Література:

1. Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение. – М.: Просвещение, 1965.

2. Бандура О.М. Дидактичні матеріали з теорії літератури. – К., 1997.

3. Бандура О.М. Теорія література. – К., Рад школа., 1969.

4. Введение в литературоведение / Под ред. Поспелова Г.Н. – М., 1988.

5. Волинський П. Основи теорії літератури. – К., 1967.

6. Галич О. та ін. Теорія літератури. – К., 2001.

7. Кузьменко В.І. Літературний словник-довідник. – К., 1997.

8. Лесин В.М. Літературознавчі терміни. – К., Рад. шк., 1985.

9. Лісовський А. До питання аналізу ліричного твору // Українська мова та література в школі .- 1985 - № 12

10. Наєнко М. Українське літературознавство. – К.. 1997.

11. Сидоренко Г. Віршування в українській літературі. – К., 1962.

12. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 1998.

13. Фролова К.П. Аналіз художнього твору. – К.: 1975.

14. Шаповалова Є. Особливості шкільного аналізу поетичного твору // Українська мова та література в школі .- 1985 - № 12

Література рідного краю

Літературне краєзнавство як важливий компонент вивчення історії літератури. Література рідного краю як одне з найважливіших народознавчих джерел.

Художній твір, пов'язаний з рідним краєм, – живий документ епохи і людської свідомості, з якого постає прекрасний і романтичний образ, з яким єднають корені роду і враження дитинства. Історія літературних традицій краю, специфіка Криму, якому присвячували натхненні рядки славетні поети різними слов'янськими мовами (Адам Міцкевич, Олександр Пушкін, Леся Українка, Максим Богданович та ін.).

Кримські сторінки життя у творчості Степана Руданського, Амвросія Метлинського, Миколи Костомарова, Якова Щоголева, Олександра Кониського, Івана Карпенка-Карого, Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Сосюри та ін.

Життя й творчість майстрів українського слова Криму та Севастополя, критична інтерпретація творів. Жанрові особливості творчості (Михайло Тернавський, Іван Нехода, Дмитро Кононенко, Дмитро Вітюк), традиції у доробку Дмитра Вітюка, Катерини Козицької-Найдьонової, новаторство Віктора Гуменюка (хокку), Михайла Тернавського (філософські медитації, верлібри), національна специфіка української літератури регіону, її місце на ідейно-естетичній карті України, типологічні паралелі з українським літературним процесом.

Яскраві творчі індивідуальності – поети, журналісти, прозаїки, літературні критики, драматурги, вчені-гуманітарії у Севастополі і Криму. Тема літературного краєзнавства у доробку Олександра Губара, Світлани Кочерги. Понад 20 творців словесного мистецтва, серед яких Дмитро Черевняний, Валентина Невінчана, Василь Латанський, Орест Корсовецький, Михайло Тернавський, Іван Шевченко, Володимир Проценко, Катерина Козицька-Найдьонова збагатили українську літературу неповторністю стилів, образів і мотивів.

Образ Криму в широкому розмаїтті проблемно-тематичних пластів, домінанти в творчості членів Кримського осередку членів Спілки письменників України, поетичного угрупування „Світоч”, літературного товариства ім. Озерова. Національна специфіка, скарби усно-поетичної творчості, українські міфологеми, етнологічні образи-символи у творчості кримських письменників.

Данило Кононенко. Талановитий поет, перекладач, публіцист. Пісенність та жива розмовність, колорит в індивідуальному стилі. Перша збірка „Джерело” (1972). Збірки «Мій супутник», « Душевний підхід», «Пісні напровесні», «Хліб на столі», «Обрії». Тяжіння до життєвої правдивості, простоти вислову. Мотиви патріотизму. Теми розвитку української культури, мови („Вік Україну люби”, „Слово до кримських українців”, „Рідна мова”). Образ Криму („Півострів”, „Біля моря”, „Дума про кобзаря”, „Янтарні грона винограду”). Мотиви рідного краю в романтичному ореолі (сонцелита земля, осяяний край, подихи народних дум).

