27. Міжнародне кредитування, його ризики та методи їх регулювання

Міжнародний кредит (МК) — це рух позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення. Джерелами МК є: (1)тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі; (2)грошові накопичення держави, мобілізовані банком; (3)грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком. Основні принципи МК, відображені у міжнар кред законодавстві такі: -повернення -строковість; -платність; -забезпеченість; -цільовий характер; -диференційований характер. До базових функцій МК можна віднести: -перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва; -економію затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків; -прискорення концентрації і централізації капіталу; -обслуговування міжнародного товарообігу; -прискорення науково-технічного прогресу. Через виконання взаємозв’язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною. До ризиків операторів міжнародного ринку банківських кредитів відносять: (1)кредитний ризик,-неплатоспроможність позичальника; (2)валютний ризик, - коливання валютного курсу; (3)регіональний ризик (діяльність в певному регіоні чи в одній країні); (4)органічний ризик (зміни ринкових умов і якість сектору фінансового ринку); (5)ризик зміни ціни товару після укладення контракту; (6)відмова імпортера від прийняття товару; (7)помилки в документах чи оплаті товарів; (8)зловживання чи розкрадання валютних коштів; (9)коливання процентних ставок; (10)інфляція. У сучасних умовах використовуються такі методи мінімізації та перенесення ризиків при міжнародному кредитуванні: *відбір кредитів та структурування; *диверсифікація кредитних вкладень — розподіл наданих кредитів між різними суб’єктами різних країн у різній валюті;*професійне оцінювання кредитоспроможності позичальника; *вимога якісного і достатнього забезпечення виданих кредитів; *оперативність при стягненні боргу — термінове вжиття заходів, щодо стягнення боргу в разі виникнення у позичальника фінансових проблем; *надання кредитів синдикатом банків, що дозволяє диверсифікувати ризик між його учасниками залежно від участі в кредиті; *використання гарантій;*страхування міжнародних кредитів; *хеджування;

28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.

Міжнародний кредит (МК) — це рух позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення. Джерелами МК є: (1)тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі; (2)грошові накопичення держави, мобілізовані банком; (3)грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком. Основні принципи МК, відображені у міжнар кред законодавстві такі: -повернення -строковість; -платність; -забезпеченість; -цільовий характер; -диференційований характер. До базових функцій МК можна віднести: -перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва; -економію затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків; -прискорення концентрації і централізації капіталу; -обслуговування міжнародного товарообігу; -прискорення науково-технічного прогресу. Через виконання взаємозв’язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною.

Факторинг— різновид посередницької операції, що проводиться банками і спец компаніями, являє собою купівлю грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасацію. Форфетинг — купівля середньострокових векселів, ін боргових і платіжних документів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кред інститутом за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.

Форми МК можна класифікувати за кількома головними ознаками, а саме: за формою кредитування: товарні кредити; валютні (грошові) кредити;за цільовим призначенням: зв’язані кредити: комерційні; інвестиційні; проміжні; незв’язані, або фінансові, кредити;за загальними джерелами: внутрішні; іноземні (зовнішні); змішані;за кредиторами: приватні; урядові (державні); кредити міжнародних фін-кред організацій; змішані;за формою забезпечення: забезпечені; бланкові;за терміном кредиту: надстр; короткостр; середньостр; довгостр;за валютою позики: у валюті країни-позичальника; у валюті країни-кредитора; у валюті третьої країни; у міжнар гр. од [СПЗ, євро];за технікою надання: готівкові; акцептні; облігаційні; синдиковані і консорціальні; за способом погашення: з рівномірним погашенням; з нерівномірним погашенням; з одночасним погашенням; з ануїтетним погашенням (% погашення за основним боргом).