4. Тепловий баланс ґрунту.

Тепловий баланс ґрунту - сукупність всіх видів надходження та витрат тепла в г. за певний проміжок часу. Є кількісною характеристикою теплового режиму г. До теплових властивостей ґрунту належать: поглинання теплової енергії; теплоємність; теплопровідність; температуропровідність; тепловипромінювання. Теплові властивості ґрунту залежать насамперед від співвідношення в ньому води, повітря та твердої частини, а також хімічного і гранулометричного складу, кольору, ступеня затінення та інших умов. У той час температура змінює показники теплових властивостей ґрунту протягом року на 20, щільність - на 50%, вологість здатна змінити їх в окремих випадках у 10-15 разів. Тепловий режим ґрунту визначається сукупністю явищ теплообміну в системі"приґрунтовий шар повітря - рослина - ґрунт - материнська порода" ірегулюється низкою прийомів: зміною рослинного покриву (затінення);зміною співвідношення в ґрунті вода-повітря за рахунок обробітку ґрунту,поливів та осушення; мульчуванням поверхні ґрунту: світле - соломою,тирсою, листям і темне - торфом, чорними плівками; cнігозатриманням длязахисту від низьких температур; ущільненням снігу за його випадання нанезамерзлий ґрунт для кращого його проморожування та інших заходів.

5. Іригаційний і осушний тип водного режиму.

Водний режим грунту - це сукупність явищ надходження води в грунт, її переміщення, змін фізичного стану, втрати з грунту. Виділяють 14 типів водного режиму.Одними із типів водного режимує іригаційний і осушний.

Іригаційний водний режим характерний для штучно зрошуваних ґрунтів. Іригаційний водний режим з одного боку, пов'язаний з інтенсивним промиванням ґрунтової товщі низхідними потоками води, а з другого, безперервним підняттям рівня ґрунтових вод.

Осушний характерний для осушених болотних і заболочених ґрунтів.

6. Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.

Фізика грунтів - одна з основних самостійних дисциплін в циклі наук про грунти,яка вивчає фізичні властивості,процеси і режими грунту,що відображають взаємозв'язок з навколишнім серидовищем.Складовими її є: фізика твердої фази грунту,гідрофізика грунтів,теплофізика грунтів,фізика газової фази грунту,фізика приземного шару повітря.

Місце фізики грунтів займає важливе значення в географічних,грунтознавчих і сільскогосподарських науках.Фізика грунтів характеризує і вивчає важливі механічні, гідрологічні і теплові процеси, а також властивості грунтів викликані цими процесами, які потрібні для вивчення і розуміння інших розділів ґрунтознавства.Також агрофізичні дослідження використовують для розробки нових і вдосконалення старих агроприйомів збереження грунтової вологи,покращення теплового режтму грунтів та інших властивостей грунту,встановлення кращих способів посіву,швидкість і якість обробітку грунту.

7. Загальні фізичні властивості грунтів і їх прикладне значення.

Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість. Щільність твердої фази - інтегрована щільність всіх компонентів твердої фази ґрунту (уламки гірських порід, новоутворені мінерали, органічні частки). Верхні горизонти ґрунту мають меншу щільність, ніж нижні тому, що щільність гумусу становить 1.4-1.8, а щільність мінеральних компонентів - 2.3-3.3.Щільність ґрунту - маса одиниці об'єму ґрунту в непорушеному і сухому стані. Завдяки наявності пор, виповнених повітрям, щільність ґрунту значно менша, ніж щільність його твердої фази. Так, щільність ґрунту верхніх горизонтів становить 0.8-1.2 г/см3, а нижніх - 1.3-1.6 г/см3, щільність твердої фази відповідно 2.4-2.6 і 2.6-2.7.Пористість ґрунту - сумарний об'єм всіх пор між частками твердої фази одиниці об’єму..Загальні фізичні властивості ґрунту залежать від мінерального, механічного і структурного складу.Так, гумусний горизонт структурного ґрунту (наприклад, чорнозему) має високу пористість (до 70%), а безструктурного глинистого ґрунту значно меншу (<50%) ґрунт тепловий водний повітряний.

Щільність будови ґрунту , як одна з характеристик його складення , широко використовується в ґрунтознавстві, землеробстві та меліорації ґрунтів. Вона чітко характеризує профіль ґрунту, ви являючи у ньому ущільнені ілювіальні горизонти, пухкість або ущільненість орного шару. На підставі даних щільності будови крім шпаруватості грунту, запасів у ньому поживних речовин, гумусу в т /га , запасів води у мм. Вод.ст. або м 3/га.розраховують вагу окремих ґрунтових горизонтів або шарів.Вивчаючи загальні фізичні властивості грунту ми можемо судити про його родючість та інші сприятливі властивості, вивчення яких потрібне нам для правильногоі раціонального використання в с/г а також збереження грунтів.