18. Вкажіть причини та наслідки світової кризи 1929-1933 рр.

Другою важливою подією економічного розвитку, що справила вплив на економічну еволюцію світу, стала криза 1929 – 1933 рр. На передодні кризи найбільш успішно розвивалась американська економіка, де з’явились нові галузі, була автоматизація виробництва, зросла продуктивність праці, розвивалось фермерство. Разом з тим посилилась концепція капіталів та крупних монополій.

Розвиток європейських країн відрізнявся. Найбільш вдало до кризи розвивалась економіка Англії, що отримала німецькі колонії, менш вдало французька економіка, найгіршим був стан економіки Німеччини, де піднесення почалось тільки у 1926 р. В цілому світова економіка на початку ХХ ст. розвивалась стабільно, тут завершилась структурна перебудова, відбулась індустріалізація с/г, були впровадженні досягнення науки, зросла продуктивність. Але восени 1929 р. розпочалась криза у США, яка з часом охопила інші країни і стала світовою економічною кризою. Внаслідок обсяг промислового виробництва капіталістичного світу скоротився майже на

40 %, доходи населення на 60 % , а рівень безробіття склав 25 %. Криза розпочалась з краху нью-йоркської фондової біржі, де відбулось падіння курсу акцій у 4 – 5 разів.

За таких умов були потрібні ефективні регулюючі заходи держави. Але їх теоретична основа не була розроблена, тому державне втручання тільки посилило кризу. В умовах перевиробництва вироблена продукція не могла бути реалізована через низьку платоспроможність населення, а для боротьби з кризою уряди використовували старі методи у вигляді підтримки крупних виробників, банків, також проводилась політика протекціонізму та регулювались ціни. Але ці заходи не могли зупинити кризу. Сере об’єктивних причин кризи також називають:

1. ПСВ розбалансувала галузеві структури економік внаслідок чого одні галузі розвивались високими темпами, інші відставали, робоча сила не встигала перекваліфікуватися;

2. Монополії, що не регулювались відповідними законами штучно підтримували високі цінив умовах різкого спаду виробництва. Це поглибило кризу і при низькій платоспроможності населення перешкоджало реалізації товарних надлишків, при цьому зниження цін на с/г продукцію розорило фермерів, в той же час зросли ціни на промислову продукцію, що призвело до їх диспаритету. В цих умовах зросла інфляція, що призвело до відміни золотого стандарту у 1931 р. в Англії, а в 1933 р. у США криза скоротила світовий товарообіг і обмежила міжнародні відносини. Для виходу з неї було застосовано комплекс заходів по регулюванню економіки через активне державне втручання, яке базувалось на теорії Д. Кейнса. У США цей комплекс реформ було названо «новий курс» Рузвельта. Цей комплекс реформ був спрямований на відновлення та розвиток системи державного регулювання економіки. Перший етап реформ було проведено у банківській сфері. У березні 1933 р. призупинили діяльність усіх банків та обмін банкнот на золото, було заборонено експорт золота, а громадян зобов’язали здати всі наявні запаси золота на суму більше 100 доларів. Також було придбано золота на зовнішньому ринку на суму близько 200 млн. доларів, а весь золотий запас банків вилучили і передали до федерального казначейства замість золота банкам видали золоті сертифікати. Проведена девальвація знецінила борги крупних корпорацій та призвела до перетікання капіталів з фінансової у промислову сферу. Ці заходи призупинили масові банкрутства після чого провели ліцензування банків і відновили роботу найбільш крупних з них. Держава надала кредит найкрупнішим банкам та почала страхувати депозити, що відновило довіру до них. Після відносної стабілізації розпочався другий етап реформ. Його провели у промисловості і метою стало відродження промисловості. Для цього у червні 1933 р. було прийнято закон «Про відродження національної промисловості». Він передбачав державне регулювання промислового сектору, для цього була створена адміністрація національного відродження. Разом з цим було прийнято кодекс «чесної конкуренції». Відповідно до кодексу для підприємств конкретної галузі обмежувались обсяги виробництва, зарплати, робочий тиждень, ринки збуту та регулювались ціни на продукцію. Особливістю закону стало те, що він передбачав створення нових робочих місць. Їх знайшли на реалізації загальнонаціональних проектів. В цілому такі заходи сприяли стабілізації економіки і дозволяли розпочати третій етап реформ. Третім етапом стала антикризова аграрна політика. Її проводили на основі закону про регулювання с/г. Його прийняли на передодні загального страйку фермерів. Для подолання кризи було введено систему заохочень для тих фермерів, які скорочували обсяги виробництва та не піднімали ціни. Це мало обмежити обсяги товарної продукції. Також фермерам було надано пільгові кредити. Після певної стабілізації було розпочато четвертий етап реформ у зовнішньоекономічній сфері. На початку прийняли закон про торгівлю, який розширив експорт та експансію американської продукції на зовнішні ринки.

