- •1.Акредитив як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •2.Валютна система та її види. Основні елементи світової валютної системи.
- •3.Валютний курс як елемент світової валютної системи. Методи котирування
- •4.Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •5.Валютні кліринги та їх форми.
- •7.Фінанси тнк. Валютні ризики потенційних збитків в діяльності тнк.
- •8.Вплив сучасної світової фінансової кризи на діяльність тнб.
- •9.Діяльність інституційних інвесторів на міжнародному фондовому ринку.
- •10.Еволюція світової валютної системи.
- •11.Європейська валютна система та її характеристика.
- •12.Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
- •13.Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування.
- •14.Європейський економічний і валютний союз. План «Делора» та «Маастрихтська Угода».
- •15.Зовнішний борг: показники та можливі наслідки його існування для країн.
- •16.Зовнішній борг та його структура. Сучасний зовнішній борг України.
- •17.Зовнішній борг, його структура та шляхи його реструктуризації.
- •18.Зовнішній борг, показники та традиційні методи його реструктуризації.
- •19.Інкасо як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •20.Інституційні інвестори міжнародного фондового ринку та особливості їх діяльності.
- •21.Інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. Синдикований кредит, процес синдикації та його етапи.
- •22.Історія розвитку світової валютної системи
- •23.Криза світової заборгованості: її характеристика , стадії та сучасний стан.
- •24.Міжнародна банківська справа та її сучасні тенденції розвитку
- •25. Міжнародна фінансова політика та її форми. Особливості формування міжнародної фінансової політики в Україні.
- •26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України
- •27. Міжнародне кредитування, його ризики та методи їх регулювання
- •28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
- •29. Міжнародний валютний ринок. Арбітраж та його види.
- •30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура, суб’єкти та обсяги.
- •31. Міжнародний кредит як економічна категорія та його роль в процесі відтворення.
- •32. Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
- •33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.
- •34. Міжнародний ринок банківських кредитів та його сучасні тенденції розвитку.
- •35. Міжнародний ринок боргових цінних паперів, його структура та інструменти
- •36. Міжнародний ринок фінансових деривативів та його сучасні тенденції розвитку.
- •37. Міжнародний ринок титулів власності: характеристика та основні інструменти
- •38. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •39. Міжнародні фінансові центри, основні елементи та основні умови існування
- •40. Міжнародні фондові біржі та форми організації їх діяльності.
- •41. Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин
- •42. Оподаткування міжнародної діяльності тнк, його види
- •43. Організація міжнародних розрахунків
- •44. Основні елементи світової валютної системи. Конвертованість валют та її види.
- •45. Основні міжнародні фінансові центри та особливості їх розвитку.
- •46. Основні поняття здійснення валютних операцій: валютна позиція та її види; методи котирування.
- •47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
- •48. Особливості функціонування світового ринку золота у сучасному світовому фінансовому середовищі
- •49. Особливості функціонування офшорних центрів, їх типи та види
- •50. Паритет як елемент світової валютної системи.
- •51. Платіжний баланс , його рівновага та її види.
- •53. Платіжний баланс та методи оцінки позицій пб. Пб України та оцінка його позицій.
- •54. Платіжний баланс, його структура та методи регулювання.
- •55. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типи.
- •57. Роль золота у міжн валютних відносинах.
- •58. Роль міжн фін організацій в регулюванні зовн боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •59. Роль тнк у формуванні сучасного міжнародного фінансового середовища.
- •60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.
- •61. Світовий фінансовий ринок. Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.
- •62. Світовий фінансовий ринок, його структура та сучасні тенденції розвитку.
- •63. Світові фінанси, їх основні складові та функції.
- •64. Синдикований кредит на міжнародному ринку банківських кредитів. Процес синдикації та його етапи.
- •65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.
- •67. Строкові операції на міжнародному валютному ринку. Операції своп.
- •68. Сучасна характеристика середовища функціонування міжнародної банківської справи.
- •69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності. Сучасні тенденції
- •70. Транснаціональні банки, їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
- •71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою.
- •73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації.
