- •1.Узагальнена структурна схема восп, призначення елементів цієї схеми. Параметри восп
- •4.Пристрої введення оптичного випромінювання. Втрати введення, шляхи зменшення цих втрат
- •Ефективність введення випромінювання визначається :
- •5. З’єднання волоконних світоловодів, вимоги до з’єднувачів. Втрати у з’єднувачах, заходи зменшення цих втрат.
- •6. Оптичні розгалужувачі, їх призначення, параметри, конструкції.
- •7. Селективні розподільники оптичної потужності, їх призначення, параметри, конструкції.
- •8. Оптичні ізолятори, циркулятори, атенюатори, перемикачі, компенсатори дисперсії. Їх призначення, параметри, приклади конструкцій.
- •9. Джерела оптичного випромінювання, їх призначення, вимоги до них, параметри та характеристики
- •12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів
- •13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики
- •10.Джерелакогерентного/некогерентного випромінювання, їх особливості, принцип дії, параметри та характеристики
- •1 15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
- •- Використання напівпровідникових випромінювачів (світлодіодів, лазерів); - використання внутрішньої (прямої) модуляції інтенсивності оптичного випромінювання;
- •16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності
- •17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
- •18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння
- •19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
- •20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
- •21. Шуми та чутливість оптичних приймальних пристроїв. Еквівалентна шумова схема..
- •22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
- •26. Оптичні підсилювачі, їх особливості, призначення, класифікація, параметри та характеристики.
- •27. Оптичні підсилювачі на домішковому волокні edfa, їх особливості, схеми накачування
- •28. Застосування різних типів оптичних підсилювачів, навести відповідні схеми. Каскадування підсилювачів
- •30. Оптичне мультиплексування, його різновиди, застосування
- •32.Грубе та гібридне опт. Мультиплексування, їх канальні плани, застосування.
- •31. Щільне та зверхщільне оптичне мультиплексування. Канальні частотні плани, порівняння та застосування цих видів мультиплексування.
- •33.Повністю оптичні мережі, їх особливості, етапи розвитку, елементна база повністю оптичних мереж
- •3 4. Структурні схеми різних етапів розвитку повністю оптичних мереж.
- •35. Модель взаємодії технологій в повністю оптичній мережі. Трирівнева модель повністю оптичної мережі.
- •36. Нелінійні ефекти у повністю оптичних мережах.
- •37. Пасивні оптичні мережі, їх застосування, стандарти, топології цих мереж.
- •38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж
- •39. Ранжування за відстанню та за часом в пасивних оптичних мережах
- •41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра
- •42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю
- •43. Оптичні тестери, їх призначення, комплектація, параметри
1 15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
Оптичний передавальний пристрій–один з головних функційних вузлів будь-якої волоконно-оптичної системи передачі. Призначення ОПерП – перетворення вхідного електричного сигналу в ідентичний йому оптичний сигнал з високою точністю.
Для всіх ОПерП незалежно від галузі їх застосування та типу оптичного випромінювача характерні такі властивості:
- Використання напівпровідникових випромінювачів (світлодіодів, лазерів); - використання внутрішньої (прямої) модуляції інтенсивності оптичного випромінювання;
УП--узгоджуючий пристрій; П–підсилювач,
ЕП–емітерний повторювач;
ГСН–генератор струму накачування;
ДОВ – джерело оптичного випромінювання;
ОУП – оптичний узгоджуючий пристрій.
Узгоджуючий пристрій виконує узгодження рівнів вхідного сигналу з рівнями базових мікросхем. підсилювач при необхідності підсилює сигнал, емітерний -узгоджує електричні опори джерела електричного сигналу (генератора напруги) з вхідним опором ГСН Генератор струму накачування формує необхідний для роботи оптичного випромінювача струм накачування. За своєю суттю ГСН є перетворювачем типу “ напруга-струм”. Оптичний узгоджуючий пристрій-введення оптичної потужності у волоконний світловод
16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності
В любом ОПерУ необходима стабилизация выходной опт.мощности
Существует 2 варианта стабилизации: по току накачки и по опт. мощности
В обох схемах використовується зворотний зв’язок (ЗЗ). В схемі (рис.3.38б) частина оптичної потужності через направлений відгалужувач (НВ) надходить на фотодетектор (ФД), потім на схему зворотного зв’язку. В разі використання лазерного випромінювача світло, що випромінюється із задньої стінки лазерного резонатора може безпосередньо без НВ надходити до ФД.
17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
Для передачі цифрових сигналів у сучасних цифрових ВОСП використовується виключно імпульсно-кодова модуляція, яка відзначається високою завадостійкістю, слабким накопичуванням шумів. Характеристики джерел оптичного випромінювання, особливості його модуляції, особливості волоконно-оптичного тракту зумовлюють використання спеціальних лінійних цифрових сигналів (світловодних кодів). При виборі коду лінійного сигналу ВОСП потрібно враховувати такі вимоги.
---Спектр лінійного сигналу повинен бути досить вузьким та обмеженим за частотою, Мінімальний вміст НЧ-складових дозволяє також забезпечити сталу роботу схем стабілізації вихідної потужності джерела випромінювання.
---.Код лінійного сигналу повинен забезпечувати можливість виділення коливань тактової частоти, що необхідно для пристрою тактової синхронізації, яка управляє прийняттям рішення у електронному регенераторі.
---.Код лінійного сигналу повинен мати максимальну завадостійкість, яка дозволить одержати найбільшу довжину дільниці регенерації.
---Код лінійного сигналу повинен забезпечувати можливість контролю якості передачі (коефіцієнта помилок) в процесі експлуатації.
---5.Код лінійного сигналу повинен бути достатньо простим для схемотехнічної реалізації перетворювачів коду.