Новий курс реформ почав перетворювати США у соціально орієнтовану державу. Особливим фактором стало посилення ролі профспілок, які почали відстоювати права працівників, сприяли їх об’єднанню у союзи або спілки. В результаті чого було створено Лігу об’єднаних фермерів та робочий Альянс Америки. В результаті реформ у 1933 р. було досягнуто стабілізації, а у 1937 р. Америка досягла рівня 1929 р.

19. Які реформи передбачав «Новий курс» Рузвельта в США ?

Монополії, що не регулювались відповідними законами штучно підтримували високі ціни в умовах різкого спаду виробництва. Це поглибило кризу і при низькій платоспроможності населення перешкоджало реалізації товарних надлишків, при цьому зниження цін на с/г продукцію розорило фермерів, в той же час зросли ціни на промислову продукцію, що призвело до їх диспаритету. В цих умовах зросла інфляція, що призвело до відміни золотого стандарту у 1931 р. в Англії, а в 1933 р. у США криза скоротила світовий товарообіг і обмежила міжнародні відносини. Для виходу з неї було застосовано комплекс заходів по регулюванню економіки через активне державне втручання, яке базувалось на теорії Д. Кейнса. У США цей комплекс реформ було названо «новий курс» Рузвельта. Цей комплекс реформ був спрямований на відновлення та розвиток системи державного регулювання економіки. Перший етап реформ було проведено у банківській сфері. У березні 1933 р. призупинили діяльність усіх банків та обмін банкнот на золото, було заборонено експорт золота, а громадян зобов’язали здати всі наявні запаси золота на суму більше 100 доларів. Також було придбано золота на зовнішньому ринку на суму близько 200 млн. доларів, а весь золотий запас банків вилучили і передали до федерального казначейства замість золота банкам видали золоті сертифікати. Проведена девальвація знецінила борги крупних корпорацій та призвела до перетікання капіталів з фінансової у промислову сферу. Ці заходи призупинили масові банкрутства після чого провели ліцензування банків і відновили роботу найбільш крупних з них. Держава надала кредит найкрупнішим банкам та почала страхувати депозити, що відновило довіру до них. Після відносної стабілізації розпочався другий етап реформ. Його провели у промисловості і метою стало відродження промисловості. Для цього у червні 1933 р. було прийнято закон «Про відродження національної промисловості». Він передбачав державне регулювання промислового сектору, для цього була створена адміністрація національного відродження. Разом з цим було прийнято кодекс «чесної конкуренції». Відповідно до кодексу для підприємств конкретної галузі обмежувались обсяги виробництва, зарплати, робочий тиждень, ринки збуту та регулювались ціни на продукцію. Особливістю закону стало те, що він передбачав створення нових робочих місць. Їх знайшли на реалізації загальнонаціональних проектів. В цілому такі заходи сприяли стабілізації економіки і дозволяли розпочати третій етап реформ. Третім етапом стала антикризова аграрна політика. Її проводили на основі закону про регулювання с/г. Його прийняли на передодні загального страйку фермерів. Для подолання кризи було введено систему заохочень для тих фермерів, які скорочували обсяги виробництва та не піднімали ціни. Це мало обмежити обсяги товарної продукції. Також фермерам було надано пільгові кредити. Після певної стабілізації було розпочато четвертий етап реформ у зовнішньоекономічній сфері. На початку прийняли закон про торгівлю, який розширив експорт та експансію американської продукції на зовнішні ринки.

Новий курс реформ почав перетворювати США у соціально орієнтовану державу. Особливим фактором стало посилення ролі профспілок, які почали відстоювати права працівників, сприяли їх об’єднанню у союзи або спілки. В результаті чого було створено Лігу об’єднаних фермерів та робочий Альянс Америки. В результаті реформ у 1933 р. було досягнуто стабілізації, а у 1937 р. Америка досягла рівня 1929 р