про перехід права власності.

Первісному нагромадженню сприяв протекціонізм, який представляв собою державні заходи сформовані на підтримку національної економіки, захисту її від іноземної конкуренції та розширення внутрішніх та зовнішніх ринків. Інструментами такої політики були митні тарифи, що обмежували чи збільшували експорт та імпорт товарів. Протекціонізм супроводжувався жорсткою колоніальною політикою та торговими війнами. У внутрішній політиці протекціонізм виявлявся у наданні пільг чи монопольного права на продаж окремим купцям.

Особливим фактором, що справив вплив на формування індустріального суспільства стали буржуазні революції, які сприяли розкладу феодальної системи і звільненню селян.

9. Як відбувався процес зміни технологічного базису суспільного виробництва в процесі І-ї та ІІ-ї НТР.

Після Другої світової війни почався новий етап світового прогресу, який перетворився у науково-технічну революцію.

Виділяють 3 періоди НТП:

1. З кінця XVIII початку XIX ст. (поява парової машини)

2. Кінець XIX початок XX ст. (поява електроенергії, електротехнічна революція)

3. З середини 50 до кінця століття (діляться на 50-70, з 70 до кінця століття)

Ця революція засновувалась на використанні ядерної енергетики, космічної техніки , комп’ютеризація.

Ознаки науково-технічної революції:

• Перетворення науки у самостійний фактор виробництва

• Фундаментальні зміни в техніці, класова автоматизація виробництва

• Зміна функцій людини у виробництві від працівника до контролера

• Зміна в системі підготовки і кваліфікованих кадрів через удосконалення

• Зміна предметів праці та використання штучних матеріалів

• Впровадження новітніх технологій з високою продуктивністю, економічно безпечних та ресурснозбережних технологій, використання ядерної енергетики, поява нових засобів передачі інформації

• Механізація і автоматизація сільського господарства (збільшення врожайності і продуктивності)

Другий етап (1971-1985рр.) в цей час у світі розпочалася НТР, до якої виявилась несприйнятливою командна економіка. В радянській економіці переважав екстенсивний розвиток. При цьому вільних ресурсів майже не залишилось і темпи росту економіки поступово знижувались і на кінець 1985р. не перевищило 3%.

В цей період економіка СРСР увійшла у стадію стагнації і темпи росту постійно знижувались. Значним негативним наслідком стало зростання військових витрат, для досягнення паритету з СШ, військові витрати складали ¼ ВВП.

Мілітаризацію підсилила війна в Афганістані. Народне господарство не витримало значних військових витрат, що виявлялось у дефіциті продуктів. В цей період економіку підтримувало тільки збільшення обсягів продажу природних ресурсів, при цьому гроші за ресурси спрямовувались у ВПК та закупівлю продуктів закордоном.

Основними причинами стагнації економіки СРСР етапи:

1. Нерозв’язаність питань мотивації до праці

2. Несприйнятливість соціалістичної економіки до НТП

3. СРСР розвивався у межах індустріального суспільства з переважанням традиційних галузей , при цьому світ вже переходив на постіндустріальні технології

4. У СРСР відбулося моральне старіння і знос обладнання у базових галузях

5. Екстенсивний розвиток обмежив можливості розв’язання соціальних проблем, тому обмежилось фінансування освіти, науки, згорнули будівництво житла.

6. Темп росту грошових доходів, почали перевищувати зростання продуктивності праці, що виявилось у інфляції дефіцитів товару та диференціацією доходів.

7. Посилилось відставання інфраструктурних галузей від основного виробництва, не розвивалась легка і харчова промисловість, знижувалось споживання.

8. Гіпертрофічний розвиток ГПК, що поглинав всі ресурси.

9. Змінилась коньюктура світового ринку нафти і зниження цін скоротило валютні надходження СРСР.

Тому почали використовувати золотий запас і брали кредити закордоном. В результаті у 1987р. зовнішній борг склав 80 млрд доларів при цьому країни третього світу були винні таку ж суму СРСР і не могли їх повернути.

10. Назвіть предмет вивчення «історії економіки та економічної думки». Який метод вивчення використовує ця наука, в чому його особливість ?

ІЕЕД вивчає економічні умови життя і розвитку людства, історію виробництва матеріальних благ та історію економічного розвитку окремих країн.

Предметом вивчення ІЕЕД є суспільне господарство в історичному розвитку, економіка країн світу на кожному конкретному історичному етапі та система теоретичних поглядів на розвиток економіки.

Основними функціями ІЕЕД є:

1. Дослідження процесу розвитку суспільного виробництва;

2. Узагальнення соціально-економічного досвіду;

3. Розвиток та інтеграція економічних знань.

