- •Тема 3. Діяльність служби номерного фонду
- •1. Функції служби обслуговування номерного фонду
- •1.1. Обов’язки та вимоги до менеджера служби номерного фонду
- •1.2. Обов’язки старшої покоївки
- •1.3. Фахово-кваліфікаційні обов’язки покоївки
- •1.4. Функції та обов’язки інших працівників служби номерного фонду
- •2. Діяльність допоміжних підрозділів – пральні та хімчистки
- •3. Матеріальна база та стандарти обслуговування в номерах
- •4. Застосування електронних замикаючих систем у сучасних готелях
2. Діяльність допоміжних підрозділів – пральні та хімчистки
Готелі середніх і великих розмірів у функціональній структурі обов'язково мають сучасні пральні й хімчистки з використанням комп'ютеризованих машин для прання, хімчистки, сушіння та прасування білизни й одягу. Управляє цією ланкою директор пральні, який найчастіше підпорядковується менеджеру служби обслуговування номерів.
У малих готелях утримування пральні та хімчистки економічно неефективне. Необхідність спеціального приміщення або переобладнання приміщення на пральню — фінансово затратні. Часто приміщення прийнятніше використовувати для конференцій, розважальних заходів та ін. Укладання контракту з пральнею про співпрацю водночас обумовлює і прокат постільної білизни окремими партіями чи поштучно. Однак досвід прокату білизни не завжди виправданий: пральні часто постачають білизну низької якості. Оптимальний варіант для невеликих готельних підприємств — самостійно купувати білизну й укладати договір на її прання та прасування. У будь-якому випадку обов'язок менеджера служби обслуговування номерів стосується суворого контролю за готельною постільною білизною.
Провідні готельні корпорації для контролю за якістю постільної білизни застосовують автоматизовані системи. Економічний ефект від їхнього використання полягає у значній економії фінансових ресурсів, механізації важкої фізичної праці, поліфункціональному характері функцій. Наприклад, американський готель "Chicago Hilton and Towers" (у готелі 1620 номерів) має напівавтоматизовану систему контролю за якістю постільної білизни, здійснює її сортування, інвентаризацію. Щорічно ця система економить від 70 тис. до 100 тис. доларів. Якщо раніше у пральні готелю працювало 47 осіб персоналу, то в зв'язку з використанням автоматизованих машин — лише 17.
У технологічній інфраструктурі готельного підприємства функції та місце пральні й хімчистки загалом схожі. Наприклад, для діяльності цих структурних ланок необхідні просторі приміщення, спеціальне обладнання — пральні, сушильні та прасувальні машини, обладнання для автоматизованого сортування, складання, комп'ютеризованого обліку та ін.
Ускладнення технології виробничих процесів унаслідок використання сучасних автоматизованих систем, хімічних засобів підвищує вимоги до посади керівника цієї ланки в готелях. Він повинен знати технологію використання побутової хімії, знаходити типові неполадки і вміти їх локалізувати. Аналогічними знаннями має володіти персонал пральні й хімчистки.
У хімчистках готелів використовують спеціальне обладнання для маркування одягу, що пришвидшує процес сортування та унеможливлює непорозуміння з клієнтами. Гість кладе свою білизну в спеціальний пакет разом із заповненою формою бланка з переліком усіх речей, які віддаються у хімчистку.
Бланк переліку речей, що передають у пральню або хімчистку, — вагомий документ реєстрації одягу. За ним працівник пральні або хімчистки звіряє список із вмістом пакета. Крім цього, у хімчистках до речей часто прикріплюють інформатор з кодом клієнта. У великих готелях є спеціальна категорія працівників, котрі отримують і реєструють замовлення, забезпечують доставку, визначають рахунок та ін. Керівник пральні й хімчистки завжди повинен ініціювати пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності роботи цих підрозділів для збільшення прибутку підприємства. Новації можуть стосуватись і введення нових послуг — експрес-прання за додаткову плату, підкрохмалювання одягу та ін.
Пральня та хімчистка тісно взаємопов'язані з іншими службами та підрозділами готелю, зокрема зі службою прийому та розміщення, куди передають рахунки клієнтів. У технологічному процесі ці виробничі ланки підпорядковані службі обслуговування номерів, у фінансових операціях — фінансово-економічній службі.
