- •Компоновка споруд гідровузла
- •1.2. Встановлення класу капітальності споруд
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд в залежності від їх висоти і типу грунтів основи
- •Клас основних постійних гтс в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •1.3. Земляна гребля
- •1.3.1. Закладання укосів греблі
- •Значення коефіцієнтів закладання укосів
- •1.3.2. Гребінь греблі
- •Значення Нф в залежності від Qmax
- •Значення коефіцієнтів kr і kp
- •Значення коефіцієнта ksp
- •1.3.2. Визначення відмітки гребеня
- •Значення коефіцієнта kα
- •Розрахункова забезпеченість хвиль
- •Розрахункові швидкості вітру
- •1.3.4. Кріплення верхового укосу
- •1.3.5. Кріплення низового укосу
- •1.3.6. Дренажні обладнання
- •1.3.7. Вибір і обгрунтування виду земляної греблі
- •1.3.8. Протифільтраційні пристрої в тілі греблі і її основі
- •1.3.9. Конструкція греблі
- •1.3.10. Побудова греблі на плані
- •1.3.11. Фільтраційні розрахунки земляних гребель
- •1.3.13. Розрахунок фільтрації через неоднорідну греблю на
- •1.3.14. Розрахунок фільтрації через однорідну греблю з понуром
- •1.3.16. Розрахунок фільтраційної міцності земляних гребель
- •1.3.17. Розрахунок стійкості низового укосу
- •Фізико-механічні характеристики ґрунтів
1.3.9. Конструкція греблі
Після визначення розмірів всіх елементів необхідно накреслити поперечний розріз греблі в масштабі з необхідними розмірами і відмітками (рис. 1.14).
Рис. 1.14. Поперечний розріз греблі
Рис. 1.13. Види земляних насипних гребель
1 – тіло греблі, 2 – зуб, 3 – ядро, 4 – екран, 5 – понур, 6 – замок, 7 – дренаж, 8 – шпунт, РВВБ – рівень верхнього б’єфу, РВНБ – рівень нижнього б’єфу
1.3.10. Побудова греблі на плані
Для цієї побудови необхідно скористатись рис. 1.14 і виділити на плані гідровузла горизонталі з відмітками гребеню греблі (↓ГрГ), верха дренажу (↓верх. др.). Від осі греблі (створу) в обидві сторони відкласти в масштабі плану напівширину земляного полотна bгр /2 м (точки А і Б на рис.1.15).
Прямі, проведені через ці точки до перетину з горизонталями, які мають відмітку гребеню греблі, будуть верховою і низовою бровками греблі (лінії АА і ББ). Подальша побудова буде зведена до визначення лінії зовнішнього контуру греблі і дренажу.
Верховий укіс
Визначається перевищення відмітки гребеню греблі (↓ГрГ) над дном річки (↓дна річки) h=↓ГрГ-↓дна річки. Горизонтальне проложення l = mh·h , м , де mh – коефіцієнт закладання верхового укосу греблі. Отримане значення l відкладається в масштабі по нормалі від верхової бровки і до перетину з дном річки (точка С, рис. 1.15). Далі аналогічно визначається перевищення гребеню греблі над відміткою горизонталі, що розглядається і за залежністю l = mh·h визначається її горизонтальне проложення. Відклавши розмір lі по нормалі до верхньої бровки знаходяться точки зовнішнього контуру на горизонталях річкової долини. Сполучивши отримані точки прямими одержуємо планове креслення греблі у верхньому б'єфі (рис. 1.15).
Низовий укіс
Визначається перевищення відмітки ↓ГрГ над відміткою верху дренажу (↓др.) і знаходиться горизонтальне проложення за залежністю l = mt·h, де mt – коефіцієнт закладання низового укосу греблі. Знаходження точок зовнішнього контуру греблі вище лінії FF1 проводиться як і для верхового укосу. На ділянці, нижче лінії ЕЕ1 побудова проводиться аналогічно описаному, але враховується, що коефіцієнт закладання зовнішнього укосу дренажу буде mдр, а горизонтальні положення відкладаються від зовнішньої бровки дренажу.
Рис. 1.15. Побудова греблі на плані
1.3.11. Фільтраційні розрахунки земляних гребель
Фільтрація через грунтову греблю відіграє дуже важливу роль.
50 % аварій грунтових гребель виникли внаслідок фільтраційних деформацій в тілі греблі, тому при їх проектуванні необхідно проводити фільтраційний розрахунок, в процесі якого визначаються: а) положення депресійної поверхні фільтраційного потоку в тілі греблі; б) фільтраційна витрата; в) напори (або градієнти фільтраційного напору) у відповідних частинах тіла греблі. Ці параметри необхідні для обгрунтування розмірів і конструкції греблі, визначення коефіцієнтів стійкості укосів, фільтраційної міцності тощо.
Відомі методи розрахунків фільтрації можна розділити на експериментальні, гідромеханічні і гідравлічні. Найбільш поширеними є гідравлічні методи розрахунку, в яких розглядається усталений фільтраційний потік в умовах плоскої задачі.
Рис. 1.16. Поперечні розрізи тіла греблі
1.3.12. Розрахунок фільтрації через однорідну земляну греблю на водонепроникній основі з дренажним банкетом (русловий переріз) (рис. 1.17)
Рис. 1.17
Знаходимо питому фільтраційну витрату за залежністю [3]:
,
(1.17)
де q – питома витрата, м2/добу;
kгр – коефіцієнт фільтрації тіла греблі, м/добу;
Н1 і Н2 – глибини води в б'єфах, м;
де
- розрахункова довжина, що знаходиться
із залежності
;
(1.18)
де
;
(1.19)
,
(1.20)
L
– віддаль від початку координат до
точки перетину внутрішнього укосу
дренажу (знаходиться або графічно, або
за допомогою формули
);
,
(1.21)
де
-
коефіцієнт закладання внутрішнього
укосу дренажної призми.
Ординати кривої депресії визначаються за формулою
,
(1.22)
де
(1.23)
-
вибирається з табл. 1.12.
Таблиця 1.12. Значення
|
1,0 |
1,3 |
1,5 |
|
0,35 |
0,31 |
0,28 |
Якщо
значення Н0
приймається Н0
= 0.
Задаючи
значення x,
одержуємо значення hx.
Кількість ординат кривої депресії
повинна бути не менше 8. Знаходимо
початкову і кінцеву ординати (hп
і hк)
кривої депресії за формулами
Абсциси цих точок знаходяться за формулою
(3.18). Крива депресії виправляється
візуально в зонах, де
.
Питома фільтраційна витрата визначається за формулою (1.17).
Якщо гребля розташована на водопроникній основі і не має протифільтраційних пристроїв, то необхідно враховувати фільтраційну витрату через основу (див. 1.3.14).
Маючи питому фільтраційну витрату (1.17) через тіло греблі в русловій частині q, м2/добу, визначається повна фільтраційна витрата через руслову частину греблі, що характеризує втрату води із водосховища Qгр=qbр , (1.24)
де bр – довжина руслової частини греблі, м (див. рис. 1.16) по лінії рівня води НБ при Qmax .
