18. Фактори які впливають на формування та використання бюджету. Функції бюджету.

Бюджет це центральна ланка всієї фінансової системи України. Економічна природа бюджету зумовлюється необхідністю фінансування заходів з надання суб`єктам суспільства нематеріальних благ і послуг у формі оборони країни, національної безпеки й правопорядку, захисту довкілля, освіти, охорони здоров`я, науки, культури тощо.

Бюджет відображає економічні відносини, за допомогою яких держава здійснює мобілізацію і використання централізованого фонду фінансових ресурсів. Бюджет це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які виконують органи державної влади України, органи влади АРК та органи місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Мобілізація певної частини фінансових ресурсів до бюджетів дає можливість держави забезпечувати використання їх на задоволення першочергових потреб суспільства. Виділення частини ВВП на загальнодержавні потреби через бюджетний механізм дає можливість дотримуватися певної пропорційності у розвитку суспільства.

Як провідна ланка фінансової системи бюджет виконує розподільну і контрольну функції.

За допомогою розподільної функції бюджету досягається планомірний міжгалузевий і міжрегіональний розподіл фінансових ресурсів держави та їх розподіл між виробничою і невиробничою сферами суспільства. Особливість міжгалузевого розподілу зумовлюється тим, що платежі до бюджету здійснюють суб`єкти господарювання усіх галузей діяльності, а з бюджету спрямовуються кошти лише галузям (підприємствам), визнаним пріоритетними.

Розподільна функція бюджету характеризується такими особливостями:

1. можливістю багаторазового проходження однієї і тієї самої частини ВВП через механізм бюджетного регулювання;

2. значними обсягами фінансових ресурсів, що проходять через бюджетний механізм;

3. високою маневреністю фінансових ресурсів бюджетів різних рівнів;

4. різноманітністю потоків формування фінансових ресурсів і утворення цільових фондів;

5. широким колом учасників, що беруть участь у формуванні і використанні фінансових ресурсів бюджету держави.

На формування та використання бюджету впливає такі фактори:

• економічні;

• політичні;

• соціальні.

До економічних факторів належать:

• величина ВВП;

• величина НД;

• економічне зростання чи спад виробництва;

• продукт соціальної праці;

• рівень розвитку важливих галузей науки і техніки.

До соціальних факторів належать:

• обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працівників;

• розмір споживчого кошика;

• мережа лікарень,поліклінік,шкіл.

До політичних факторів належать:

• забезпечення обороноздатності країни;

• підтримання внутрішнього правопорядку;

• раціональної організаціїї управління державою;

• ефективної діяльності законодавчої і виконавчої влади.

1. Поняття податку, його сутність. Функції та елементи податку. Методи побудови податкових ставок. Пс

Податки – система обов’язкових платежів, як сплачуються юридичними та фізичними особами до централізованого фонду фінансових ресурсів держави (Державного бюджету).

З точки зору економічної теорії податки – це частина фінансових відносин, пов’язана з перерозподілом частини вартості ВВП і формування фонду грошових коштів держави необхідних для утримання державних структур і фінансування суспільних благ.

Основними вимогами виникнення податків є:

- утворення держави

- суспільний поділ праці

- формування товарно-грошових відносин.

Існує три види обов’язкових платежів: плата, відрахування, податки.

Особливістю плати як обов’язкового платежу є наявність конкретного еквіваленту обміну (плата за воду, за землю). Особливістю плати є існування державної власності на ресурси чи послуги.

Відрахування передбачає цільове призначення коштів, які надходять до централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Податки не мають конкретного еквіваленту обміну, у них відсутнє цільове призначення, вони є атрибутом держави.

Податки мають не тільки економічний, а й соціальний характер, вони є своєрідною платою за суспільні блага і трансфертні платежі, які отримують громадяни України.

Функція як економічна категорія показує прояв сутності даного поняття «податку» в динаміці та русі. Функції податків: фіскальна, розподільно-регулююча, контрольна.

ФІСКАЛЬНА функція виконує мобілізацію коштів у розпорядження держави, формування централізованих фін. ресурсів, формування державного бюджету як фін. основи виконання державою покладених на неї функцій.

З точки зору доцільності фіскальної функції до неї висовують такі вимоги:

1.Обовязковість сплати податків незалежно від форми власності

2.Рівномірність надходження за територіями

3.Рівнонапруженість і стабільність надходження до бюджету

Існування РОЗПОДІЛЬНО-РЕГУЛЮЮЧОЇ функції пов’язано з тим, що податки безпосередньо впливають на вартісний розподіл ВВП. Ця функція реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності суб’єктів господарювання. Необхідно оптимально поєднувати інтереси як платників податків, так і інтереси держави. Ця функція залежить від правильного вирішення слідуючих питань:

1.Визначення об’єкта оподаткування

2.Визначення джерел сплати податків

3.Встановлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку

4.Встановлення термінів сплати податку

5.Надання податкових пільг

6.Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства

КОНТРОЛЬНА функція притаманна податковим органам, які контролюють своєчасність сплати податків та своєчасність зарахування до державного бюджету.

Основні елементи податку

1. Об’єкт податку - це явище чи процес, наявність якого зобов’язує сплачувати обов’язкові платежі до державного бюджету. В основу розрахунку об’єкта податку покладена величина об’єкта оподаткування чи його розмір. Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

2. Платник податку - юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

3. Джерело податку - це доход суб'єкта (прибуток, орендна плата, рента тощо), з якого фактично буде проводитися виплата податку або збору. По деяких податках та зборах об'єкт та джерело можуть співпадати.

4. Податкові ставки – універсальні, диференційовані. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування. Можуть встановлюватися в грошовому виразі на одиницю оподаткування або у відсотках до об’єкта оподаткування.

Відсоткові ставки можуть бути пропорційні (не залежать ві розміру об’єкта оподаткування), прогресивні (чим більший об’єкт, тим більше ставка), регресивні (чим більше об’єкт, тим менше ставка)

5. Одиниця оподаткування – одиниця виміру об’єкта оподаткування

6. Податкова пільга – звільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплата їм податку в меншому розмірі при наявності основ, визначених законодавством України.

7. Норма оподаткування – відношення обсягу податкових надходжень до податкової бази.

Характеристика ставок податку пов'язана тісно з методами їх формування, що лежить в основі поділу ставок:

Пропорційні - характеризується стабільністю незалежно від збільшення або зменшення об'єкта оподаткування. При цьому: чим більша база оподаткування, тим нижчою може бути ставка. Використання високих ставок призводить до збільшення випадків несплати податків або зборів.

Прогресивні - це ставки, що збільшуються в залежності від збільшення отриманого доходу.

Регресивні - це ставки, що знижуються при збільшенні отриманого доходу або майна.

Змішані - застосування водночас прогресивних та пропорційних ставок оподаткування.