18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння
код NRZ-Це код без повернення до нуля на тактовому інтервалі. одиниця передається імпульсом, а нуль паузою(0-0, 1-1) Недоліки-наявність постійної складової, неможливість виявлення помилки, високий вміст низькочастотних компонентів.
Код RZ – код з поверненням до нуля на тактовому інтервалі. 1-10, а 0 – комбінацією 00. Повернення до нуля при передачі кожної одиниці покращує синхронізацію при наявності великої кількості одиниць, але при наявності довгих послідовностей нулів можливий зрив синхронізації. Требует удвоения тактовой частоты
код типу L (манчестерський код). 0 -01, а 1–10. В разі використання такого коду гарантується відсутність послідовних підряд більш, ніж двох однакових символів. Недоліком цього коду є збільшення тактової частоти у два рази, отже, й смуги пропускання,обмеження можливості виявлення помилки. Наприклад, послідовність одиниць може бути прийнята за послідовність нулів через "проковзування" сигналу синхронізації на 1 біт (1/2 початкового тактового інтервалу).
В коді АМІ вхідні символи 0 кодуються як 01, а вхідні символи 1 кодуються парами 00 та 11, що чергуються.Недоліком коду АМІ є подвоєння кількості біт у вихідному сигналі, тобто він має велику надлишковість.
В кодах DMI та СМІ 1 передається за інтервал часу Т групами 00 та 11, що чергуються, а 0 – групами 01 та 10, вибір яких визначається значенням рівня попереднього посилання. В коді DMI передача 0 починається з рівня, протилежного рівню попереднього посилання, а в коді СМІ – з того ж рівня. Код DMI забезпечує зниження низькочастотних компонентів спектра сигналу, що передається, а при коді СМІ звужується увесь спектр повідомлення, що передається.
19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
В реальних цифрових ОПерП діє ряд чинників, які спотворюють форму оптичних імпульсів, епюри, що характеризують роботу реальних цифрових ОперП наведені.
послідовності імпульсів:1--форма напруги бінарної послідовності, що подається на вхід ОПерП; 2--ідеальна форма послідовності оптичних імпульсів на виході ОПерП; -- варіації амплітуди та тривалості електричних імпульсів; 4 - збільшення фронту та зрізу оптичних імпульсів внаслідок недостатньої швидкодії джерела випромінювання; 5 - поява викиду та “дзвін” на вершині оптичного імпульсу при використанні лазерного діоду; 6 - підвищений рівень фонового випромінювання при передачі символу “0”; 7 - накладання на імпульсну послідовність шумів.
20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
Приймальні пристрої ВОСП, подібно радіочастотним аналогам можна поділити на три групи: з прямим (або безпосереднім) детектуванням, з попереднім оптичним підсилюванням та з гетеродинним прийомом. Кожний з методів детектування забезпечує певну чутливість приймального пристрою під час перетворення світла в електричний струм та у подальшій обробці електричного сигналу.
В більшості сучасних ВОСП використовується безпосередній прийом оптичних сигналів
1-лавинный или фотодиод. 2-усилитель. 3-выравниватель.4-фильтр
Згідно з рис. 3.45світлова хвиля падає безпосередньо на світлочутливу площадку фотодетектора, де перетворюється в електричний сигнал, який підсилюється високочутливим підсилювачем, далі вирівнюється (якщо це цифровий сигнал) та фільтрується.