Об’єктом вивчення ІЕЕД є економіка. Для її вивчення використовують загальнонаукові методи дослідження та власний метод – порівняльний історико-економічний аналіз. Його особливістю є те, що всі явища і процеси економічного буття досліджуються у хронологічній послідовності. Метод спрямований на збір, опис, систематизацію історичних фактів і економічних змін їх критичний аналіз, об’єднання в цілісну картину економічного буття, щоб вивести об’єктивні закономірності економічної еволюції.

Знання ІЕЕД використовують при розробці підприємницької стратегії на мікрорівні та стратегії економічного розвитку на макрорівні. Для виявлення резервів економічного зростання окремих країн використовують порівняльний історико-економічний аналіз.

ІЕЕД впливає на розвиток сучасної системи суспільно-економічних наук через періодичний синтез історико-економічних і теоретичних знань.

ІЕЕД пов’язана з фундаментальними та прикладними науками: політ економікою, історією, економічною географією, економікою промисловості, транспорту, фінансами. Ця дисципліна об’єднує історичні та економічні науки.

11.Охарактеризуйте основні етапи процесу формування історико-економічних знань.

В процесі формування історико-економічних знань виділяють наступні етапи:

1) IV ст. до н.е. – I ст. н.е. – цей етап характеризувався описовим та фрагментарним характером наукових робіт про економіку, що повільно розвивалась. До цього етапу відносять роботи Аристотеля «Політика Варрона», «Про сільське господарство», Вітрувій «10 книг про архітектуру».

2) XVI – XVII ст. – розвивались сільське господарство, ремесло, торгівля, формувався міжнародний ринок. Вчені узагальнюють господарський досвід на основі чого були опубліковані перші наукові трактати. З’явились праці А. Монкретьєна «Трактат політичної економії» 1615 р. В. Петті «Політична арифметика» 1676 р.

3) XVIII ст. – розвивались галузі економіки, а праці з економічної історії стали основою для розвитку економічної теорії, в цей час Ф. Кене опублікував «Економічну таблицю», а Ж. Тюрго «Роздуми про створення і розподіл багатства». У 1776 А. Сміт видав «Дослідження про природу і причини багатства народів».

4) ХІХ – ст. активно розвивалась промисловість і її галузі. До цього етапу відносять роботи В. Саймонса «Промислові галузі і промислові працівники Англії» Шульца «Розвиток промисловості». На цьому етапі історичний досвід почали використовувати в своїх працях економісти Р. Джонс « Досвід розподілу багатств і джерела податків».

5) ХХ ст. – вчені досліджували проблеми монополізації економіки, економічні наслідки першої і другої світової війни, боротьбу між класами і вперше намагались прогнозувати економічний розвиток. Саме в цей час М. Кандратьєв обґрунтував “теорію довгих хвиль”. На рівні окремої фірми теорію про циклічний розвиток обґрунтував Й. Шумпетер “Теорію розвитку”.

Також на цьому етапі досліджували вплив держави на економіку і можливості її регулювання. У 1936 р. Д. Кейнс опублікував “Загальну теорію зайнятості відсотку і грошей”.

12. Як відбувалось становлення мануфактурного виробництва ? Назвіть види і форми мануфактур.

Становлення індустріального суспільства пов’язане з розвитком мануфактур, вони представляли собою капіталістичні підприємства, засновані на розподілі праці, ручній техніці та найманій робочій силі. Мануфактури стали основою для формування крупної машинної індустрії існувало 2 види і 3 форми мануфактури.

Види:

1. Органічна – вона формувалась шляхом об’єднання ремісників однієї спеціальності;

2. Гетерогенна – формувалась, як об’єднання ремісників різних спеціальностей, які послідовно приймали участь у виготовленні готового продукту.

Форми:

1. Розсіяна, при ній окремий підприємець був власником ресурсів і сировини та забезпечував самостійність ремісників засобами виробництва та сировиною;

2. Централізована, при ній всі працівники об’єднувались у єдиній майстерні;

3. Змішана, вона об’єднувала риси першої і другої.

Мануфактури спочатку з’являлись у тих галузях, де рівень спеціалізації і технологічного розвитку був вищим, а умови виробництва потребували реорганізації(суднобудування, книговидання, волокняне).

З середини XVI ст. мануфактура стала основною формою капіталістичного виробництва, її прогресивними рисами стали:

- зростання продуктивності праці, що пов’язане з розподілом праці та спеціалізацією;

- створення передумов для застосування машин внаслідок розподілу процесу виробництва на окремі процедури, що виконували окремі працівники;

- зростання рівня кваліфікації робітників.