- •74. Фінансова глобалізація. Ключові аспекти фінансової революції.
- •75. Форвардні операції на міжнародному валютному ринку. Розрахунок форвардного курсу.
58. Роль міжн фін організацій в регулюванні зовн боргу. Паризький та Лондонський клуби.
МВФ - спеціліз установа ООН, метою якої є рег-ня вал-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті плат балансу шляхом надання коротко- і середньостр кредитів в іноземній валюті. Він функціонує як каса взаємодопомоги, має право випускати спец. облігації та Генеральну угоду про позичання. МБРР – осн кредитна установа Св банку. На відміну від МВФ МБРР кредитує проекти ек розвитку. МБРР — найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються із середнім рівнем доходів на душу нас. Метою діяльності МБРР є сприяння країнам-членам у розвитку їхньої ек-ки за доп надання довгостр позик і кредитів, гарантування прив інвестицій. Діяльність Міжн асоціаціації розвитку (МАР) спрямована на допомогу країнам, що розвив, через заохочення розвитку прив сектора, мобілізації вн і зовнішніх джерел капіталу. Група всесвітнього банку створює додатк. фонди для своїх позичальників, веде переговори з іншими кредиторами, створює консультативні групи. Дві неформальні орг: Паризький та Лондонський клуби займаються реорганізацією офіційних та комерц. боргів. Реструктуризація боргу — це одна з форм реорганізації умов боргу, у процесі якої боржники та кредитори домовляються про відстроч. виплат заборгованостей за осн. сумою кредиту та за %, строк яких повинен настати у визначений час, а також про новий графік таких платежів. Паризький клуб (Paris Club) є неформальною міжурядовою організацією промислово-розв країн-кредиторів. Він не має юрид. статусу, штаб-квартири, секретаріату, статуту; був створений в 1956 р. Осн завдання – реструктуризація заборг-ті країн, що розвив. Це збори представників суверен. держав-кредиторів під головуванням високопоставл. урядовця держ. казначейства Франції. ПБ не є постійно діючим органом; він займається вирішенням конкр. проблем і не має фіксованого членства. Пост членами є 19 держав. Так, він об’єднує їх у лиці представників центр банків і міністрів фінансів країн- кредит. Принципи ПБ: наявність безпосеред. загрози припинення платежів з погаш. заборгованості, обумовленість реструктуризації боргу зобов'язанням боржника проводити визначену екон. політику, тобто виконання визначених умов, рівномірний розподіл тягаря несплачених боргів серед кредиторів. Різновиди базових умов реструктуризації боргу (офіційного): •Торонтські умови; •Х'юстонські; •Тринідатські; •Лондонські (посилені Торонтські); •Неапольські; •Ліонські; •Ініціатива НІРС; • Стандартні класичні умови. З 1956 до 2009 рр. в рамках Паризького клубу було досягнуто 408 угод з 86 країнами –боржниками. Заг сума врегульованого зовн держ боргу різних країн- 513 млрд дол.. Категорії країн-боржників:1. Найбідніші країни — Торонтські, Лондонські, Неапольські та Ліонські умови. 2. Бідніші з країн із серед. рівнем доходу — Х'юстонські. 3. Багаті країни з сер. рівнем доходу - стандартні умови ПБ. 4. Винятки: в окремих випадках сума зовн. боргу країни може бути скорочена на особливих умовах з політ. та ін. причин. Лондонський клуб (London Club) – неформальна орг-я банків-кредиторів, створена для рег-ня питань заборг-ті іноз позичальників перед членами клубу. Членами клубу є біля 1000 банків різних країн. Він об’єднує недерж, комерц банки. На відміну від Паризького клубу, який займається питаннями державних боргів, Лонд клуб регулює питання реструктуризації приватної заборгованості. Він являє собою форум для перегляду строків погашення кредитів, наданих комерц. банками (без гарантії уряду кредитора), неофіційний орган, що охоплює комерц. банки, перед якими мають заборгованість країни «третього світу». Членський склад клубу нестабільний і не має офіц. мандату.
