26(31,14) Яким чином здійснюється пуск електропривода з синхронним двигуном?.

Найчастіше застосовується асинхронний запуск СД. Для цього на роторі в верхній частині полюсних наконечників розміщують спеціальну короткозамкнену пускову обмотку. Вона створює момент, достатній для розгону двигуна до так званої підсинхронної швидкості (близько 95% від синхронної).

СД запускають спочатку так, як і асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором, тобто прямим вмиканням у мережу. При цьому синхронний двигун розганяється як асинхронний, завдяки наявності в нього пускової короткозамкненої обмотки на роторі. Після розгону двигуна до підсинхронної швидкості що становить 0.95-0.98 від синхронної, в обмотку збудження двигуна подається струм від збудника, і двигун втягується в синхронізм, а потім обертається з швидкістю обертання магнітного потоку статора, тобто з синхронною швидкістю. Запуск синхронних двигунів бурових насосів прямий, від певної напруги в мережі.

Живлення обмотки збудження постійним струмом здійснюється від спеціального генератора постійного струму – збудника який знаходиться на одному валу з СД.

При легких запусках, коли момент статичного опору не перевищує 0.4 M , варто застосувати запуск двигуна з наглухо підключеним збудником .

Коли двигун досягає швидкості близької підсинхронній, розрядний опір відключається, або закорочується і двигун втягується в синхронізм.

При постійному навантаженні пускова обмотка на роботу двигуна не впливає. Отже, при зміні навантаження міняється кут , що приводить до збільшення або зменшення швидкості. В даному випадку пускова обмотка відіграє роль стабілізуючої. Виникаючий в ній асинхронний момент згладжує коливання швидкості ротора.

Для синхронних двигунів перспективний частотний запуск, при якому двигун одержує живлення від окремого перетворювача частоти, частота якого плавно збільшується від 0. При цьому синхронний двигун входить в синхронізм при достатньо малій частоті струму. Системи збудження СД можуть живитися від мережі змінного струму через керовані (тиристорні), або некеровані (діодні), напівкеровані випрямлячі.

27. Поясніть яким чином елементи електромагнітної муфти ковзання з’єднуються з ротором асинхронного двигуна і з робочим механізмом

В електроприводах механізмів що вимагають плавного регулювання швидкості у відносно невеликому діапазоні (1.5 – 2) знаходять застосування електромагнітні муфти ковзання . Для розширення діапазону регулювання частоти обертання застосовується система автоматичного регулювання струму збудження муфти з зворотніми зв’язками .В останні роки вони застосовуються майже у всіх галузях техніки в діапазоні потужностей від декількох ват до десятків кіловат . В нафтовій промисловості електромагнітні муфти застосовуються головним чином в бурових установках . В приводі бурових установок електромагнітні муфти застосовуються в якості електрогальма бурової лебідки , для оперативного з’єднання вала лебідки з двигуном ,з’єднання бурового насосу з приводом , ограничення моменту , що передається на ротор, регулювання швидкості обертання ротора і числа подвійних ходів бурового насоса ; для

автоматизації подачі долота в процесі буріння . Електромагнітна муфта складається з якоря та індуктора . Якір виконують аналогічно до ротора асинхронного двигуна і з’єднюють з робочим механізмом .

Обмотку збудження індуктора , жорстко зв’язаного з привідним двигуном , живлять постійним струмом , внаслідок чого виникає обертальний магнітний потік . Взаємодія магнітного потоку з наведеними ним в якорі струмами створює обертальний момент . Величина різниці швидкостей або ковзання муфти пропорційне опору якоря . Швидкість обертання якоря завжди залишається меншою за швидкість обертання індуктора , оскільки при ковзанні S = 0 обертальний момент також рівний нулю .

28 --------

29----------

30-----------