- •Історичні корені української мови. Мова і нація
- •Становлення української літературної мови як державної. Закон про мови в Україні
- •Стильова диференціація української ділової мови
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •5.2. Поділ лексики за походженням. Запозичені слова в
- •5.3. Активна й пасивна лексика. Лексика за сферами вживання
- •5.4. Словники як джерело інформації
- •5.5. Фразеологія в професійному спілкуванні
- •5.6. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •5.7. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькогалузева термінологія.
- •Використання канцеляризмів, мовних штампів і кліше в сучасних офіційно-ділових текстах
- •Публічний виступ як форма усного ділового мовлення та його підготовка.
- •Телефона розмова та її специфіка.
- •Орфографічні норми оформлення ділових документів.
- •Граматичні особливості оформлення ділових документів.
- •15. Синтаксичні особливості ділових паперів.
- •16. Мова і культура мовлення в житті професійнго комунікатора.
- •17. Синоніми та пароніми у професійному мовленні
- •19. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів.
- •20. Комунікативні ознаки культури мови.
- •21. Складні випадки написання прикметників у текстах професійного спрямування Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •22. Особливості вживання відмінкових форм числівників у текстах професійного спілкування.
- •23. Гендерні аспекти спілкування.
- •24. Культура усного фахового спілкування.
- •25. Презентація як різновид публічного мовлення.
- •26. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •27. Загальна характеристика документації щодо особового складу.
- •28. Види заяв. Заява про прийняття на роботу та її реквізити.
- •1.Мотивована заява
- •2.Складна заява
- •31. Резюме та його реквізити. Зразок
- •32. Наказ про особовий склад наказ № ______
- •33. Загальна характеристика інформаційних документів.
- •34. Звіт та його реквізити. Зразок
- •35. Протокол та його реквізити. Зразок
- •36. Основні вимоги до написання доповідних записок. Зразок
- •37. Основні вимоги до написання пояснювальних записок. Зразок
- •38. Листи. Особливості створення ділових листів. Зразок
- •39. Телеграма та телефонограма, реквізити. Зразок
- •40. Загальна характеристика розпорядчих та організаційних документів.
- •41. Наказ та його реквізити. Зразок
- •42. Постанова. Основні вимоги до написання постанов. Зразок
- •43. Розпорядження та його реквізити. Зразок.
- •44. Вказівка та її реквізити. Зразок
- •45. Статут та його реквізити. Зразок
- •46. Загальна характеристика обліково-фінансових документів
- •47. Заява- зобов’язання та її реквізити. Зразок
- •Заява-зобов'язання
- •48. Акт та його реквізити.
- •49. Трудова угода та її реквізити.
- •50. Доручення та його реквізити. Зразок
- •51. Розписка та її реквізити. Зразок
- •52. Загальна х-ка документації з господарсько-договірної та господарсько-претензійної діяльності
- •53. Договір про матеріальну відповідальність та його реквізити. Зразок
- •54. Претензійні листи та їхні реквізити. Зразок
- •55. Комерційні акти та їхнє оформлення. Зразок
- •56. Позовна заява та її реквізити. Зразок
- •57. Загальна характеристика документації у зед
- •58. Комерційні листи та їхнє оформлення. Зразок.
- •59. Запит та його реквізити. Зразок
- •60. Пропозиція та її реквізити. Зразок
- •61. Контракт та його реквізити. Зразок
21. Складні випадки написання прикметників у текстах професійного спрямування Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
В українській мові якісні, відносні та присвійні прикметники в різних стилях мови вживаються з неоднаковою частотою.
У науковому і діловому мовленні кількісно переважають відносні прикметники, напр.: джерельна вода, наукова стаття, математичний журнал, металева деталь. Вони означають ознаку предмета через його відношення до інших предметів. Проблема полягає в тому, що вони не мають ступенів порівняння.
Відомо, що є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста (синтетична), яка передається одним словом, і складена (аналітична), яка передається двома словами.
Ступенювання прикметників відбувається так:
-
Ступінь
Спосіб творення
Приклад
Вищий
проста форма
складена форма
основа прикметника + суфікс -іш-
прикметник у звичай-ній формі + слова більш, менш
тугий – тугіший
різкий – різкішій
більш рішучий
менш уважний
Найвищий
проста форма
складена форма
проста форма прик-метника вищого сту-пеня + префікс най-, рідше щонай-,-якнай-
прикметник у зви-чайній формі + слова
найбільш, найменш
короткий – найко-
ротший, багатий – якнайбагатший
найменш теплий,
найбільш високий
В українській мові надається перевага простій формі. Складена форма вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників має відтінок книжності, вживається переважно в науковому й офіційно-діловому стилях паралельно з простою формою: більш ефективний метод, найбільш пріоритетний напрям.
Отже, коли треба вказати, назвати ознаки предмета, що проявляються більшою або меншою мірою вживають якісні прикметники, які мають ступені порівняння, напр.: теплий – тепліший – найтепліший; досконалий – досконаліший – найдосконаліший; повний – повніший – найповніший.
У науковму і діловому спілкуванні широко вживається аналітична форма, наприклад: більш досконала металева деталь, найбільш ґрунтовна наукова промова.
Прикметники, які утворилися складанням двох і трьох основ, називаються складними, наприклад: народногосподарський, промислово-торговельний, повітряно-реактивний, дослідно-показовий, інженерно-будівельний, англо-російсько -український.
Елементи складних прикметників об'єднуються сурядним або підрядним зв'язком. За сурядним способом зв'язку основи, з яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні {торговельно-комерційний, фінансово-економічний). За підрядним способом одна основа синтаксично залежить від іншої {великопанельний, багатогалузевий, багаторічний, морозотривкий, малопродуктивний, малоприбутковий) .
У складних прикметниках під час поєднання основ використовуються сполучні голосні о, е, є. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник і прийменникове сполучення, то складові елементи з'єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, одновесловий, багатообіцяючий, вічнозелений тощо.
Пишуться разом:
прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний;
прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, суднопідіймальний, лісопромисловий, зимостійкий, шовкопрядильний, повітроплавальний;
прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: великопромисловий, великоваговий, малопотужний, багатосерійний;
прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: п'ятипроцентний, шестиповерховий, семитонний, стокілометровий;
прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, грязелікувальний, нафтопереробний, овочесушильний, овочезбиральний;
складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, староцерковно-слов 'янський та ін.
Пишуться через дефіс:
складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний, промислово-інвестиційно-будівельний, синьо-біло-червоний;
складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий, гіркувато-солоний; б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-червоний, фіолетово-сірий, ізумрудно-зелений, біло-блакитний (але жовтогарячий — один колір);
складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука);
складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -ико, -іко: хіміко-технологічний, медико-хірургічний.