Світлана Кочерга. Обдарована поетеса – лірик зі своїм поглядом на життя. Тяжіння до мистецького синтетизму. Винахідливе створення живописно-колористичних гам в поєднанні з своєрідною ритмомелодикою вірша. Широка розробка культурологічних мотивів. Тяжіння поетеси до медитативності: проблеми призначення людської особистості, самореалізації долі, устрімленості до щастя ( збірки „Димінуендо”, «Тенета мовчань», «Листи так довго йдуть»).

Віктор Гуменюк . Талановитий поет молодшого покоління 80-х років. Перекладач. Літературознавець. Лауреат літературної премії імені В.Симоненка. Автор збірок „Росянистик”, „Стежина”. Тонке відчуття краси природи, читання її настрою, оригінальність і пластичність образів для її художнього осягнення. Інтимна лірика В. Гуменюка. Витонченість, душевна теплота ліричної сповіді. Новаторське використання елементів усно-поетичної народної творчості. Збагачення вірша по лінії музичності. Уміле використання верлібру. Вдалі спроби скористатися жанром японської лірики хокку. Мотив утвердження мистецтва як могутньої сили, здатної рятувати світ.

Орест Корсовецький. Поет, публіцист, фольклорист. Лауреат премії Івана Огієнка, автор 3 збірок та більш 50 віршів поза збірками.

Багатство прийомів, виражально-зображальних засобів, збагачення синтезу елементів суміжних мистецтв – му­зики, живопису, театру, хореографії у збірці “Над слідом ведмежим намет”. Ліричний герой лірики (романтик, сповнений жаги незвичайного, невмолимо прагне “дивизни чуда”).

Задушевні вірші про рідну Україну. Героїко-трагедійна балада “Безсонний трубач” – взірець високої май­с­терності. Вірші про Крим – край героїчної слави. Тема трагедії кримських татар. Глибоко хви­люючі роздуми про долю суверенної України, її культури, мови. Заклопотаність пробле­ма­ми розвитку української культури, мови.

Творчість севастопольських митців (Дмитро Вітюк, Іван Левченко, Володимир Проценко, Олена Гринник, Альбій Шудря, Мирослав Мамчак, Катерина Козицька-Найдьонова та ін.). Колективна збірка «Проліски».

Дмитро Вітюк. Творець оригінального роману в новелах „Ледеринові теки”. Розгалуженість сюжету. Проблема руйнування вічних загальнолюдських ідеалів гуманізму.

Роман „Кремінний томагавк”. Культурологічні проблеми твору: засвоєння загальнолюдських духовних цінностей, віддалених тисячоліттями. Проблеми науки в умовах сьогодення. Своєрідність розробки ідеї національної свідомості українського народу. Образ України.

Оповідання «Наймолодший». Образ людини під впливом обставин, в світлі діалогу поколінь.

Звернення Д. Вітюка до поезії. Панівний мотив –доля України, віра в її щасливе майбутнє.

Володимир Проценко. Розмаїття тем і мотивів у ліричних творах. Вис­мі­ю­вання людських вад. Роздуми над сенсом людського буття. Зображення краси людських стосунків. Подих рідної землі. Поєднання римованих та неримованих віршів. Експериментування у верлібрі. Автор поетичних книжок “Ой, не тужи”, “Подих вічності”, “Енергія землі”, “Севастополю”, “Ода рідному краю”.

Олена Гринник – талановитий поет з тонким відчуттям художнього слова. Образи природи, людських відчуттів. Гострі проблеми сьогодення, біль за долю України, становлення українського військового флоту. Севастополь зачаровує своєю красою і героїчним минулим. Але головне багатство міста – це все ж та­ки люди, які творять історію. Автор поетичних збірок «Дух Свободи», «Струни палкого серця», «Моя Україна – любов і тривога», «Сонце – мій знак» , дипломант Міжна­род­ного конкурсу в Італії “Поезія миру – 98”.

Катерина Козицька-Найдьонова. Гостре відчуття запитів епохи, легкість і водночас вишуканість поетичної форми. Проблеми минулого і сучасного, ін­тимні переживання ліричного героя. Залюбленість у севастопольську землю, подих древнього Херсонеса. Пише російською та українською мовами. Збірки “Плин”, “Я – херсонеситка”, “Тайноцвіт”.