У мануфактурний період не тільки відбувся перехід від натуральних до грошових відносин, але й активно розвивалась фінансова сфера. У XVII ст. вперше почали формувати державні бюджети, які були приблизними і включали основні статі доходів і витрат. Основою доходів бюджету були податки, серед яких переважали непрямі(торгове мито, податки з обороту), а серед прямих(земельний, подушовий). Податки збирали з усіх верств населення.

У мануфактурний період відбулась ,,революція цін”. Виявилась у зростанні кількості золота в обігу більш як у 4 рази, внаслідок ввезення з Америки до Європи. В результаті знизилась вартість повноцінних грошей і зросли ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію в 2-3 рази. ,,Революція цін” розорила землевласників-феодалів та збагатила новий клас – буржуазію.

У мануфактурний період виявився нерівномірний розвиток різних регіонів і країн. Особливістю господарства у східній і центральній Європі було закріпачення селян, панщина, поява мануфактур але з кріпосною працею. Тут довгий час зберігалися дворянське землеволодіння та відробіткова рента. У західній Європі поява мануфактур сприяла формуванню ринку найманої праці, розвитку промисловості, земельної власності, фермерських господарств, поширенню приватної власності.

13. В чому особливості економічної політики «градуалізма», що проводилась у пострадянських країнах, порівняйте її з політикою «шокової терапії» ?

В результаті розпаду СРСР у світі затвердилась єдина модель соціально-економічного розвитку заснована на ринкових принципах формування 15 незалежних держав і обєднання 12 з них у СНД вплинуло на соціально-політичні процеси у світі:

1) завершилась холодна війна;

2) завершилось формування світового ринку через інтеграцію до нього незалежних держав;

3) скоротились витрати світових лідерів на ВПК, що звільнило ресурси і дозволило їх використання у нових виробництвах;

4) створення нових держав загострило конкуренцію між ними за сфери впливу та ресурси.

Новоутворення економіки почали називати перехідними, в них було необхідно формувати нові ринкові інститути, структурну перебудову, проводити соціальний захист. В таких економічних державах крім загальних функцій мала здійснювати, ще і специфічні, до яких відносять:

1. розробку і реалізацію стратегії соціально-економічного розвитку;

2. структурно-технологічні реформи;

3. формування державного сектору економіки;

4. розподіл і перерозподіл ВВП;

5. створення законодавчої бази для суб’єктів ринкової економіки.

З початку незалежності держава почала реалізувати стабілізаційну політику, що була спрямована на зниження інфляції та темпів падіння виробництва. Основним напрямком цієї політики стали антиінфляційні заходи.

Антиінфляційні заходи проводились у перехідних економіках двома методами «шокової терапії» або через політику градуалізму.

«Шокова терапія» передбачала:

1. лібералізація економічної діяльності;

2. звільнення цін;

3. обмеження грошової маси;

4. балансування бюджету.

Така політика має на меті швидкий перехід до ринкових відносин, його було обрано Україною.

Політика градуалізму передбачала поступове зниження інфляції через активний регулюючий вплив держави, підтримку основних галузей економіки, податкове стимулювання підприємництва, регулювання цін.

За таких умов антиінфляційного скорочення сукупного попиту доповнюється заходами, які підтримують сукупну пропозицію і утворення умов для її зростання у майбутньому.

14. Охарактеризуйте основні положення НЕПу та його економічні наслідки.

НЕП було реалізовано в таких курсах реформ, як «рейганоміка» та «тетчеризм». Фактично їх теоретичною основою став неокласичний синтез, який поєднав неокласичні і неокейнсіанські рецепти.

Він базувався на таких положеннях:

• стимулювання економічного зростання

• підтримка високої зайнятості

• цінове регулювання

• планування

• прогнозування

• пільги для приватного бізнесу, його стимулювання та підтримка фермерства

Рейганоміка – цей курс реформ пов'язаний з економічними змінами, запровадженими в часи президентства Р.Рейган (1980-1988рр.)

На початку його президентства в Америці була криза, що призвела до значного безробіття і спаду. Реформи передбачали: скорочення соціальних виплат всих видів податків, що підняло вартість, ціну кредиту і депозиту. Підвищення ставок сприяло притоку капіталу з інших країн і обмеженню інформації. Всі ці заходи разом сприяли тривалому економічному зростанню США з 1986 по 1993рр.

Тетчеризм - Реформи М.Тетчер базувалися переважно на неоконсервативній моделі регулювання економіки. Значну увагу було приділено грошовій сфері, для чого була використана теорія монетаризму.

Уряд Тетчер сприяв розвитку підприємства, розширення приватної ініціативи, скорочення соціальних витрат, обмеження дотацій для збиткових підприємств. У грошовій сфері було запроваджено жорстке обмеження грошової маси, а для обмеження інфляції були підвищені відсоткові ставки.