- •Компоновка споруд гідровузла
- •1.2. Встановлення класу капітальності споруд
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд в залежності від їх висоти і типу грунтів основи
- •Клас основних постійних гтс в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •1.3. Земляна гребля
- •1.3.1. Закладання укосів греблі
- •Значення коефіцієнтів закладання укосів
- •1.3.2. Гребінь греблі
- •Значення Нф в залежності від Qmax
- •Значення коефіцієнтів kr і kp
- •Значення коефіцієнта ksp
- •1.3.2. Визначення відмітки гребеня
- •Значення коефіцієнта kα
- •Розрахункова забезпеченість хвиль
- •Розрахункові швидкості вітру
- •1.3.4. Кріплення верхового укосу
- •1.3.5. Кріплення низового укосу
- •1.3.6. Дренажні обладнання
- •1.3.7. Вибір і обгрунтування виду земляної греблі
- •1.3.8. Протифільтраційні пристрої в тілі греблі і її основі
- •1.3.9. Конструкція греблі
- •1.3.10. Побудова греблі на плані
- •1.3.11. Фільтраційні розрахунки земляних гребель
- •1.3.13. Розрахунок фільтрації через неоднорідну греблю на
- •1.3.14. Розрахунок фільтрації через однорідну греблю з понуром
- •1.3.16. Розрахунок фільтраційної міцності земляних гребель
- •1.3.17. Розрахунок стійкості низового укосу
- •Фізико-механічні характеристики ґрунтів
1.2. Встановлення класу капітальності споруд
За капітальністю постійні гідротехнічні споруди поділяються на 4 класи (з І по IV), а тимчасові відносяться до V класу. Клас капітальності постійних гідротехнічних споруд встановлюється згідно нормативів в залежності від їх значення з врахуванням наслідків при аваріях чи порушеннях експлуатації [12]. Для водопідпірних споруд клас капітальності визначається за табл. 1.1 в залежності від їх висоти і типу основи і за таблицею 1.2 в залежності від наслідків порушення експлуатації, причому клас основних споруд приймається більшим із визначених за табл. 1.1 і 1.2.
Для визначення наближеної висоти греблі знаходиться глибина води у ВБ
d = ↓НПР - ↓дна ріки. (1.1)
До значення d додається перевищення ан гребеня греблі над відміткою НПР (ан приймається в межах 2,0-2,5 м) і визначається наближена висота греблі
hгр = d + ан (1.2)
За значенням hгр по таблиці 1.1 визначається клас капітальності споруди.
Таблиця 1.1.
Клас основних постійних гідротехнічних споруд в залежності від їх висоти і типу грунтів основи
Водопідпірні споруди |
Грунти основи |
Висота споруди, м, для ї класу по капітальності |
|||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
||
Греблі з грунтових матеріалів |
Скельні |
100 |
70-100 |
25-70 |
25 |
Піщані, крупноуламкові, глинисті в твердому і напівтвердому стані |
75 |
35-75 |
15-35 |
15 |
|
Глинисті водонасичені в пластичному стані |
50 |
25-50 |
15-25 |
15 |
|
Греблі бетонні і з.-бетонні, підводні конструкції будівель ГЕС, судноплавні шлюзи, суднопідйомні споруди, підпірні стінки та інші бетонні і з.б. споруди, які беруть участь у створенні напірного фронту |
Скельні |
100 |
60-100 |
25-60 |
25 |
Піщані крупноуламкові, глинисті в твердому і напівтвердому стані |
50 |
25-50 |
10-25 |
10 |
|
Глинисті водонасичені в пластичному стані |
25 |
20-25 |
10-20 |
10 |
|
Таблиця 1.2.
Клас основних постійних гтс в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
Об’єкти гідротехнічного будівництва |
Клас споруд |
1. ГТС гідравлічних,
гідроакумулюючих і теплових
електростанцій потужністю, |
|
1,5 і більше |
І |
менше 1,5 |
ІІ-ІV |
2. ГТС атомних електростанцій незалежно від потужності |
І |
3. ГТС і судноплавні канали на внутрішніх водних шляхах (крім споруд річкових портів) |
|
надмагістральних |
ІІ |
магістральних і місцевого призначення |
ІІІ |
4. ГТС меліоративних систем при площі зрошення і осушення, що обслуговується спорудами, тис. га: |
|
понад 300 |
І |
понад 100 до 300 |
ІІ |
понад 50 до 100 |
ІІІ |
50 і менше |
ІV |
5. Підпірні споруди водосховищ
меліоративного призначення при
об’ємі, |
|
понад 1000 |
І |
понад 200 до 1000 |
ІІ |
понад 50 до 200 |
ІІІ |
50 і менше |
ІV |